З'ясуйте, в якому реченні простий підмет виражений прикметником.

А  Минуле ніколи не повертається (Р. Іванченко).

Б  Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? – озовися (І. Котляревський).

В  Нарешті привезли пальне... (О. Гончар).

Г  Несказане лишилось несказанним (Л. Костенко).

Ґ   Два хитрих мудрого не переважать (Л. Глібов).

В якому реченні наявний простий дієслівний присудок, ускладнений часткою?

А  Оленчук Іван Іванович – сиваський солевоз, виноградар і, як брат його, майстер розшукувати солодку воду в солончаковому степу (О. Гончар).

Б  А Іван Гнатович візьми та й покажи улов на свою голову (3 журналу).

В  І все-таки приїдь – ми поговорим (Д. Павличко).

Г  Вона не збиралася довго затримуватись у Харкові (І. Микитенко).

Ґ   Зійшов місяць ясний – я пішла в садочок нарвать-назбирати пахучих квіточок (П. Амбросій).

Знайдіть речення, в якому складений дієслівний присудок становить поєднання інфінітива з особовою формою дієслова, що вказує на початок, продовження чи закінчення дії.

А  Як іноді просте, звичайне слово, сказане доречно, уміє людину зробити щасливою (Є. Божик).

Б  Раніше почало вставати сонце, щиріше доглядати землю
(М. Коцюбинський).

В  Кажу: з вас кожен міг поетом стати, в кривавім лихолітті полягти. Чи
мирним днем зорю з небес дістати, чи сам для світу зіркою зійти
(В. Бровченко).

Г  О земле рідная! Не жатиме неситий пшениці на твоїх ланах! Жила,
живеш, довіку будеш жити, безсмертна у віках (М. Рильський).

Ґ Якщо ти справді вмів любити, навчись забути і забудь (Т. Севернюк).

В якому реченні іменна частина присудка виражена неозначеною формою дієслова?

А  Жити – означає любити (Ю. Мушкетик).

Б  Вибиватися у люди – справа зовсім не проста (П. Сингаївський).

В  Важливе завдання школи – виховання людини допитливою, творчою, думаючою (3 часопису).

Г  Настя положила зарік якнайчастіше навідуватися до хрещениці
(Панас Мирний).

Ґ   Ніхто не годен віщі барви вбити, даровані мені святим чуттям
(Т. Севернюк).

Знайдіть речення з підметом, вираженим нерозкладним словосполученням з неозначеною формою дієслова.

А  Пісням лунати, поемам буть – поети є (І. Гончаренко).

Б  Хотілося б бути людиною (Г. Кривда).

В  Як хочеш мати багато друзів – будь другом (Є. Летюк).

Г  Бути якнайближче до правди. Відчувати, як пашить на тебе життя, само­му бути схвильованим – тільки в такому стані берися до праці (О. Гончар).

Ґ   Стати переможцем, залишитися ним, втримати таку честь – було його давньою мрією (В. Собко).

Вкажіть, в якому неповному реченні пропущено підмет, присудок і додаток.

А  І на горе, на біду взяв царицю молоду (Л. Первомайський).

Б  Якось завжди спізнювався з оранкою і сівбою (М. Стельмах).

В  Люди по соломинці збирали, а ти носилками розносиш?
(Г. Тютюнник)

Г  Він рибу варить. Лина, що спіймав уранці! Такого ситого!
(М. Коцюбинський)

Ґ   Вийшов на село, глянув – у млині світиться (Г. Тютюнник).

В якому реченні підмет виражений числівником?

А  Мені тепер здається, що нігде на цілім світі вже нема чужини, поки ми вдвох з тобою (Леся Українка).

Б  Один за всіх – всі за одного! (Народна творчість)

В  Словом сильним, мов трубою, міліони зве з собою... (І. Франко)

Г  Обом було радісно й легко на серці (Ю. Бедзик).

Ґ   Мені двадцять вісім, я серед них найстарший і званням, і віком...
(Ю. Збанацький)

В якому реченні присудок узгоджується з підметом у роді, числі і відмінку?

А  Тихий росяний ранок. За принишклими садами половіли хліба...
(Р. Іванченко)

Б  Осінній Київ. Яке перо може відтворити його осінню красу! (В. Собко)

В  Озеро глибоке, все затінене темним дубом (М. Чабанівський).

Г  Ось робітничий клуб (В. Сосюра).

Ґ   Вечірня кімната. Розчинені вікна. Весна... (І. Жиленко)

Знайдіть серед наведених речень неповне з простим дієслівним присудком.

А  Очі – міра, душа – віра, совість – порука (Народна творчість).

Б  Платня нічого – краща, ніж по інших сторонах (М. Коцюбинський).

В  Нічого в цьому році озимина, а ярі стоять зеленою рікою
(М. Стельмах).

Г  Головним інструментом у хірурга є скальпель, у муляра – кельма, у ху­дожника – пензель (3 часопису).

Ґ   Рукам волі не давайте! (Гр. Тютюнник)

В якому реченні підмет виражений прислівником?

А  Дуже корисно побувати ще раз у житті дитиною... (М. Чабанівський)

Б  Люба! Ми у власне вчора досить надивились (В. Коломієць).

В  Славне моє сьогодні. Завидним і прекрасним буде завтра (М. Рудь).

Г  Сьогодні я такий щасливий, мов вийшов хлопчиком на шлях
(В. Сосюра).

Ґ   Писати вірші – дуже просто... (О. Підсуха)

Вкажіть, в якому реченні підмет виражений вигуком.

А  Гучне «ура» було йому на відповідь (Ю. Смолич).

Б  Проспіва, протягне «ох!», молока хильне за двох і вертається до хати (С. Олійник).

В  Агов, над містом я, на риштуванні, – стружу, клепаю, зводжу дім – творю! (І. Нехода)

Г  Що за диво! Під віконце хтось помалу підступає (Леся Українка).

Ґ   Несла ворона до мого двора, мов сиру крихітку, своє картаве «кра»
(І. Нехода).

Знайдіть речення, в якому інфінітив не входить до складу дієслівного складеного присудка.

А  «Розпрягайте» і «Поїхав за Десну» не зуміє онук заспівать (О Реп'ях).

Б  Камінь – не мертва брила. Камінь може кричати. Камінь, який скропила сльозою пекучою мати (Л.Дмитерко).

В  Хто кращу пісню скласти зуміє, той з вас ніколи не постаріє
(П. Сингаївський).

Г  Скільки різного, часто суперечливого може співіснувати в одній людині (Є. Божик).

Ґ   А Ковалів – людина обережна, він не буде пускати слів на вітер
(М. Чабанівський).

Знайдіть серед наведених речень спонукальне.

А  Хто ж могутній забороне встати й нам од сна? (Г. Чупринка)

Б  А ми з тобою обминем торжища, де гендлярі вимахують пером
(Л. Костенко).

В  Тут на радощах Бертольдо всіх співців казав зібрати (Леся Українка).

Г  Боже, хай моє завтра стрімко летить, хай у щасті розгорне крила!
(Ю. Дмитренко)

Ґ   Тримаючи в руках скрипку, людина не здатна зробити погане
(Г. Сковорода).

Як поділяються речення залежно від наявності чи відсутності структурно обов'язкових членів речення?

А  Поширені, непоширені.

Б  Двоскладні, односкладні.

В  Сполучникові, безсполучникові.

Г  Повні, неповні.

Ґ   Прості, складні, ускладнені.

В якому реченні присудок узгоджується з підметом лише у відмінку?

А  Київські кручі – фортеці зелені (Л. Дмитерко).

Б  Поле – що безкрає море (Панас Мирний).

В Знаки минулого – літопис землі (М. Чабанівський).

Г  Промені як вії сонячних очей! (П. Тичина)

Ґ   Була вже ніч. Осяяні місячним світлом дерева стояли в цвіту, як наречені (О. Довженко).

В якому з наведених речень означення виражено нерозкладним словосполученням?

А  Сад – то спів веселих птахів і сумних вітрів (Л. Дмитерко).

Б  В кінці села, коло самої Роставиці, стояла хата старого Петра Джері  (І. Нечуй-Левицький).

В  Роман – людина ніжної і сумирної вдачі (О. Гончар).

Г  Микола знав, що коні самого голови і його багатої рідні стоять дома в повітках (І. Нечуй-Левицький).

Ґ   Бо хоч які міцні будуть плечі одної людини, проте ніколи вони не витри­мають того, що витримають плечі колективу (О. Гончар).