Ведення банками рахунків клієнтів.

Підприємства, а також установи банків здійснюють розра­хунки при дотриманні таких умов:

1. Платежі проводяться, як правило, після відвантаження товар­но-матеріальних цінностей, виконання робіт чи надання послуг або одночасно з ними. В окремих випадках може бути проведена попе­редня оплата.

2. Платежі виконують за згодою (акцептом) платника або за його дорученням. Платник може відмовитися від акцепту платіжної ви­моги-доручення повністю або частково за певних умов. Без згоди платника або його доручення списання коштів з рахунку допускає­ться лише у випадках, передбачених законодавством. У безакцент­ному порядку проводиться списання:

• за виконавчим листом суду та арбітражу;

• недоїмок по податках, недоплат у державні цільові фонди, по­забюджетні фонди;

• платежів за розпорядженням державних податкових адмініст­рацій;

• платежів державного обов'язкового і державного соціального страхування, до Пенсійного фонду;

• за розпорядженням Антимонопольного комітету і КРУ;

• за розпорядженням підприємств по результатах розгляду пре­тензій, що стосуються доарбітражного врегулювання господарських спорів у тому випадку, якщо боржник визнав претензію.

3. Платежі проводяться за рахунок власних коштів платника, а в окремих випадках за рахунок кредиту банку.

4. Зарахування коштів на рахунок одержувача здійснюється ли­ше після списання їх з рахунку платника.

Порядок і форма розрах. визнач. в договорі між сто­ронами.

Принципи та орг-я між банк.розрах-в в У.

Міжбанків роз-ки виступають складовою частиною платіжного механізма держави, вони є сис здійснення та рег-ня платежів по грош вимогам і зобовязанями, які виникають у міжбан установах. Міжбан установами створюються спец плітіж сис. В Укр функціонують: сис елект платежів СЕП, внутрішньо-банк платіж сис ВПС, міжнародні сис електроних роз-ків SWIFT . Роз-ки здійснюються шляхом відкриття коррах-ків. Коррах-к – рох-нок одного Б в іншому. В Укр практиці використовуються коррах-ки: двосторонні корвідносини-“лоро”, “ностро”; відкриті в одностороньому порядку; відкриті Б другого рівня в регіональних правліннях НБУ; технічні рах-ки відкриті Б учасниками СЕН у регіональних роз-вих платежах; кліриногові рах-ки, що є різновидом коррах-ків і відкриваються в клірингових Б. Якщо розглядати корвідносини НБУ та КБ, то одночасно з відкриттям коррах-ку КБ відкривається технічний рах-нок у регіональній роз-вій палаті- це кліриногова структура. На тех рах-ках відображаються усі платежі які проведені за дорученням клієнтів, а також суми надходжень перерахованих з інших Б на користь клієнтів. За підсумками дня обороти проведені на тех рах-ку загальними сумами відображаються на коррах-ках. Тех рах регіональних тех палат відображаються у центральній рахунковій палаті підсумки відображеної на цих рах-ках інф-ції дозволяють отримати картину загального стану платіжного обороту, який здійснюється між регіонами Укр.

СЕП

Всі міжбан роз-ки здійснюються із застосуванням електроних засобів, кожен Б розробляє свою мережу, але найбільшу мережу має НБУ, що і дозволено йому розробити СЕП- це державна платіжна сис. В структурній побудові СЕП чітко виділяють 3 рівня:

Верхній, середній, нижній. На нижньому рівні перебувають КБ та їх філії разом із власною сис автоматизації програмно технічним комплексом АРМ-3, захисту інф-ції та електроні кошти. Середній рівень це регіональні роз-ві палати та регіональне правління НБУ разом з комплеском АРМ-2. Верхній рівень операційне управління ОПЕРУ НБУ та центрально-роз-ва палата разом з комплеском АРМ-1. За наявності у КБ філій виникає проблема виходу у СЕП для кожної з них. Цей вихід може бути безпосереднім або опосередкованим. У першому випадку кожна філія має прямий вихід у СЕП де й відкривається самостійний тех рах-к і розрахункова дія-сть здійснюється незалежно від головного офісу. У другому випадку – вихід у СЕП має тільки головний Б, а всі його установи здійснюють роз-ки через коррах-ки головного Б. В цьому випадку є необхідність створювати внутрішньо банк плат сис ВПС. Фун-ня ВПС хар-ся наступними рисами: консолідація усіх коштів Б на єдиному рах-ку, що розширює можливості кожної стр-ри Б

Посилання ролі головного Б стосовно керівництва коштами

Здійснення платежів між установами відбувається без виведення їх у СЕП, що сприяє їх прискореню.

ВПС

За наявності в ко­мерційного банку філій виникає проблема виходу в СЕП для ко­жної з них. Він може бути безпосереднім або опосередкованим. У першому випадку кожна філія має прямий вихід у СЕП, де їй відкривається самостійний технічний коррахунок, і розрахункова діяльність її здійснюється незалежно від головного офісу банку. В другому випадку вихід у СЕП має тільки головний банк, а всі його складові установи (філії) здійснюють розрахунки через коррахунки головного банку. У цьому разі банку потрібно створювати свою власну внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС).

Функціонування ВПС характеризується такими рисами:

— консолідація коштів усіх установ даного банку на одному кор-рахунку, що розширює платіжні можливості кожної структури бан­ку порівняно з тим, якби вони мали свої коррахунки в НБУ;

— посилення ролі головного банку в організації міжбанківських розрахунків усіх його структур, оскільки всі потоки документів і платежів проходять через АРМ-3 головного банку. Це дає можли­вість останньому одержувати надійну інформацію про всі платежі, що здійснюються його структурами, і керувати ними відповідно до ситуації, що склалася в цілому по банку;

— здійснення платежів між структурами одного банку за допо­могою програмно-технічних засобів самого банку без виведення їх у СЕП, що сприяє їх прискоренню, спрощенню і здешевленню;

— ведення субкоррахунків для всіх філій банку безпосередньо в ВПС з відбиттям на них не тільки внутрішньобанківських, а й поза-банківських платежів, що зумовлює поєднання ВПС із СЕП.

Забезпечує діяльність ВПС головний розрахунковий центр ко­мерційного банку (ГРЦ). Він веде субкореспондентські рахунки длякожної філії банку, за якими самостійно здійснює міжфілійні пла­тежі всередині банку, а також відображає платіжні обороти філій з іншими банками, що здійснюються через СЕП.

Створення ВПС потребує значних витрат на забезпечення фі­лій програмно-технічними засобами та підтримки технологічного процесу. Тому такі системи доцільно створювати у великих бан­ках, що мають багато філій і добрий фінансовий стан. ВПС успі­шно функціонують у таких банках, як Промінвестбанк, Укрсоц-банк, «Аваль», Приватбанк тощо. ВПС цих банків гарантують швидкість, надійність, безпечність та ефективність розрахунків на рівні, який забезпечує СЕП. У малих банках створювати власні ВПС поки що не ефективно.