НБУ – орган банк.регулювання та нагляду.

В Україні згідно із Законом «Про Національний банк Украї­ни», а також із Законом «Про банки і банківську діяльність» ре­гулювання діяльності банків здійснює Національний банк Украї­ни. Крім того, відповідно до Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» були розподі­лені повноваження державних органів у сфері регулювання різ­них секторів грошового ринку. Розподіл повноважень був здійс­нений у такий спосіб:

— регулювання ринку банківських послуг здійснює Націона­льний банк України;

—регулювання ринків цінних паперів та їх похідних здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

— регулювання інших ринків фінансових послуг здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг.

Повноваження Національного банку України щодо банківсь­кого регулювання на рівні центрального апарату покладені на рі­зні департаменти з урахуванням їх функціонального призначен­ня. Так, діяльність комерційних банків на валютному ринку регулює Департамент валютного регулювання, Департамент го­тівково-грошового обігу регламентує порядок роботи банків із готівкою, а також готівковий обіг у позабанківській сфері, Депар­тамент бухгалтерського обліку визначає порядок бухгалтерсь­кого обліку і звітності в банках тощо.

Значну роль у регулюванні банківської діяльності відіграє си­стема банківського нагляду, що функціонує як єдиний механізм у складі центрального апарату та територіальних управлінь НБУ. На рівні центрального апарату НБУ ця система представлена Ко­місією з питань нагляду і регулювання діяльності банків та Гене­ральним департаментом банківського нагляду, до якого входять:

— Департамент стратегічного розвитку банківського нагляду;

— Департамент державної реєстрації та ліцензування банків;

— Департамент роботи з проблемними банками;

— Департамент безвиїзного нагляду та інспекційних перевірок.

Система банківського нагляду на рівні територіального управ­ління НБУ також представлена Комісією з питань нагляду і регу­лювання діяльності банків і відповідними структурними підроз­ділами (зокрема, відділ реєстрації та ліцензування банківських установ, відділ інспектування та моніторингу діяльності банків, відділ інформаційно-аналітичної роботи).

Державна реєстрація банку

Акціонери та учасники банку повинні до дня скликання уста­новчих зборів та державної реєстрації банку сплатити кошти в розмірі не менше ЗО % (для закритих акціонерних товариств — 50 %) номінальної вартості акцій/часток й оплатити повну вартість ак­цій/часток у строки, передбачені установчими документами, але не пізніше 12 місяців з часу державної реєстрації банку.

ТУНБУ в місячний термін з дати отримання пакету док-в готує висн про:

-загальну оцінку фінансового стану, платоспроможність учасників банку і ділову репутацію учасників банку

- наявність приміщення, придатного для розміщення банку та будівництва касового вузла

- ділову репутацію голови, його заступників та членів спо­стережної ради банку; голови, його заступників та членів прав-

ління (ради директорів) банку і головного бухгалтера та його за­ступників

- відповідність установчих документів банку вимогам чинно­го законодавства України.

Національний банк приймає рішення про державну реєстра­цію банку або про відмову в державній реєстрації банку не піз­ніше ніж за три місяці з часу подання повного пакета документів.

Протягом трьох робочих днів після прийняття Національним банком відповідного рішення банку видається свідоцтво про державну реєстрацію банку. Реєстрація банку здійснюється шля­хом унесення відповідного запису до Державного реєстру банків.

Національний банк може відмовити в державній реєстрації банку в разі:

— порушення порядку створення банку;

— невідповідності установчих документів, потрібних для ре­єстрації банку, чинному законодавству України;

— подання неповного пакета документів або невідповідності поданого пакета вимогам чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правовим актам Національного банку;

— незадов фін стану принаймні одного із засновників, які мають істотну уч в б

— відсутності без дог діл репут принаймні 1 із власників істотної уч в б.

Реєстрація банків з іноз к-лом.

Для реєстрації банку з іноземним капіталом засновники банку, які отримали попередній дозвіл Національного банку на створен­ня банку з іноземним капіталом, не пізніше ніж за три місяці з дня його отримання подають до територіального управління На­ціонального банку за місцем створення банку документи, що за­значені в Положенні, а також:

а) нотаріально засвідчену за місцем видачі копію легалізова­ного рішення уповноваженого органу управління іноземного ін­вестора про участь у банку в Україні (для юридичних осіб);

б) нотаріально засвідчений за мсісцем видачі легалізований ви­тяг з торговельного (банківського) реєстру або інший офіційний документ, що підтверджує реєстрацію іноземного учасника в країні, у якій зареєстровано головний офіс іноземного інвестора (для юридичних осіб);

в) нотаріально засвідчену за місяцем видачі легалізовану копію висновку іноземної аудиторської організації про фінансовий стан іноземного інвестора на кінець останнього повного календарного року (для юридичних осіб). Якщо зазначений висновок надається іноземною аудиторською організацією, яка не входить до перелі­ку іноземних аудиторських організацій, визнаних Національним банком, то такий висновок має бути підтверджений українською аудиторською організацією;

г) копію платіжного документа про внесення плати за держав­ну реєстрацію банку.

Реєстрація банку з іноземним капіталом здійснюється не піз­ніше ніж за три місяці з часу подання повного пакета документів.

Рішення про реєстрацію змін до статуту банку з іноземним капіталом у зв'язку зі збільшенням статутного капіталу за раху­нок коштів нерезидентів, а також у зв'язку зі збільшенням частки юридичних осіб — нерезидентів України та фізичних осіб — іно­земців у статутному капіталі банку приймається Комісією Націо­нального банку.