ТЕМА 5. МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН: ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ

1. Стратегічний соці­ально-економічний напрямок, обраний урядом країни для всебічного розвитку громадян, що забезпечує їм гідний рівень, умови життя та пра­ці, їхню соціальну захищеність:

г) соціальна політика

2. Система мір, що забезпечує соціальну захищеність переважно непрацездатного населення і соціальне вразливих ша­рів працездатного населення:

а) соціальний захист;

3. Система мір, стосовно до економічно активного населення, спрямована на створення умов, що дозволяють забезпечити соціальну захищеність найманих робітників:

б) соціальна підтримка;   

4. Міри, що відносяться до всього населення і яв­ляють собою допомогу, як правило, короткочасного характеру, що на­дається людям, котрі потрапили в екстремальні життєві ситуації, які вимагають додаткових витрат:

в) соціальна допомога;

5. Стійка форма організації спільної діяльності людей у вигляді організаційної струк­тури чи системи правил нормативне урегульованого порядку, у рамках чого відбувається розподіл соціальних ролей і статусів людей, що охоп­лені діяльністю відповідного інституту:

а) соціальний інститут;

ТЕМА 6. СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО.

1.Метою соціального партнерства на рівні суспільства є досягнення загального блага, яке виражається такими показниками:

а) підвищення рівня життя населення;

2.Партнерство в процесі здійснення колективних переговорів повинне мати такі принципи:

г) уміння слухати і чути партнера

3.Спілки роботодавців створюються на основі:

б) спільних інтересів роботодавців;

4.Система колективно-договірного регулювання в Україні включає:

а) рівень підприємств;

5.Конфліктна ситуація виникає якщо:

в) суперечності доступні для розуміння;

6. Принципи партнерства при здійсненні колективних переговорів:

а) спільна діяльність уряду і роботодавців;

б) трибічність на основі трипартизму;

в) знання і повага прав один одного;

г) закритість переговорів;

д) довіра у відносинах.

7. Принципи, на яких будується висновок колективних переговорів:

а) дотримання норм законодавства;

б) строге дотримання культури полеміки, дискусії, критики:

в) свобода вибору і обговорення питань;

г) уміння слухати і чути партнера;

д) відповідальність за прийняті взаємні зобов’язання.

8. Держава, як суб’єкт соціального партнерства забезпечує:

а) не втручання в трудові конфлікти сторін, яких він не зачіпає;

б) розроблення і втілення в життя лише економічної політики;

в) гарантування основних громадянських прав;

г) виконання функції умовлювача.

9. Профспілки створюються для:

а) підвищення заробітної плати;

б) збільшення робочих місць;

в) участі трудящих в управлінні виробництвом;

г) покращення умов праці;

д) збереження робочих місць для членів профспілок.

10. Суперечності, які виникають під час діяльності профспілок:

а) підвищення рівня заробітної плати може призвести до зменшення ВВП; ;

б) різниця в рівнях заробітної плати працівників різних галузей;

В) профспілки мимоволі послаблюють свою роль у сучасному виробництві;

г) боротьба за покращення умов праці нерідко призводить до скорочення чисельності працівників.

11. Закони, які законодавчо закріплюють гарантовані права найманий робітників:

а) закон про охорону навколишнього середовища;

б) закон про охорону материнства;

в) закон про інвалідів;

г) закон про відпустки.

12. Предметом колективного договору можуть бути:

а) умова і охорона праці;

б) ступінь демократизацї виробництва;

в) умови оплати праці за понадурочну роботу;

г) взаємні зобов’язання сторін.

13. Типи соціального конфлікту:

а) насильницький;

б) відкритий;

в) закритий;

г) мирний.

14. Негативні наслідки трудового конфлікту:

а) падіння мотивації до праці;

б) збільшення безробіття;

в) погіршення взаєморозуміння;

г) посилення настрою ворожості.

15. Позитивні наслідки трудового конфлікту:

а) інформаційна;

б) економічна;

в) соціалізаційна;

г) нормалізаційна;

д) інноваційна.

16. Причини трудового конфлікту:

а) лідерство;

б) рольові суперечності;

в) різний соціальний статус;

г) проблеми розподільчих відносин;

17. Фактори, що обумовлюють складність трудового конфлікту:

а) тривалість конфліктної ситуції;

б) ступінь втручання держави;

 в) тривалість;

г) масштаб конфлікту;

д) об’єктивні чи суб’єктивні причини конфлікту.

18. Форми розв’язання трудового конфлікту:

а) співчуття;

б) трансформація;

в) реорганізація;

г) відволікання;

д) придушення.

19. Конфліктність стосовно міжвікових розходжень викликають:

а) якщо працівник переоцінює свої здібності;

б) якщо старші працівники надають допомогу молодим;

в) нерозуміння молодими деяких специфічних складностей і потреб старшого покоління;

г) старші працівники іноді недооцінюють здібності молодих.

20. Організаційно-трудові суперечності створюють конфліктну ситуацію, якщо:

а) ступінь суперечності не можливо визначити;

б) суперечності відбивають взаємовиключні позиції суб’єктів;

в) суперечності зрозумілі або не зрозумілі для розуміння.