Життєвий цикл інвестиційного проекту, його тривалість, стадії реалізації.

Тут або три ФАЗИ і стадії АБО 5 стадій. Запитати у виклалача

Період, протягом якого готуються і реалізуються інвестиційні наміри інвестора, прийнято називати життєвим циклом проекту (або проектним циклом).

!!(з інтернету)тривалість життєвого циклу проекту в часі визначає різну цінність майбутніх витрат і доходів, що відносяться до різних тимчасових інтервалів, тобто моменту, що є своєрідною точкою відліку, наприклад, сьогоднішнього дня (це можуть бути різні дати початку життєвого циклу проекту, зокрема момент зародження ідеї проекту або ж момент ухвалення рішення про інвестування засобів у проект тощо).!!

ФАЗИ

У міжнародній практиці прийнято виділяти три основні фази проектного циклу:

передінвестиційна (розробка проекту як документа);

виділяються чотири такі стадії передінвестиційного етапу:

- пошук інвестиційних концепцій;

- попередня підготовка проекту;

- остаточна підготовка проекту і оцінка його техніко-економічної і фінансової прийнятності;

- стадія фінального розгляду і ухвалення рішення по проекту.

інвестиційна (формування активів проекту "під ключ");

-установлення правової фінансової та організаційної основ для здійснення проекту

-придбання та передача технологій

-детальне проектне опрацювання та укладання контрактів

-придбання землі, будівельної роботи

-передвиробничий маркетинг

-набір та освіта персоналу

-здача в експлуатацію підприємства

 експлуатаційна (запуск та господарська експлуатація активів і регулярне отримання поточного прибутку, повернення вкладених коштів);

- Попередня діагностика

-діагностика

-короткострок заходи з реабілітації

-оцінювання проетів та збільшення фінансування

-реабілітація

АБО!!!

СТАДІЇ

інвестиційний проект має п’ять стадій.

Перша стадія: передпроектні дослідження, проектування та освоєння інвестицій (народження проекту). Стадія характеризується великими витратами власних коштів, можливо залучених та отриманих у борг. На цій стадії проект наражається на різноманіт­ні ризики. Прибуток відсутній.

Друга стадія: початок експлуатації проекту. Інвестор має велику потребу у банківських позичках чи венчурному капіталі. Якщо є прибуток, то він реінвестується. Виникають ризики, пов’язані з конкуренцією ринку.

Третя стадія: швидке зростання. Підприємство починає встановлювати власні ціни на продукцію, проте конкуренція посилюється. Обсяги продажу зростають і значно перевищують витрати виробництва. Характерним є високий рівень прибутку, проте необхідні великі витрати на маркетинг. Існує велика потреба в інвестиціях. Компанія може здійснювати додаткову емісію акцій, але сплачує невеликі дивіденди. Банк, якщо і надає позичку, то під високі проценти.

Четверта стадія: стабільне функціонування підприємства. Компанія відшкодовує власні борги. Високий рівень конкуренції не дає змоги диктувати ціни, але невисокі витрати уможливлюють отримання середніх (по галузі) прибутків. Компанія стає вже відомою, має добру репутацію. У неї великі можливості щодо отримання позичок і реалізації акцій, добре диверсифікований великий інвестиційний портфель. Вона сплачує солідні дивіденди, й потребує великих інвестицій. На цій стадії компанія повин­на розробляти стратегію запобігання занепаду. Такі заходи, як правило, пов’язані зі значним підвищенням інвестиційної активності. Стратегія «другого народження» передбачає різноманітні дії, а саме: купівлю інших компаній галузі (вертикальне та горизонтальне злиття); купівлю компаній інших галузей; інвестування нових проектів.

П’ята стадія: занепад або друге народження. На продукцію підприємства вже немає попиту. Конкуренція дуже висока. Банки не зацікавлені у співробітництві, а якщо й дають позики, то лише під процент, значно вищий за середній по галузі. На акції підприємства немає попиту. Зменшення доходів призводить до зменшення дивідендів, нараховуваних за акціями. Якщо на попередній стадії не було розроблено стратегію відродження та не залучено солідні інвестиції, то на підприємство очікують занепад і банкрутство.

Основні завдання управління інвестиційною діяльністю.

-максимізація вартості підприємства і забезпечення високих темпів її зростання

–забезпечення високого рівня доходності підпр протягом тривалого періоду

–зниження рівня ризику пов’язаного з інвестиційною діяльністю

–забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності підпр

–підтримка достатнього рівня ліквідності підпр

Основні функції інвестиційного менеджменту.              

-стимулювання розробки інвест пропозицій та інвест проектів

-розробка стратегій по забезпеченню компанії фінансовими ресурсами

-поточне планування та управління інвестиційними проектами

-планування інвест діяльності в довгостроковому періоді

-моніторинг інвестиційної діяльності і пошук точок виходу з проекту і завершення певних напрямів проекту

Специфічні припущення покладені в основу методу бюджетування капіталу.

-інвест ідеї просто з’являються

-проекти повинні розглядатися ізольовано (якщо вони не є частиною інвест стратегії) і вважатись незалежними

-ризик може бути повністю врахований в рамках теорії чистої теперішньої вартості

-некількісні зауваження щодо інвестування до уваги не приймаються

-оцінка грошових потоків є неупередженою

Етапи процесу інвестування капіталу та їх короткий зміст.

1. Генерація проекту:

-пошук інвестиційних можливостей у межах стратегії компанії;

-відсівання пропозицій, які не варті детальніших досліджень;

-визначення (конкретизація) проектів;

-визначення інших доступних альтернативних інвестицій;

-збирання інформації й розроблення припущень.

2. Оцінка проекту:

-розрахунок загальних дискретних потоків надходжень;

-визначення чистих надходжень;

-оцінка впливу різних припущень на одержані за проектом результати;

- аналіз ризиків проекту;

-співвідношення вигод і стратегічної цілі проекту з ризиком і обмеженнями для організації.

3. Затвердження проекту:

-підготовка та затвердження загальних капітальних витрат, що плануються за річними бюджетами;

-звернення із запитом на затвердження коштів за кожною пропозицією (з наданням усіх необхідних матеріалів на кожний додатковий рівень затвердження у структурі організації);

-прийняття рішення відносно інвестування (прийняти, відхилити, змінити).

4. Реалізація проекту:

 -відслідковування й контроль фаз реалізації;

-оцінка реалізації й очікуваного результату інвестиційного рішення.