Законодавче забезпечення державної підтримки виробництва цукру.

Правовою базою для розвитку в нашій державі бурякоцукрового виробництва є Закон України від 17 червня 1999 року «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру», Закон України від 23 грудня 1997 року «Про безпечність та якість харчових продуктів», Закон України від 24 червня 2004 року «Про державну підтримку сільського господарства України», постанова Кабінету Міністрів України від 13 травня 2006 року «Деякі питання торгівлі окремими видами цукрової продукції».

Як зазначалося раніше, діяльність бурякоцукрового комплексу України регулюється Законом від 17 червня 1999 року «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру». Цей нормативний акт регулює порядок виробництва, імпорту, експорту, торгівлі цукром, визначає квоти постачання цукру на внутрішній ринок, за межі держави відповідно до міжнародних договорів. Згідно статтею 2 вищезазначеного закону виробництво цукру для внутрішнього ринку квотоване. Обсяги виробництва цукру, що надходить на внутрішній ринок держави, обмежені квотою «А», граничні розміри якої щорічно визначає Кабінет Міністрів України. Обсяги виробництва цукру в межах квоти «А» розподіляються на конкурсних засадах між цукровими заводами органом, уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України. Порядок та умови розподілу обсягів виробництва цукру в межах квоти «А» визначає Кабінет Міністрів України. Цей розподіл повинен робитися не пізніше 1 січня поточного року. Також на конкурсній основі щорічно Кабінет Міністрів України або уповноважений ним орган визначає та розподіляє між обласними і районними органами виконавчої влади обсяги вирощування цукрових буряків для виробництва цукру в межах квоти «А».

Діяльність бурякоцукрового комплексу з виробництва та реалізації цукру здійснюється на основі господарських договорів. Згідно зі ЦК сільськогосподарське підприємство-виробник цукрових буряків зобов'язане передати цукровому заводу сировину для виробництва цукру в термін та в кількості, обумовленій договором, а переробне підприємство в свою чергу повинно сприяти сільськогосподарському виробнику у вирощуванні сировини (цукрових буряків), прийняти цю продукцію та зробити відповідну проплату.

Держава здійснює заходи щодо захисту вітчизняних товаровиробників від ввезення цукру із-за кордону. Законом України від 30 листопада 2006 року «Про встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини», постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2008 року «Про затвердження порядку розподілу тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини» визначені обсяги ввозу продукту та ставки ввізного мита. Згідно зі статтею 1 вищеназваного Закону тарифна квота на ввезення в країну цукру визначається щорічно, фізичні особи мають право ввозити в Україну цукор лише в обсягах, необхідних для власного споживання.

Постановою КМУ Про деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру від 2 червня 2000 р. N 868 затверджується Положення про порядок формування квот поставки цукру на внутрішній ринок і за міжнародними договорами, визначення та розподіл обсягів вирощування цукрових буряків і виробництва цукру в межах цих квот і Порядок визначення мінімальних цін на цукрові буряки та цукор.

Декларування наявності цукру є обов'язковим для всіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності, які виробляють цукор і зберігають його для подальшої реалізації, здійснюють оптову чи роздрібну торгівлю цукром. Порядок декларування наявності цукру визначається ПКМУ Про затвердження Порядку декларування наявності цукру від 10 серпня 2011 р. N 851

Відносини між цукровими заводами, бурякосіючими господарствами та іншими суб'єктами бурякоцукрового комплексу здійснюються на основі господарських договорів, які укладаються між ними.

Типові умови господарських договорів, між цукровими заводами, бурякосіючими господарствами та іншими суб'єктами бурякоцукрового комплексу незалежно від форми власності щодо вирощування та закупівлі цукрових буряків для виробництва цукру квоти "А" встановлюються відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики України від 13 травня 2005 року N 201

Особливості юридичної відповідальності на порушення законодавства у сфері виробництва та реалізації цукру.

Згідно ЗУ «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру», за порушення норм цього Закону юридичні та фізичні особи притягаються до відповідальності згідно з законодавством України.

У разі поставок цукру на внутрішній ринок понад встановлену квоту або реалізації його за цінами, що нижчі від визначеної мінімальної ціни, з суб'єкта підприємницької діяльності стягується штраф у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку.

У разі неподання або несвоєчасного подання суб'єктами підприємницької діяльності декларації про обсяг цукру, що перебуває у їх власності, чи зазначення у декларації неповних або недостовірних даних з таких суб'єктів стягується штраф у розмірі від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Зазначені штрафи стягуються до місцевого бюджету за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, винного в порушенні норм цього Закону.

Рішення про стягнення штрафів приймаються судом за позовами органів, які за дорученням Кабінету Міністрів України здійснюють контроль за виконанням цього Закону.