Дохідний підхід в оцінці вартості підприємства

Оцінка вартості підприємства з використанням дохідного підходу ґрунтується на визначенні теперішньої вартості очікуваних вигод (наприклад, доходів, грошових потоків) від володіння корпоративними правами підприємства, вартість якого оцінюється. В основі даного підходу лежить теза, відповідно до якої вкладання капіталу інвестором у купівлю корпоративних прав суб’єкта господарювання має на меті, передусім, на отримання стабільних доходів. У рамках цього підходу виокремлюють два основні методи — (1) дисконтування очікуваних грошових потоків та (2) визначення капіталізованої вартості очікуваних доходів.

1)Метод дисконтування грошових потоків (далі — метод DCF (Discounted Cash Flow)) заснований на концепції теперішньої вартості очікуваних грошових потоків в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Таким чином, вартість підприємства визначається як теперішня вартість чистих грошових потоків, які очікуються в результаті фінансово–господарської діяльності такого підприємства, право на які підтверджено майновим інтересом у капіталі такого підприємства — володіння корпоративними правами такого підприємства. Ця величина корегується шляхом зменшення на величну зобов’язань підприємства та збільшення на вартість надлишкових активів.

Під надлишковими активами слід розуміти частину активів підприємства, яка на даний час не використовуються ним для отримання фінансового результату та застосування яких на даному підприємстві у зазначений спосіб і належним чином є фізично неможливим або економічно неефективним. Слід звернути увагу, що вартість такого роду активів, що належать підприємству, оцінюється, виходячи з найкращого альтернативного варіанта їх використання.

У свою чергу, врахування величини зобов’язань підприємства здійснюється, як правило, із використання одного із наступних варіантів — (1) оцінка брутто–капіталу або (2) оцінка нетто–капіталу. Оцінка вартості підприємства на основі брутто підходу розглядає сукупний капітал підприємства, включаючи його зобов’язання перед кредиторами (позиковий капітал) та зобов’язання перед власниками (власний капітал). Нетто підхід до визначення вартості суб’єкта господарювання вимагає врахування лише зобов’язань підприємства перед власниками — за вирахуванням позикового капіталу. При цьому, брутто підхід рекомендується використовувати по відношенню до підприємств, фінансова діяльність яких характеризується нормальною структурою фінансування (структурою капіталу) та відсутності значного боргового навантаженням на таке підприємство. У протилежному випадку адекватний та об’єктивний результат оцінки вартості підприємства може бути досягнутий лише при використанні величини зобов’язань, визначеної відповідно до нетто підходу. Таким чином, вартість підприємства, що розраховується відповідно до нетто величини його зобов’язань, визначатиметься як різниця між брутто вартістю підприємства (чиста приведена теперішня вартість величини очікуваних грошових потоків за окремі періоди в результаті діяльності підприємства) та абсолютною величиною позичкового капіталу такого підприємства. Слід відмітити, що вартість підприємства, визначена таким чином, відповідає вартості його власного капіталу, який, у свою чергу, відповідає сумі ринкової вартості усіх корпоративних прав підприємства, що оцінюється, — тобто ціні, за яку можна продати повний контроль над таким підприємством.

2) У практиці корпоративних фінансів для оцінки вартості капіталу підприємства широко використовується середньозважена вартість капіталу (WACC). Для потреб організації оцінки вартості підприємства середньозважена вартість капіталу такого підприємства (або, наприклад, його аналогів) може використовуватися при розрахунках ставки дисконтування очікуваних грошових потоків, що генеруються в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності такого підприємства.

Середньозважена вартість капіталу визначається як проста середня арифметична суми вартості окремих джерел капіталу підприємства, зважена на їх частку у сукупному капіталі такого підприємства. Якщо розглядати капітал підприємства у розрізі правового статусу капіталодавців (власного та позикового капіталу), то WACC:

,

де Квк- вартість власного капіталу; Кпк—вартість позичкового капіталу;ВК—сума власного капіталу підприємства;ПК -сума позичкового капіталу ідприємства; К—сума капіталу підприємства.

Із врахування податкового щита отримаємо формулу, де S—ставка податку на прибуток підприємства (30 % → 0,3).

Середньозважена вартість капіталу показує середню дохідність, яка виплачується суб’єктом господарювання на користь капіталодавців суб’єкта господарювання (як кредиторів, так і власників) за право використання такого капіталу. Абсолютна величина WACC безпосередньо залежить не тільки від вартості окремих джерел капіталу підприємства, але й від структури капіталу. Поряд з цим, особлива увага приділяється проблема адекватної оцінки витрат підприємства на обслуговування підприємством капіталу, залученого до господарського обороту.

3) Альтернативною формою організації оцінки вартості підприємства є метод капіталізації доходів, який досить часто застосовується з метою перевірки достовірності результатів оцінки вартості підприємства, отриманих на основі дисконтування грошових потоків. Для визначення вартості підприємства цим методом характерний для суб’єктів господарювання рівень доходів переводиться у вартість шляхом його ділення на ставку капіталізації, що дозволяє достатньо точно оцінити вартість підприємств, результати діяльності яких характеризуються стабільністю формування доходів або стабільністю зміни їх величини. Тому, виходячи із твердження про стабільність величини доходів підприємства, його вартість визначатиметься як довічна ренти.

, де ВП—вартість підприємства;П—величина очікуваних доходів підприємства; Квк—ставка капіталізації.

У контексті оцінки вартості підприємства на основі методу капіталізації доходів під поняттям „доходи” слід розуміти грошові доходи, які можуть отримати власники, що планують інвестувати кошти в підприємство. Залежно від цілей оцінки за доходи для розрахунків можуть братися такі показники: прибуток до оподаткування, чистий прибуток (після оподаткування) або FCF.

У разі використання методу капіталізації доходів залишкова (ліквідаційна) вартість підприємства не враховується. Вважається, що в нескінченому періоді (через значну кількість років) ця вартість прямує фактично до нуля.