Дайте юридичну оцінку діям опікуна.

Завдання № 2.

16-річний К. одержав у спадщину після смерті свого діда квартиру, автомобіль, гараж, деякі музичні інструменти та колекцію старовинних грошей. Колекцію грошей К. вирішив продати своєму однокласнику.

Проаналізуйте дану ситуацію і визначте, чи може К. вчинити вказану дію? Яким чином він здійснюватиме свої права на інше успадковане майно?

Завдання № З.

20-річний військовослужбовець М. з метою продажу квартири, яку він приватизував, видав своїй матері довіреність на вчинення дій щодо продажу квартири. Довіреність була посвідчена команди­ром військової частини, де служив М.

Нотаріус відмовився посвідчувати договір купівлі-продажу квартири, зазначивши, що мати М. не вправі розпоряджатися нерухомим майном, оскільки довіреність нотаріально не посвід­чена.

Яким чином слід вирішити спір?

Завдання № 4.

А. уклав з туристичною фірмою договір про надання туристичних і послуг, за яким фірма зобов'язувалася: 1) забезпечити трансфер автобусом до м. Будапешт і в зворотному напрямку з прибуттям 8.08.2005 р. приблизно о 10-й - 12-й годині, а в зворотному напрямку - 15.08.2005 р. приблизно о 9-й годині; 2) забезпечити проживання та надання екскурсійних послуг.

Друга частина зобов'язань за договором туристичною фірмою була виконана належним чином. Разом з тим автобус прибув до місця призначення із запізненням на 12 годин, через що була істотно скорочена екскурсійна програма, а повернувся із запізнен­ня м на 10 годин, через що А. не вийшов вчасно на роботу і через це Пуп позбавлений премії.

А. звернувся до суду з вимогою про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, посилаючись на невиконання фірмою своїх зобов'язань. Представник останньої з позовними вимогами не погодився, пославшись на те, що запізнення автобусу до місця екскурсії та у зворотному напрямку відбулося через форс-мажорні обставини істотну затримку автобусу на митниці. А. в свою чергу зазначав, що хоча затримка на 3-4 години на митниці і мала місце, проте автобус прибув не з таким значним запізненням, якби водій через кожні 30 хвилин руху не зупинявся б для його ремонту.

Дайте юридичну оцінку аргументам сторін. Вирішіть справу.

Питання для обговорення.

1. Поняття і зміст суб'єктивного права на захист.
2. Способи захисту цивільних прав.
3. Виконання цивільних обов'язків. Забезпечення виконання цивільних обов'язків.
4. Система державних органів, які здійснюють захист цивільних прав.
5. Поняття та зміст самозахисту цивільних прав. Необхідна оборона як спосіб самозахисту цивільних прав.

Методичні вказівки:

Право на захистявляє собою суб'єктивне цивільне право, яке виникає в особи в разі порушення належних їй прав та інтересів і є юридичною реакцією на порушення таких прав та інтересів.

Цивільне законодавство передбачає наступні способи захисту цивільних прав:

а) визнання права;

б) визнання правочину недійсним;

в) підновлення становища, що існувало до порушення права;

г) припинення дій, які порушують право;

д) примусове виконання обов'язку в натурі;

е) відшкодування моральної шкоди;

є) зміна правовідношення;

ж) припинення правовідношення;

з) відшкодування збитків;

і) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ст. 16 ЦК України).

Слід зазначити, що перелік способів захисту, передбачений даною нормою, є невичерпним. Крім того, незважаючи на те, що норми ст. 16 ЦК України прямо регулюють лише захист порушених цивільних прав у суді, немає підстав для того, щоб не поширити ці способи і щодо захисту цивільних прав в іншому порядку (ст. ст. 17-19 ЦК України).

Вибір конкретного способу захисту цивільних прав залежить від виду цивільного правовідношення і обумовлюється тими цілями, яких бажає досягти суб'єкт, право якого порушено. Наприклад, наслідками порушення цивільно-правових договірних та недоговірних зобов'язань можуть бути наступні:

1) можливість в односторонньому порядку підмовитись від зобов'язання частково або в повному обсязі має місце як наслідок порушення зобов'язання другою стороною лише якщо це встановле­ного договором або законом (зокрема, ч. З ст. 612, ч. 1 ст. 615 ЦК України). Наприклад, покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу у разі відмови продавця передати проданий товар (ч. 1 ст. 665 ЦК України);

2) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

На вимогу однієї із сторін за рішенням суду договір може бути змінений або розірваний у разі істотного порушення його другою стороною та в інших випадках, передбачених договором або законом. Істотним вважається таке порушення, при якому через завдану ним шкоду другій стороні остання значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст. 652 ЦК України). Якщо договір був розірваний у зв'язку з істотним його порушенням однією із сторін, друга сторона може одержати право вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Договір може бути змінений або розірваний у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Правовими наслідками зміни або розірвання договору можуть бути: а) зміна договору призводить до зміни деяких умов цього зобов’язання(наприклад, щодо предмета, місця, строків виконання); б) розірвання зумовлює припинення договору з моменту досягнення сторона домовленості про розірвання або з моменту вступу в силу відповідного судового рішення. При цьому за загальним правилом сторони не мають права вимагати повернення  того, що було виконане ними за зобов'язанням до його зміни або  розірванням (ч.3 ст. 653 ЦК);

3) відшкодування збитків (ст. 22 ЦК України). Збитки - це грошовий вираз майнової шкоди, наслідок невиконання або неналежного виконання договірного зобов'язання. Видами збитків є: а) реальні збитки, тобто втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; б) упущена вигода, тобто доходи, які особа могла б реально одержати  за звичайних обставин, якби її право не було порушено;

4) відшкодування майнової та моральної шкоди. Шкода є наслідком порушення не договірних зобов’язання, втрат немайнового характеру внаслідок фізичного болю та душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкоджен­ням здоров’я, протиправною поведінкою інших осіб щодо неї самої, членів її сім'ї і близьких родичів, із знищенням чи пошкодженням її майна, а також втрати немайнового характеру внаслідок приниження честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Захист суб'єктивних цивільних прав може здійснюватись не тільки судом, але й іншими уповноваженими державними органами, а також самим суб'єктом. Так, Президент може здійснювати захист цивільних прав шляхом припинення дії актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим з мотивів їх невідповідності Конституції та законам України із одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності (ст. 137 Конституції).

Захист цивільних прав може здійснюватись нотаріусом шляхом вчинення відповідного напису на борговому документі. Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріус вчиняє виконавчі написи на документах, які встановлю­ють заборгованість (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Ст. 19 ЦК України передбачає новий спосіб захисту суб'єктивних цивільних прав - самозахист, який визначається законом як застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Студентам слід закцентувати увагу на тому, що здійснення права на самозахист може мати наслідком порушення прав іншої особи і, передусім, завдання шкоди. В цьому разі за змістом ст. 1169 ЦК України шкода, завдана порушникові внаслідок протидії порушен­ню права, не відшкодовується, якщо не були перевищені межі необхідної оборони. Якщо шкода завдана третій особі, вона може підлягати відшкодуванню особою, яка її завдала, якщо така шкода завдана способами самозахисту, які заборонені законом та (або) суперечать моральним засадам суспільства.

Завдання

Завдання № 1.

Приватне підприємство (ПП) «Альфа» уклало з товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Фаворит» договір поставки, за яким підприємство взяло на себе зобов'язання поставити ТОВ 10 тисяч токарних верстатів до 1 січня 2005 р. Підприємство до зазначеного строку змогло виконати зобов'язання лише частково і здійснило поставку 8 тисяч верстатів, а інші 2 тисячі були поставлені 1 лютого 2006 р., посилаючись на те, що причиною несвоєчасного виконання зобов'язання стали дії Акціонерного товариства (АТ) «Вібор», що порушило строки виготовлення верстатів перед підприємством.

На претензії ТОВ щодо прострочення виконання зобов'язання ПП відповіло, що його вина у простроченні відсутня, адже викликана не лише несвоєчасністю виконання зі сторони АТ, але й також відсутністю у ТОВ збитків, оскільки останнє ще не придбало цехи для розташування верстатів.