Схема розрах-ку акредитивами.

Акредитив – форма роз-ків, про які Б-емітент за дорученням свого клієнта або від свого імені проти визначенних док-тів забовязаний:

Виконати платіж 3 особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи

Надати повноваженому іншому Б здійснити цей платіж. Акредитив може бути:

Покритий – передбачає попередне депонування коштів. При непокритому акред за недостатністю коштів платежі постачальнику гарантує Б

Відзивний – це акредитив, який може бути змінений або анульований Б-емітентом на вимогу покупця попереднього погодження з постачальником. Без відзивний акредитив не можна змінити чи анулювати без згоди постачальника, на користь якого було відкрито акредитив.схема роз-ків з використанням акредитивної форми:

Покупець     6ß Продавець

1, 7â 3á                 5, 10á

Банк-емітент à4, 8 Викон-й банк бенефіц-ра

1.Покупець доручає Б відкрити акредитив, 2.Б-емітент відкриває акредитив, 3.Б сповіщає покупця про відкриття акредитива, 4.Б-емітент повідомляє виконуючий Б про відкриття акредитива, 5.Виконуючий Б сповіщає продавця про відкриття акредитива, 6.Відвантаження товару, 7.Покупець повідомляє Б про виконання умов акредитива, 8.Б покупця переказує гроші Б постачальника, 9.Зарахування коштів на рах-к постачальника, 10.Б продавця повідомляє про зарахування коштів на його рахунок

Переваги: своєчасність та повнота платежу, дає можливість уповноваженому покупця здійснювати попередній контроль за дотриманням умов поставки товарів, їх якістю

Недоліки:відволікання коштів покупця із поточного обороту, при затримці відкриття акредитиву постачальник не може своєчасно відвантажити товар, Б стягує комісійні.

Розрахунки під час здійснення заліку взаємної заборг-ті. Разові та пост.розрах-ки за сальдо вз.вимог.

При цій формі розрахунків кожне підприємство є одночасно і по­купцем, і постачальником різних видів товарів чи послуг.

За даних умов доцільно використовувати такий спосіб розрахун­ків, як залік взаємних боргів, після чого кожне підприємство отри­мує або сплачує тільки різницю (сальдо). Переваги подібних розра­хунків полягають в тому, що вони скорочують потребу в грошових коштах на суму зарахованих боргів.

Розрахунки по сальдо між двома госпорганами проводяться на основі угоди.

 Особливості таких постійно діючих розрахунків полягають в тому, що їх учасники направляють розрахункові документи за відпущені товари чи на­дані послуги не в банк. а один одному.

Ці документи не підлягають негайній оплаті. По закінченні стро­ку, обумовленого договором, складається акт звірки розрахунків і в порядку, передбаченому договором, проводяться розрахунки шля­хом виписки платіжних доручень, вимог-доручень, векселів.

Х-ка та види векселів.

Вексель –це ЦП, що засвідчує безумовне грош.зоб-ня векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя ( векселедержателю).

За формою та способом використання векселі поділяють на прості і переказні.

Простий вексель означає зобов'язання однієї особи виплати­ти зазначену суму коштів іншій особі за поставлені товари чи на­дані послуги.

Переказний вексель є наказом позичальнику виплатити певну суму коштів пред'явнику векселя.

  Залежно від характеру угод, що спричинили появу векселя, розрізняють комерційні та фінансові векселі.

Комерційний вексель з'являється в обігу в результаті реальної угоди з купівлі-продажу цінностей, виконаних робіт, наданих по­слуг. Звідси походять синоніми комерційного векселя: товарний, торговий.

Фінансовий вексель виникає внаслідок фінансової операції і за­свідчує отримання грошової позики. Векселі, в основу яких покла­дено реальні фінансові угоди і котрі виписані (акцептовані) автори­тетними особами, передусім банками, мають досить широку сферу обігу¹. В обігу, однак, можуть з'являтись і фіктивні, безгрошові век­селі, до яких належать так звані дружні, бронзові, підроблені векселі.

Підроблений вексель — це вексель, в якому міститься підроб­лений підпис векселедавця, або акцептанта, фальсифіковано век­сельну суму чи строк погашення. Підроблення здійснюється з метою отримання коштів у банку під даний вексель.

Дружній (приятельський) вексель також не передбачає реа­льної кредитної операції. Він акцептується з метою надання до­помоги в отриманні кредиту під вексель неплатоспроможній осо­бі. Як правило, обидва суб'єкти угоди акцептують векселі один на одного для того, щоб згодом отримати під них кредит у банку. Такі векселі, коли кілька суб'єктів виступають то векселедавцем (платником), то векселедержателем (покупцем), називають зу­стрічними. Однак зустрічні векселі не завжди є фіктивними (дружніми чи бронзовими), оскільки вони можуть з'являтись і в результаті реальних торговельних відносин між контрагентами.

Бронзовий (дутий, вигаданий) вексель виписується на ім'я неіснуючої або заздалегідь неплатоспроможної особи. Метою подібної операції є отримання кредиту чи збільшення заборгова­ності неплатоспроможної особи для того, щоб майно банкрута залишилось у близьких йому осіб, замість того, щоб перейти у власність реальних кредиторів. На відміну від дружнього вексе­ля, в якому особа, що його акцептувала (підписала), бере на себе вексельні зобов'язання, бронзовий вексель виникає для обману кредиторів.

Операції банків з векселями.

Розрахункова діяльність комерційного банку полягає також у ви­конанні доручень клієнтів по оплаті векселів. При цьому банки здійснюють дві операції:

1) інкасування векселів (послуга, що надається векселедержателю);

2) доміциляція векселів (послуга, що надається векселедавцю). Інкасування векселя — це виконання банком доручення векселедержателя на стягнення платежу з боржника. За цю послугу банк стягує плату. Прийнявши на інкасо вексель, комерційний банк повинен своєчасно переслати його до комерційного банку за місцем платежу і повідомити платника про інкасування век­селя.

Сплативши вексель, комерційний банк платника письмово пові­домляє про це банк векселедержателя, а сам вексель вручає платнику.

Якщо вексель не оплачений у день настання строку платежу, комерційний банк повинен на наступний день передати його нотаріусу для протесту. Комерційний банк несе відповідальність за наслідки непред'явлення векселя до протесту.

Неоплачений вексель разом з актом протесту повертається банком векселедержателю на його вимогу.

Усі витрати по пересилці, протесту, зберіганню векселів відшкодовуються банку векселедержателем понад комісійних винагород. Доміциляція векселя полягає в дорученні векселедавця комерційному банку сплатити по векселю в установлений строк за рахунок завчасно внесеної в банк суми або стабільного залишку грошей, що повинні бути на рахунку. Свою згоду бути доміциліатом банк висловлює на лицьовому боці векселя відповідним написом.

Для широкого використання векселів у розрахунках необхідні:

– стабільність економічних відносин;

– довіра суб'єктів один одному;

– високий рівень розвитку вексельного права.