ТЕМА 7. РИНОК ПРАЦІ ТА ЙОГО РЕГУЛЮВАННЯ

1. Особи, які працюють за укладеними письмо­вими контрактами (договорами) або за усною згодою з керівництвом підприємства про умови трудової діяльності, за яку вони одержують обумовлену при найманні плату:

а) наймані робітники;

2. Особи, які самостійно здійснюють діяльність, що приносить їм доход. Вони не використовують або використовують найманих робітників тільки на короткий термін:

б) працюючі за індивідуальним принципом;

3. Особи, які управляють власним (або уповноважені державою управляти), акціонерним чи господарським товариством і т. п.:

в) роботодавці;

4. Особи, що працюють без оплати на сімейному підприємстві, власником якого є їхній родич:

г) неоплачувані працівники.

5.Система соціально-трудових відносин, обмежених рамками одного підприємства, усередині якого визначається ціна робочої сили і роз-міщення її адміністративними правилами і процедурами:

а)внутрішній ринок праці;

б)державний ринок праці;

в) зовнішній ринок праці;

г) підприємницький ринок праці.

6. Стан найбільшого охоплення працездатного населення суспільне корисною діяльністю:

а) повна зайнятість;

7. Ситуація, за якої суспільне корисною пра­цею зайнята лише деяка частина економічно активного населення:

б) неповна зайнятість

8. Періодичне (як правило, у визначені сезони) залучення працездатного населення до суспільне корисної діяльності з урахуванням природо-кліматичних особливостей:

г) сезонна зайнятість

9. Особливий вид зайнятості, що має постій­ний характер і водночас пов'язаний з періодичними переміщеннями під час трудової діяльності:

б) маятникова зайнятість;

10. Вид зайнятості, що припускає чергування періодів трудової діяльності з рівномірними періодами відпочинку (вахти в нафтовій і газовій галузях):

а) періодична зайнятість;

11. Попит на працю, як і на будь — який ресурс, є виробничим, тобто:

а) залежить від прибутку сім ї, її добробуту;

б) залежить від попиту на продукцію, яка виробляється за допомогою даного виду праці;

в) вірної відповіді не має.

12. Стан найбільшого охоплення працездатного населення суспільно корисною діяльністю:

а) повна зайнятість;

б) неповна зайнятість;

в) прихована зайнятість.

13. Вторинному ринку праці властива:

а) велика плинність кадрів;

б)прогресивна технологія.

14. Особи, що працюють без оплати на сімейному підприємства, влас-ником якого є їх родич:

а) неоплачувані працівники;

б) наймані робітники;

в) працюючі за індивідуальним принципом.

15. Граничний дохід від продукту праці обчислюється за формулою;

а) МRPL=Q/L

б) МRPL= R/L

в) МRPL= Q/L '

16. Гранична продуктивність праці визначається за формулою:

а) МРL= Q / L

б) МРL=Q / L

в) МРL= R / L

17. Виробничий фактор праці - це:

а) праця в домашньому господарстві;

б) праця на виробництві з одержанням за неї доходів;

в) праця на садово - городній ділянці.

18. Підвищення ставки заробітної плати збільшує альтернативну вартість праці і це є:

а) ефект доходу;

б) ефект заміщення

19. Трудодефіцитний ринок праці - це:

а) коли ринок праці не може задовольнити пропозиції праці;

б) коли на ринку праці велика кількість безробітних і відповідно обмежені пропозиції праці.

20. Вид зайнятості, що припускає чергування періодів трудової діяльності з рівномірними періодами відпочинку:

а) прихована зайнятість;

б) сезонна зайнятість;

в) маятникова зайнятість;

г) періодична зайнятість.

ТЕМА 8. СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ЗАЙНЯТОСТІ

1.Визначені статуси зайнятості включають:

а) найманих робітників;

2.Виділяють такі види зайнятості:

г) маятникову

3.Рівень безробіття визначається за формулою:

а)

4.Природне безробіття – це :

б) структурне та фрикційне;

5.Державна служба зайнятості складається:

г) з Міністерства праці, обласних, міських, районних, міжрайонних центрів зайнятості та інших служб

6 . Діяльність протягом повного робочого дня, яка забезпечує дохід у нормальних для даного регіону розмірах:

а) повна зайнятість;

б) неповна;

в) прихована;

Г) часткова.

7. Принципи на яких базується державна політика України в сфері зайнятості населення:

а) розробляти та вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій пропозиції для встановлення квоти прийняття на роботу осіб, які потребують соціального захисту;

б) сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць та умов для розвитку підприємства;

в) у все оновленому законодавством порядку надавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу;

Г) направляти безробітних громадян за їхнім бажанням на оплачувані громадські роботи.

8. Обов’язком державної служби зайнятості є:

а) утримання працівників служби та інших витрат, пов'язаних із соціальним захистом, права громадян держави на працю;

б) аналіз і прогнозування попиту та пропозиції на робочу силу, інформування населення й державних органів управління про стан ринку праці;

в) сприяння раціональній, продуктивній і вільно обраній зайнятості, підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили;

Г) розроблення та вдосконалення механізму державного регулювання рівня життя населення.

Об’єктивно існуюча взаємодія і взаємозалежність суб’єктів цих вiдносин

у процесі праці, спрямовані на регулювання якості трудового життя:

а) соціальні відносини;

б) соціально-трудові відносини;

в) економічні відносини;

Г) фінансові відносини.

10. Відносини між соціальними групами і окремими індивідами, які складаються з огляду на їхнє суспільне становище, спосіб та уклад життя, умов формування та розвитку особистості, соціальних спільнот:

а) економічні відносини;

б) фінансові відносини;

в) соціальні відносини;

Г) соціально-трудові відносини.

11. Масові організації, які об’єднують найманих робітників, пов’язаних спільністю соціально-економічних інтересів:

а) профспілки;

б) спілки роботодавців;

в) підприємства;

Г) соціальні інститути.

12. Принцип, який ґрунтується на особистій відповідальності:

а) основний принцип;

б) принцип солідарності;

в) принцип субсидіарності;

Г) принцип партнерства.

13. Принцип, який припускає здійснення захисту своїх iнтересiв суб’єктами соціально-трудових відносин і їхню самореалiзацiю в політику узгодження взаємних пріоритетів:

а) принцип загальності;

б) принцип партнерства;

в) принцип солідарності;

Г) принцип інтегрованостi

14. Спільна діяльність уряду, підприємців і профспілок, спрямована на узгодження інтересів і вирішення проблем насамперед у соціальній і виробленій діяльності людей:

а) соціальний захист;

б) соціальне партнерство;

в) соціальна політика;

Г) соціальні інститути.

15. фактор, що дедалі більш могутньо регулює соціально-трудові відносини в сучасному світі:

а) глобалізація економіки;

б) соціальний фактор;

в) об’єктивні закономірності розвитку суспільної праці;

Г) стадія(життєвий цикл).

16. Міри, що відносяться до всього населення і являють собою допомогу, що надається людям, котрі потрапили в екстремальні життєві ситуації, які вимагають додаткових витрат:

а) соціальна політика;

б) соціальний захист;

в) соціальна допомога;

Г) соціальна підтримка.

17. Підвищення рівня якості життя громадян України на основі стиму-лювання трудової і господарської активності населення, надання працездатним людям можливостей, що дозволяють забезпечити добробут сім’ї, формування заощаджень і їхні ефективні інвестування — це головна мета:

а) соціальної політики;

б) профспілок;

В) підприємств; уряду.

18. Система правових соціально-економічних і політичних гарантій, що надають умови для забезпечення засобів існування:

а) система соціальної політики;

б) система соціального захисту;

в) система соціальної підтримки;