ХІРУРГІЯ ШЛУНКУ, ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ, ТОНКОЇ КИШКИ, ГЕПАТОПАНКРЕАТОБІЛІАРНОЇ ЗОНИ ТА СЕЛЕЗІНКИ.

1.Найбільш інформативними методами діагностики виразки шлунку є:

- фіброгастроскопія

- ультразвукове дослідження

+ рентгенографія шлунку

- біопсія

2.Для дослідження шлункової секреції використовують:

- внутрішньошлункову рН-метрію

+ гістаміновий тест Кея

- бензидиновий тест

- інсуліновий тест Голландера

3.Операцією вибору при виразці дванадцятипалої кишки є:

- резекція шлунку

- резекція дванадцятипалої кишки

+ селективна проксимальна ваготомія

- операція Макі-Шалімова

- селективна проксимальна ваготомія та дуоденопластика

4.При резекції шлунку за Більрот-ІІ накладають:

- гастродуоденоанастомоз

+ гастроєюноанастомоз

- гастроілеоанастомоз

5.Частіше перероджується в рак:

+ виразка шлунку

- виразка дванадцятипалої кишки

- однаково часто

6.При якому виді ваготомії зберігається інервація пілоричного відділу шлунку:

- стовбуровій

- селективній

+ селективній проксимальній

7.Ваготомія проводиться для:

- покращення кровопостачання шлунку

+ зниження кислотоутворення

- прискорення евакуації з шлунку

8.Рентгенологічні ознаки виразки шлунку:

- дефект наповнення

+ симптом “ніши”

- конвергенція складок

- шрамова деформація

9.Для хронічної виразки дванадцятипалої кишки характерно:

- постійні болі

+ нічні болі

- голодні болі

10.Соляну кислоту виробляють:

- додаткові клітини

+ парієтальні клітини

- головні клітини

11.Синдром Маллорі-Вейса – це:

- кальозна виразка з кровоточивою судиною

+ розрив слизової оболонки кардіоезофагальної зони

- дифузна кровотеча зі слизової оболонки шлунку

- ерозивний бульбіт

12.До предракових захворювань шлунку відносяться:

+ хронічний атрофічний гастрит

- стероїдна виразка шлунку

- хвороба Менетріє

- поліпи шлунку

- гострий гастрит

13.Локалізація болі при виразці тіла шлунку:

+ епігастральна область

- проаве підребір’я

- права здухвинна область

- ліва здухвинна область

14.Іррадіація болі при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки:

- поперекова область зліва

- ліве стегно

- праве стегно

+під праву лопатку

15.Особливості болі при пенетрації виразки в підшлункову залозу:

+ болі постійні, ноючі, з іррадіацією в спину

- болі різкі, з іррадіацією в пупок

- болі оперізуючого характеру

- болі, іррадіюючі в калитку

- болі, іррадіюючі в ліве стегно

16.Особливості болі при стенозі привратника або дванадцятипалої кишки:

- сильні “кинжальні” болі

+ ниючі, тупі болі

- відчуття важкості в епігастральній області

- болі переймоподібного характеру

- болі, іррадіюючі в калитку і пряму кишку

17.Особливості блювоти при стенозі привратника та дванадцятипалої кишки:

- блювота на висоті больового нападу

+ рясне блювання шлунковим вмістом з їжею, яку вживав задовго до блювання

- незначне блювання після їжі

- блювота жовчю

- калова рвота

18.Основні ознаки виразкової хвороби, ускладненої стенозом привратника:

- напруга м’язів передньої черевної сінки в епігастральній області

- вздуття живота

+ видима оком перистальтика шлунку

- “шум плеску” в шлунку при перкусії

- рвота шлунковим вмістом одразу після їжі

19.Показання до ваготомії:

- виразка шлунку з низькою кислотністю

+ виразка дванадцятипалої кишки

- у поєднанні з економною резекцією шлунку

- у поєднанні з пилоропластикою при високій кислотності

- профузна виразкова кровотеча

20.Хворий 27 років поступив у важкому стані з нападом судом. Багато років хворіє на виразку дванадцятипалої кишки. В останні 2 місяці майже щоденно були блювоти кислим вмістом. За цей час схуд на 15 кг. Об’єктивно: нижня межа шлунку на 5-6см нижче пупка. Аналіз крові: загальний білок сироватки крові – 42 г/л, гематокрит – 59%, калій сироватки крові – 2,8 ммоль/л, натрій – 124 ммоль/л, хлор – 84 ммоль/л, сечовина – 12,6 ммоль/л. Яке ускладнення виразкової хвороби розвинулося у хворого?

- субкомпенсований стеноз

+ декомпенсований стеноз

- компенсований стеноз

- клінічна картина обумовлена іншими ускладненями виразкової хвороби

21.Хворий 30 років поступив в приймальне відділення у важкому стані з нападами судом. Багато років страждає на виразкову хворобу. В останні 4 місяці майже щоденно були блювоти кислим вмістом. За цей час схуд на 15,5 кг. Об’єктивно: нижня межа шлунку на 7см нижче пупка. Аналіз крові: загальний білок сироватки крові – 41,8 г/л, гематокрит – 59%, калій сироватки крові – 2,4 ммоль/л, натрій – 122 ммоль/л, хлор – 86 ммоль/л. В яке відділення доцільно госпіталізувати хворого?

- хірургічне відділення

+ реанімаційне відділення

- відділення гастроентерології

- неврологічне відділення

- безпосередньо в операційну

22.Хворий 40 років звернувся до лікаря зі скаргами на відчуття повноти в епігастрії, відрижку повітрям, блювоту кислим вмістом. Вказані явища за останній місяць поступово наростають. Схуд на 4 кг. Впродовж 6 років страждає на виразкову хворобу. Об’єктивно: живіт при пальпації м’який, безболісний. Нижня межа шлунку знаходиться на 2-3см нижче пупка. В аналізі крові: еритроцити – 4,3х1012/л, загальний білок сироватки крові – 60 г/л, гематокрит – 50%. Для уточнення діагнозу найбільш інформативним є:

- оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини

- ультразвукове дослідження

+ рентгеноскопія шлнку

- комп’ютерна томографія

- аналіз шлункового соку

23.Хворий 42 років поступив у хірургічне відділення зі скаргами на відчуття важкості і повноти в епігастральній ділянці, відрижку, блювоту, загальну слабкість, схуднення за останній місяць на 3 кг. Впродовж 3 років страждає на виразкову хворобу. Об’єктивно: живіт при пальпації м’який, безболісний. Нижня межа шлунку знаходиться на 4см нижче пупка. В аналізі крові: еритроцити – 4,2х1012/л, загальний білок сироватки крові – 60 г/л, гематокрит – 53%. Який попередній діагноз можна поставити?

- переродження виразки в рак

- пенетруюча виразка

- кальозна виразка

+ пілородуоденальний стеноз

- поліп шлунку

24.Хворий 33 років скаржиться на відчуття важкості, повноти в епігастральній ділянці, відрижку, блювоту, загальну слабкість, схуднення за 3 місяці на 5 кг. Останні 7 років хворів і лікувався з приводу виразки дванадцятипалої кишки. При обстеженні встановлено, що має місце пілородуоденальний стеноз, стадія компенсації, данних за виразку немає. Яка операція показана даному хворому?

 – резекція шлунка

 – селективна проксимальна ваготомія

 – гастроентероанастомоз

 – пілоропластика

+ селективна проксимальна ваготомія з дренуючою операцією

25.Хворий протягом останніх 5 місяців відмічає важкість в епігастральній ділянці. Напередодні ввечері зловживав горілкою. Ранком була блювота вчорашньою їжею. На рентгеноскопії шлунку – барієва суміш не проходить в дванадцятипалу кишку, на протязі 10 годин. Лейкоцити крові – 6,9х109/л, цукор крові – 5,6 ммоль/л. Діастаза сечі – 16 од. Еритроцити – 4,1х1012/л, Нв – 118 г/л. Який найбільш ймовірний діагноз?

+ рубцевий стеноз воротаря

 – гостра виразка дванадцятипалої кишки

 – кровотеча з виразки

 – поліп шлунка

 – пухлина головки підшлункової залози

26.Хворий 30 років з тривалим анамнезом виразкової хвороби дванадцятипалої кишки потрапив до лікарні з підозрою на загострення активності процесу та клініко-рентгенологічними проявами компенсованого стенозу. Яка найбілш ймовірна причина стенозу?

 – набряк гепатодуоденальної зв’язки

+ рубцювання виразки

 – розтягнення шлунку

 – наявність виразкового дефекту

 – здавлювання підшлунковою залозою

27.У хворого, який страждає на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, запідозрено стеноз виходу з шлунку. Дві доби тому з’явилося блювання після їжі. За допомогою якого методу дослідження можна встановити ступінь компенсації стенозу?

+ рентгенологічного дослідження шлунку та дванадцятипалої кишки

 – УЗД органів черевної порожнини

 – іррігографії

 – оглядової рентгенографії черевної порожнини

 – діагностичної лапароскопії

28.Хворий 50 років страждає на виразкову хворобу шлунку протягом 10 років. Два місяці тому болі стали постійними, іррадіюючі в поперек, інколи оперізуючого характера. При ендоскопічному дослідженні визначається глибока ніша, розташована на задній стінці ближче до малої кривизни антрального відділу шлунка. Яке ускладнення виразкової хвороби виникло у хворого?

 – кровотеча

 – стеноз

 – малігнізація

 – перфорація

+ пенетрація

29.Хворий 45 років впродовж 10 років хворіє на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, поступив із клінікою декомпенсованого стенозу, клонічними судомами. Що є основним патогенетичним механізмом розвитку судом?

+ блювоти, порушення водно-електролітного балансу

 – блювоти, диспротеінемія

 – порушення діяльності центральної нервової системи

 – зниженя маси тіла, порушення білкового об’єму

 – зниження маси тіла, порушення водно-електролітного балансу

30.У пацієнта похилого віку виявлено пілоростеноз виразкового генезу, виснаження, має знижену секреторну функцію шлунка. Яку операцію найбільш доцільно провести пацієнту?

– гастроентероанастомоз

 – гастростомію

 – кардіопластику

 – резекцію шлунку по Більрот-І

+ пілоропластику

31.Хворий протягом 15 років страждає на виразкову хворобу шлунку. За останній час схуд. Апетит залишається добрим. При обстеженні: в епігастрії пальпується болючий утвір. Аналізи крові та сечі – без особливостей. При аналізі шлункового соку встановлено значне зниження загальної кислотності. При рентгенологічному дослідженні виявлено по малій кривизні нішу діаметром до 3 см, стінка шлунку ригідна, складки слизової оболонки набряклі. При рентгенпальпації ця ділянка різко болюча. Який метод дослідження дозволяє уточнити діагноз?

 – колоноскопія

+ фіброгастродуоденоскопія з біопсією

 – УЗД

 – ректороманоскопія

 – іригоскопія

32.Назвіть три симптоми, характерні для виразки, що пенетрує в підшлункову залозу:

+ діастазурія

-болі в епігастральній ділянці, з іррадіацією в спину

 – профузна кровотеча

 – симптом Щоткіна-Блюмберга

- симптом Мейо-Робсона

33.Вкажіть 2 небезпеки пенетруючих гастродуоденальних виразок:

+ профузна кровотеча

 – малігнізація

 – перфорація в черевну порожнину

- формування внутрішньоорганних нориць

 – перитоніт

34.Про яке ускладнення можна думати, якщо у хворого з рентгенологічною картиною “ніши” на задній стінці дванадцятипалої кишки з’явились оперізуючі болі та діастазурія.

Відповідь – пенетрація виразки в підшлункову залозу.

35.У хворого 56 років, недивлячись на сучасну інтенсивну терапію на протязі 3 місяців, не зменшується в розмірах “ніша” по малій кривизні шлунку. Про яке ускладнення можна думати та яка лікувальна тактика?

Відповідь: 1.Слід запідозрити малігнізацію виразки шлунку.

             2.Хворому показано оперативне лікування.

ХВОРОБИ ОПЕРОВАНОГО ШЛУНКУ

1.Вкажіть найбільш ймовірні клінічні ознаки демпінг-синдрому:

 – болі в епігастрії після їжі

 – схуднення, загальна слабкість

+ слабкість, серцебиття, запаморочення через 10-15хв після вживання їжі

 – блювота спожитою їжею

 – пронос одразу після вживання їжі

2.Назвіть найбільш характерні ознаки синдрому привідної петлі:

 – біль в правому підребер’ї

 – нудота

 – блювота спожитою їжею

 – загальна слабкість, схуднення

+ блювота жовчю

3.Назвіть найбільш характерну ознаку гіпоглікемічного синдрому:

+ слабкість, запаморочення, серцебитя вранці на голодний шлунок

 – болі в епігастрії

 – головний біль

 – блювота їжею та жовчю через 3-4 години після харчування

 – підвищення температури тіла

4.Визначте найбільш характерну рентгенологічну ознаку синдрома привідної петлі:

+ закидання барію в привідний відділ худої кишки

 – рефлюкс-езофагіт

 – порушення евакуації барію з ккси шлунку

 – прискорення евакуації барію з ккси шлунку

 – накопичення рідини в куксі шлунку через 10-15хв.

5.Вкажіть найбільш інформативний метод дослідження при пептичній виразці анастомозу:

 – рентгенологічний

+ ендоскопічний

 – дослідження шлункової секреції

 – дослідження гастрина крові

 – рН-метрія

6.Назвіть найбільш інформативний метод дослідження при демпінг-синдромі:

 – клінічний

+ рентгенолгічний

 – ендоскопічний

 – дослідження об’єму плазми крові

 – електроенцефалографія

7.Вкажіть найбільш обгрунтований метод операції з приводу синдрому привідної петлі:

 – резекція шлунка по Б-ІІ

+ редуоденізація

 – ентероентероанастомоз бік в бік по Брауну

 – дуоденоєюноанастомоз

8.Назвіть класифікацію пострезекційних синдромів оперованого шлунку.

9.Назвіть класифікацію постваготомних синдромів.

10.Визначте найбільш імовірні причини розвитку пептичної виразки після резекції шлунку:

+ економна резекція

- залишений антрум на виключення

- ульцерогенна аденома

 – анастомозіт

 – гастрит кукси шлунку

11.Назвіть клінічно і патогенетично обумовлені операції для лікування виразкової хвороби ДПК:

- селективна проксимальна ваготомія

- ваготомія в поєднанні з антрумектомією

+ ваготомія в поєднанні з дуоденопластикою

 – резекція шлунку по Б-І

 – резекція шлунку по Б-ІІ

12.Вкажіть клінічно та патогенетично обумовлені операції при лікуванні виразки пілоричного відділу шлунку:

 – дистальна субтотальна резекція шлунку

 – гастректомія

 – проксимальна резекція шлунку

+ пілороантрумектомія

13.Визначте помилковість або правомірність приведених висловлювань:

А – хворому показана гастректомія при синдромі Золлінгера-Елісона

В – хворому з демпінг-синдромом середнього ступеня важкості показана реконструктивна гастроєюнодуоденопластика, оскільки проведена консервативна терапія неефективна

[А-правомірно, В-помилково]