Інституційно-функціональне забезпечення виноградарства та виноробства.

До органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної аграрної політики, в тому числі і щодо виноградарства і виноробства, передусім належать Кабінет Міністрів України, Міністерство агарної політики та продовольства України, урядові органи державного управління, державні комітети, Міністерство агропромислового комплексу Автономної республіки Крим у складі Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, головні управління сільського господарства і продовольства обласних, управління сільського господарства і продовольства Севастопольської міської і районних державних адміністрацій. Особливості юридичної відповідальності на порушення законодавства у сфері виноградарства та виноробства.

Згідно Положенням про Відділ розвитку садівництва, виноградарства та виноробства (надалі – Положення) «Відділ розвитку садівництва, виноградарства та виноробства (надалі – Відділ) є самостійним структурним підрозділом Міністерства аграрної політики України».

У своїй діяльності Відділ керується Конституцією України, законами України, актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Положенням про Міністерство аграрної політики України, наказами Міністерства, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.

Іншим структурним підрозділом Міністерства аграрної політики і продовольства України є Центральна дегустаційна комісія виноробної промисловості.

 ЦДК у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про виноград та виноградне вино", цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами. ЦДК проводить органолептичну оцінку якості виноробної продукції, яка виробляється та пропонується до випуску підприємствами і суб'єктами господарювання, незалежно від форм власності. Організаційно-технічне і методичне керівництво роботою ЦДК здійснює Відділ розвитку садівництва, виноградарства та виноробства Мінагрополітики. До складу ЦДК включаються кваліфіковані спеціалісти Відділу розвитку садівництва, виноградарства та виноробства Мінагрополітики, Держспоживстандарту, галузевих наукових установ Української академії аграрних наук, а також представники галузевих об'єднань, підприємств і установ (за згодою) з правом дорадчого голосу.»

Наступну ланку повинен складати спеціально уповноважений центральний орган з питань виноробства і виноградарства. Чому я вживаю термін повинен, тому що, на жаль, на сьогодні він так досі і не створений.

Законодавче забезпечення державної підтримки виноградарства та виноробства.

Таке забезпечення складають положення Закону України «Про виноград та виноградне вино» від 16 червня 2005 року, Про затвердження Порядку видачі дозволу на виготовлення сухих виноматеріалів : Постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 2006 року № 1005, Про затвердження Положення та складу Центральної дегустаційної комісії виноробної промисловості : Наказ Міністерства аграрної політики України від 31 липня 2007 року № 551, а також Галузева програма розвитку виноградарства та виноробства України на період до 2025 року.

Закон України «Про виноград та виноградне вино» регулює правові відносини у сфері виноградарства та виноробства України, пов’язані з веденням виноградників та виноробством винограду, вина та інших продуктів виноробства, визначає регламентацію і контроль в цих галузях виробництва, права і обов’язки виробників, повноваження органів виконавчої влади і спрямований на посилення боротьби з фальсифікацією виноробної продукції в Україні.

Проблеми галузі

1. Невідповідність обсягів виробництва: столового винограду потребам населення; винограду технічних сортів потребам виноробства, яке орієнтовано на попит на внутрішньому та зовнішньому ринках.2. Закладення насаджень садивним матеріалом низьких селекційних категорій. 3. Невідповідність сортового складу виноградних насаджень вимогам виноробства.4. Низька ефективність виробництва винограду, яка зумовлена високою долею старих та зріджених виноградних насаджень, що підвищує собівартість і знижує конкурентноздатність столового винограду та вітчизняної виноробної продукції.

Шляхи і способи розв’язання проблем

Розвиток виноградно-виноробної галузі забезпечується шляхом:

визначення пріоритетів розвитку виноградарства з урахуванням зональних та регіональних особливостей;

подовження терміну дії Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» до 2025 р.;

удосконалення механізму надання державної підтримки виноградарству та забезпечення розвитку виноробства з урахуванням вимог СОТ, у тому числі переведення заходів підтримки галузі виноградарства з «жовтої скриньки» у «зелену скриньку»;

розробки Виноградного кадастру в рамках загального земельного кадастру;

створення організаційно-правових умов для розвитку паритетних відносин між аграрним сектором та іншими галузями економіки;

урегулювання земельних відносин та раціоналізації землекористування, розробка юридичного та технічного оформлення права оренди землі під виноградниками, формування ринку земель сільськогосподарського призначення;

здійснення заходів щодо забезпечення розвитку інфраструктури ринку виноробної продукції, диверсифікації каналів реалізації та забезпечення якості продукції, регулювання попиту і пропозиції, захисту ринку від імпортної винопродукції та сировини низької якості;

здійснення заходів щодо збільшення ємності ринку винограду та продуктів його переробки з урахуванням потреб населення, його купівельної спроможності та максимальних можливостей експорту;