Право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (АП).

АП регулюється ЦКУ та ЗУ "Про АП та СП".   Об'єктом АП є твір науки, літератури чи мистецтва, виражений у будь-якій об'єктивній формі. Це можуть бути усні та письмові твори, музичні твори, переклади, сценарії, твори образотворчого мистецтва тощо. Самостійним об'єктом АП є переклад твору іншою мовою, оскільки робота перекладача вважається творчою. Авторомтвору може бути тільки його творець, тобто тільки фізична особа, причому незалежно від віку. Суб'єктом АП може бути автор твору, а також інші фізичні і юридичні особи, для яких право може виникати внаслідок закону, договору або спадкування. Особисті немайнові права автора є невід'ємними від нього. АП автора прийнято називати первісним, а АП правонаступників — похідним. Якщо два або кілька авторів спільною працею створюють твір, відносини між ними називаються співавторством. Цивільно-правова теорія встановлює два видиспівавторства: а) коли неможливо виділити працю кожного співавтора — нероздільне співавторство; б) коли складові частини чітко визначені і відомо, хто зі співавторів написав ту чи іншу частину, — роздільне співавторство. Суб'єктом похідного АП може стати будь-яка фізична чи юридична особа, до якої АП перейшло на підставі цивільної угоди. Крім того, АП може перейти від автора чи іншої особи, яка має АП, до інших фізичних чи юридичних осіб або до держави в порядку спадкування. АП діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті. АП на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора. АП на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення АП не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора. Особа, яка має АП, для сповіщення про свої права може використати знак охорони АП, який вміщується на кожному примірнику твору і складається з латинської літери С у колі — ©, імені особи, яка має АП, і року першої публікації твору. Особисті (немайнові) права автора — це право авторства, право на авторське ім'я, право на недоторканність твору і право на обнародування твору. Автору чи іншій особі, яка має АП, належить виключне право на використання твору в будь-якій формі і будь-яким способом. Автор чи інша особа, яка має АП має право на винагороду за використання відповідного твору.

Право інтелект. власності на винахід, корисну модель (КМ), промисловий зразок (ПЗ).

Право інтелект. власності на винахід та корисну модель крім ЦКУ регулюється ЗУ „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, ПЗ „Про охорону прав на промислові зразки”. Винахід — це технологічне (технічне) рішення у будь-якій галузі суспільно корисної діяльності, що відповідає умовам патентоздатності, тобто є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним для використання. Правова охорона не надається винаходу, що суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та не відповідає умовам патентоспроможності. Винахідницький рівень свідчить передусім про творчий характер пропозиції. КМ — це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовампатентоспроможності, тобто є новим і промислове придатним. До КМ не ставиться умова винахідницького рівня. ПЗ — це нове конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд і придатне для здійснення промисловим способом. Об'єктомвинаходу може бути: продукт (пристрій, речовина, культура клітин рослин і тварин), спосіб (способи лікування, діагностики та профілактики), застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням. Об'єктомКМ може бути конструктивне виконання пристрою, яке повинно мати явно виражені просторові форми, тобто характеризуватися не лише наявністю елементів і зв'язків між ними, а й формою виконання цих елементів, їхнім певним взаємним розташуванням. Об'єктом ПЗ може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних потреб. ПЗ відповідає умовам патентоспроможності, якщо він новим. Право на винахід, КМ, ПЗ засвідчується патентом. Право на подання заявки на винахід КМ, ПЗ передусім має автор. Він може подавати заявки через представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншу довірену особу. Іноземні громадяни і юридичні особи, що мають постійне місцеперебування за межами Укр., подають заявки тільки через представників у справах ін тел. Вл-ті. Право на подання заявки має роботодавець, якщо винахід (КМ) створено у зв'язку з виконанням службового обов'язку чи за дорученням роботодавця. Права, які надаються суб'єктам права на винаходи (КМ), прийнято поділяти на дві групи: особисті немайнові і майнові права. До особистих немайнових прав належать право авторства, право на ім'я (спеціальну назву), право на подання заявки на одержання патенту на винахід, КМ чи ПЗ.