Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Правове регулювання виноградарства




Правове регулювання виноградарства здійснюється законом України «Про виноград і виноградне вино» та іншими нормативно-правовими актами. Згідно закону України «Про виноград і виноградне вино» суб’єктами виноградарства можуть бути будь-які с/г товаровиробники, будь-якої організаційно-правової форми за умови що в них є виноград.Виноградники - промислові насадження винограду для виноробства на площі понад 0,5 гектара. Закон України «Про виноград і виноградне вино» визначає 4 види винограду :столові сорти винограду (для споживання не для вина), технічні сорти (на вироблення вина), районовані сорти винограду (сорти які найбільш підходять для вирощування в певних кліматичних умовах), гібриди прямі виробники. Виноградні насадження технічних та столових сортів у господарствах усіх форм власності підлягають реєстрації в центральному органі виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства. Садіння виноградників для виноробства дозволяється лише у виноробних місцевостях із застосуванням районованих або перспективних сортів винограду відповідно до проекту, який затверджений центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства. Гібриди прямі виробники, що є в насадженнях, підлягають заміні, а не районовані сорти підлягають заміні або районуванню протягом 15 років. Придбаний садивний матеріал вітчизняного або іноземного походження, призначений для садіння виноградників, проходить обов'язкову сертифікацію в установах, які мають на це повноваження, та акредитацію. Ця норма не поширюється на садивний матеріал, отриманий у власних розсадниках, розміщених у зоні садіння виноградників.

Державний перепис виноградників здійснюється не менше одного разу на 10 років. Списання виноградників усіх форм власності, які закладені за рахунок державних коштів, організується і проводиться центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства з обов'язковим відновленням площ виноградних насаджень.

Для виробництва вин і коньяків України використовуються технічні сорти винограду, що відповідають вимогам державних стандартів. Для виробництва вин допускається переробка зав'яленого на кущах винограду до цукристості в суслі не більш як 40 г/100 см3.

Використання сушеного винограду (ізюму) для виготовлення вин забороняється. Випадки порушення цієї норми розглядаються як фальсифікація вина.

Однією з проблем у цій сфері є те, що права суб’єктів не закріплені у законі України «Про виноград та виноградне вино».

Специфічні обов’язки суб’єктів:

- здійснювати реєстрацію виноградних насаджень у міністерстві аграрної політики і продовольства;

- садіння виноградників для виноробства лише у виноробних місцевостях;

- насаджувати виноградники лише районованими сортами;

- садибний матеріал який висаджують обов’язково має пройти сертифікацію (окрім власних);

- якщо є не районовані сорти або гібриди прямі виробники вони протягом 15 років мають бути замінені на районовані сорти;

- виноградники підлягають державному перепису не менше ніж раз на 10 років, який веде міністерство аграрної політики і продовольства;

- дотримуватися спец вимог щодо якості сировини.

Правове регулювання виноробства

Виробництво виноробної продукції здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності за наявності в них ліцензії. Суб’єктами є лише суб’єкти підприємницької діяльності, за умови отримання ліцензії на виробництво виноробства певного виду. Суб’єкти поділяються на 2 групи: Підприємства первинного виноробства і підприємства вторинного виноробства. Об’єктом виноробства є вино.Під час виробництва виноматеріалів та інших продуктів виноробства здійснюються органолептичний, хімічний і мікробіологічний контроль якості сировини і готової продукції та ведеться відповідна технологічна документація. Підприємства, які займаються переробкою винограду, зобов'язані щорічно після завершення сезону виноробства, але не пізніше 1 грудня, надавати спец. уповноваженому центр. органу виконавчої влади із статистики інформацію щодо обсягів переробки винограду, виробництва виноматеріалів у груповому асортименті, використання та залишків спирту. Виробництво і технологічна обробка виноматеріалів дозволяються на підприємствах первинного виноробства.Вина шампанські, ігристі та газовані можуть виготовлятися у будь-якому регіоні України за місцезнаходженням виноробного підприємства.

Переробка винограду на виноматеріали, їх витримка та обробка, виготовлення вин і коньяків України, вермутів, бренді проводяться у спеціально обладнаних приміщеннях (цехах), використання яких для інших цілей забороняється. Виноматеріали, коньяки України, вермути, бренді і вина для експорту виробляють за стандартами України або згідно із законодавством країн-імпортерів на виконання конкретного замовлення. Забороняється видавати за іноземні українські вина, коньяки України і суміші (купажі) з іноземними винами (виноматеріалами, коньяками, коньячними спиртами).

Гарантійні терміни зберігання вин шампанських, ігристих та тихих, коньяків України, встановлені чинними стандартами та нормативною документацією. Виробники виноробної продукції мають право встановлювати власні гарантійні терміни зберігання окремих найменувань вин шампанських, ігристих та тихих, коньяків України, які перевищують мінімальні гарантійні терміни, встановлені чинними стандартами та нормативною документацію.

Закон України «Про виноград і виноградне вино» виділяє 14 видів вина, вимоги до кожного з видів виділені у окрему статтю Закону:

Обов’язки суб’єктів виноробства: -здійснювати постійний контроль сиро-якості (органолептичний,хімічний мікробіологічний);- має вестися технологічна документація;- щорічно після завершення сезону виноробства, але не пізніше першого грудня подавати до органів статистики обсяги переробної продукції і обсягів використаних і залишившихся спиртів; - дотримуватися правил затарювання етикетування і зберігання продукції;- застосовувати лише матеріали для виробництва вина і коньяку,які дозволені для використання як нормативно-правовими актами, так і головним санітарним лікарем.

Права:

- встановлювати власні гарантійні терміни зберігання,але не менше мінімально встановленого законодавством;- мають право на виготовлення сухих виноматеріалів у випадку неврожайного року виданих суб’єкту міністерством аграрної політики і продовольства; - законодавство встановлює особливості розміщення суб’єктів виноробства (обробка ординарних вин лише на правах первинного виробництва).

Заборони: - використання у вітчизняному виробництві імпортних виноматеріалів,які не відповідають вимогам нормативних документів України;- видавати за іноземні вина українські вина та коньяки.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 327.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...