Інституційно-функціональне забезпечення племінної справи

Управління племінною справою у тваринництві здійснює Головдержплемінспекція, яка входить до державного департаменту ринків продукції тваринництва, очолює її Головний державний інспектор з племінної справи у тваринництві. Керівництво племінною справою у тваринництві в Автономній Республіці Крим, областях та районах здійснюється відповідними державними племінними інспекціями у тваринництві Автономної Республіки Крим, областей та районів. Керівники державних племінних інспекцій Автономної Республіки Крим, областей та районів призначаються на посаду безпосередньо керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до відання якого віднесені питання сільського господарства, за погодженням відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими державними адміністраціями.

До повноважень державних органів управління племінною справою у тваринництві належать:

-здійснення контролю за дотриманням законодавства про племінну справу у тваринництві;

-розроблення концептуальних напрямів розвитку конкурентоспроможного племінного тваринництва;

-участь у розробленні загальнодержавних програм селекції у тваринництві, забезпечення реалізації цих програм;

-встановлення вимог щодо племінних (генетичних) ресурсів;

-реєстрація власників племінних (генетичних) ресурсів;

-розроблення пропозицій щодо заходів державного стимулювання племінної справи у тваринництві, в тому числі щодо збереження генофонду локальних та зникаючих порід, що мають селекційну цінність;

-організація та забезпечення функціонування єдиної системи селекції; [1]

-розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладання адміністративних стягнень за порушення законодавства про племінну справу;

-ведення державних книг племінних тварин та Державного племінного реєстру;

Іншими органами управління племінною справою є:

 -Державний науково-виробничий концерн "Селекція"

 -Національне об'єднання по племінній справі у тваринництві "Укрплемоб'єднання"

 -Корпорація "Урплемзаводи"

 -Виробничо-наукове об'єднання птахівничої промисловості "Укрптахопром"

 -Державний департамент рибного господарства Міністерства аграрної політики України

 -Державне підприємство "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин"[2]

Господарська діяльність у племінній справі в тваринництві, пов’я­зана з виробництвом, зберіганням і реалізацією племінних (генетич­них) ресурсів, проведенням генетичної експертизи походження та ано­малій тварин, підлягає ліцензуванню відповідно до вимог Закону Украї­ни «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження ліцензування певних видів господарської діяльності у племінній спра­ві в тваринництві» від 20 лютого 2003 р. Ліцензування здійснюється ліцензійною комісією Міністерства аграрної політики України на під­ставі Положення про ліцензійну комісію з ліцензування провадження господарської діяльності з виробництва, зберігання, реалізації племін­них (генетичних) ресурсів, проведення генетичної експертизи похо­дження та аномалій тварин, затвердженого наказом Мінагрополітики від 15 серпня 2005 р. № 380.

Поняття та юридичні ознаки бджільництва як виду господарської діяльності в агропромисловому комплексі України.

Згідно із Законом України «Про бджільництво», бджільництво - галузь сільськогосподарського виробництва, основою функціонування якої є розведення, утримання та використання бджіл для запилення комахозапильних рослин сільськогосподарського призначення і підвищення їх урожайності, виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості.

У довідковій літературі бджільництво визначається як: галузь сільського господарства, яка зайнята розведенням бджіл; господарське розведення бджіл для отримання меду, бджолиного воску та інших продуктів. Визначення бджільництва міститься і в державних стандартах, де визначається як галузь сільського господарства, яка займається розведенням, утриманням та використанням бджіл для виробництва продуктів бджільництва та запилення ентомофільних сільськогосподарських культур.

Юридичних ознак у правовій літературі бджільництва чітко не прописано, але їх можна виділити, виходячи із законодавчого визначення:

1. галузь сільськогосподарського виробництва;

2.  основою функціонування є розведення, утримання та використання бджіл;

3. мета: запилення комахозапильних рослин сільськогосподарського призначення і підвищення їх урожайності, виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості;

4. спеціальні суб’єкти: племінні та товарні пасіки, племінні бджолорозплідники; підприємства з виготовлення обладнання та пасічного реманенту; підприємства, установи й організації із заготівлі, переробки, реалізації продуктів бджільництва та препаратів із них; лабораторії сертифікації продуктів бджільництва; наукові установи, заклади освіти, дослідні господарства, які займаються бджільництвом; спілки, асоціації та інші об'єднання, діяльність яких пов'язана з бджільництвом.

46) Законодавче забезпечення бджільництва.

В сучасних умовах законодавча база щодо державного регулювання в галузі бджільництва складається з ряду нормативно-правових актів основними з яких є: Закони України «Про бджільництво», «Про племінну справу у тваринництві», «Про захист рослин», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Про ветеринарну медицину»; Постанова Кабінету Міністрів України «Питання використання коштів, передбачених у бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромислового комплексу»; Накази Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук: «Технологічні вимоги до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва, проведення атестації пасік і видачі племінних свідоцтв (сертифікатів)», «План породного районування бджіл», «Порядок видачі ветеринарно-санітарного паспорту пасіки», «Порядок реєстрації пасік»; «Правила ввезення в Україну та вивезення за її межі бджіл і продуктів бджільництва та інші.