В яких випадках громадській організації варто брати на себе місію посередника?

а) у трудових спорах;

б) в конфліктах між громадою й адміністрацією;

в) у сімейних конфліктах

4. Поняття "громадянське суспільство" і "громадська організація" тотожні:а) правильно

б)неправильно

5. За результатами соціологічних опитувань громадські організації більшим авторитетом користуютьсяу:

а) сільського населення

б) міського населення

Відповіді:

В

В

Б 4.б 5.б

РОБОТА В КОМАНДІ

Долаючи стереотипи

Дехто з нас має не дуже гарні спогади пов'язані зі слоном "команда". Часто ці спогади асоціюються зі спортом або з місцем роботи, де мета команди є служити інтересам інших, або спробою проштовхнути справу вперед... заохотити кожного до перемоги.

Команда часто асоціюється зі змаганням - "Якщо перемога не важлива, навіщо ж вести рахунок?" Вклад у команду часто вимірюють особистими пожертвуваннями, а не добрими починаннями.

Особа не може самостійно розв'язати конфлікт. Його розв'язання вимагає роботи в команді з іншими учасниками та конфліктуючими сторонами. Для того, щоб побудувати ефективну роботу, яка є необхідною при розв'язанні конфліктів та примиренні сторін, потрібно переосмислити уявлення та негативні стереотипи, пов'язані зі словом команда.

Що таке команда?

Що є необхідним для роботи в команді?

1. Мета                              - Напрямок, спільна подорож

2. Навички                         - Особисті та групові

3. Практика                    - Вправи, які відображають енергію та досвід учасників

та відповідають їм

4. Планування                   - Процес та розклад, випадковість

5. Впровадження           - Спільний результат

- Завдання

-Дух

- Зобов'язання

6.Відгук                            - Перегляд та вдосконалення

Святкування та радість

Прозірна 6.01

ВИБІР МОДЕЛІ РОБОТИ У КОМАНДІ

Одне з найважливіших рішень в процесі роботи є правильне визначення моменту, в який необхідно поділити велику чи дуже велику команду на менші робочі групи і коли змінити сам процес. Найголовнішим принципом є:

"Діли і... працюй!"

Коли група поділена, необхідно слідкувати за тим, щоб малі групи були об'єднані спільним завданням і працювали синхронно. Це вимагає командної роботи та спілкування, а також добре продуманої організації процесу.

Визначальні критерії організації процесу.

Кількість людей, залучених до процесу Кількість людей, спроможних вести процес Місце зустрічі та обладнання

Фінансові можливості

Часові рамки

Природа змісту

Сподівання

Отримання досвіду

Прозірна 6.02 ПІДСУМОК

Нейтральний посередник при необхідності може змінювати власну тактику: вставати і підходити до дошки, повертатись до кола учасників. Наприклад:

• Процес досяг мертвої точки. Ключовим питанням може стати: "Куди ми прямуємо?", або "Хто ще повинен бути тут?" Це може стати доброю нагодою для проведення процесу в групі.

• Процес медіації наближається до погодження сторін. Це може стати доброю можливістю для нейтрального посередника використати свої навички для укріплення угоди сторін.

• Дві конфліктуючі сторони беруть участь у процесі в групі. Це - можливість для нейтрального посередника задати групі завдання і, запропонувавши конфліктуючим сторонам перейти в інше місце, взяти участь в окремому процесі.

Рольова гра "Чи бути фабриці?"

Мета: навчити слухачів аналізувати конфліктну ситуацію, обирати найбільш оптимальну процедуру примирення для даного конкретного випадку, виробити у слухачів вміння і навички роботи по розв'язанню конфлікту

Загальна інформація:

У "спальному" районі великого міста, що має назву "Зелений", виник конфлікт. Міська рада прийняла рішення побудувати тут завод з переробки сміття. Мешканці району протестують проти цього, адже на цей завод буде звозитися сміття з усього міста, та й при переробці сміття в повітря виділяються часом дуже шкідливі речовини. Неподалік від місця, де планується розташування заводу, є школа і дитячий садок і це особливо обурює мешканців району. Міська влада вважає, що це місце є найзручнішим для заводу з переробки сміття: в цьому районі багато безробітних, які зможуть знайти собі на ньому роботу; саме тут протікає річка, воду з якої можна буде використовувати на заводі; усі інші комунікації тут сходяться надзвичайно вдало. Крім цього цей "спальний" район найвіддаленіший від центру міста, його вже оточують ліс і поле.

Мешканці району створили комітет захисту своїх прав, який досі безрезультатно вів переговори з владою міста. Перш, ніж вдатися до більш активних акцій протесту, комітет мешканців вирішив звернутися до громадської організації "Наш дім - земля", що займається проблемами екології і є в місті відомою своїми рішучими й результативними діями. Наприклад, минулого року цій організації вдалося відстояти ліс, що прилягає до району "Зелений". Цей ліс намагалася приватизувати комерційна фірма, щоб зробити в ньому готель і тоді для мешканців міста навіть прогулянки в лісі і купання в річці були би платними.

З організацією "Наш дім - земля" рахуються і профспілки, і партійні осередки, і міська влада. Знаючи, що ця організація користується в місті авторитетом, мер міста вирішив звернутися до неї з проханням допомогти схилити мешканців району "Зелений" до думки, що завод переробки сміття повинен будуватися саме там, де вирішила Міська рада.

Ігрові ролі

Комітет мешканців:

•       Михайло Іванович- власник дитячого садка, 36 р., мешкає неподалік від садка, має

двох дітей: 5 і 9 років. Вклав у ремонт і оснащення дитячого садка всі свої заощадження, досі

і

не розрахувався з боргами. Побоюється, що будівництво заводу, а пізніше його експлуатація, буде перешкодою для функціонування дитячого садка: заможні батьки (на дітей яких розрахований цей платний садок) захочуть для своїх дітей не лише кваліфікованих вихователів і вчителів, а й тихого, безпечного місця та чистого повітря.

Тетяна Петрівна- вчителька біології, мешкає в іншому районі. В комітет мешканців попросилася як фахівець з екології. Збирається організувати акції протесту учнів і їхніх батьків проти побудови заводу. Активна, принципова. Самотня жінка, 40 років.

Степан Петрович- 61 р., колишній військовий, полковник у відставці, пенсіонер. Людина вольова і авторитетна, судить безапеляційно про будь-які речі. Вважає, що слід стояти на своєму "до кінця", навіть якщо прийдеться звернутися до найвищих інстанцій. З мером міста має застарілу ворожнечу: ще 10 років тому, коли мер ще був економістом заводу, їх дачні ділянки були поруч і Степану Петровичу часто здавалося, що сусід потай бере мед з його пасіки і овочі з городу, хоч ніколи його за цими справами не заставав.

"Влада":

Мер міста- обраний на цю посаду вже другий раз, економіст за фахом, 56 р. Звик вникати у всі проблеми і нюанси життя міста. У глибині душі співчуває мешканцям району і сам бачить, що місце для заводу вибрано не найкращим чином, але побудова заводу в іншому місці обійдеться мало не вдвічі дорожче: потрібно буде будувати колію, підводити воду і т.д. і т.п. Такого колосального будівництва бюджет міста не витримає. Без сміттєпереробного заводу місто вже собі раду не дасть: кругом самі звалища.

Головний санітарний лікар міста- 41 р., одружений, має 1-річну онуку, мешкає в районі "Зелений". Як бабуся і мешканка району проти побудови заводу в цьому районі, але як головний санітарний лікар змушена підтримувати цей проект, бо занепокоєна санітарним станом міста, особливо околиць, які з катастрофічною швидкістю перетворюються на величезні звалища сміття (з інфекціями, смородом, гризунами, мухами тощо).

Григорій- бізнесмен, 46 р., один з найуспішніших промисловців міста, має бажання прийняти участь в конкурсі на право побудови і експлуатації заводу. Пропонує проект, закуплений в Італії, намагається довести, що цей проект довершений, гарантує максимальну безпечність заводу. Шуткує, що замовить у своїх майстрів маленьку модель заводу за цим проектом, поставить у себе на кухні, щоб сміття не потрібно було виносити.

Організація "Наш дім - земля "

Валентина- 38 р., одна з засновників організації, зараз є її головою. Енергійна, рішуча жінка, розлучена, має 10-річного сина, хворого на ДЦП. Політикою займатися не бажає. Активно підтримує мешканців району "Зелений", вважає їх вимоги обґрунтованими. Вважає, що організація і створювалася для того, щоб забезпечити безпечне і комфортне життя людини, якщо не на всій планеті, то хоч у рідному місті. Організація існує вже 5 років, набуває все більшої ваги, користується авторитетом, хоч має досвід не лише гучних перемог, але й не менш гучних поразок.

Василь- 39 р., юрист організації. В організації з часу її існування, є її штатним працівником і водночас палким прихильником ідей, які є її кредо. Для нього слова "Наш дім - земля" не пусте гасло, а керівництво до дії. Щиро бажає допомогти мешканцям району, але юридичних підстав для подання мешканцями скарги до суду на мерію не бачить. Тиждень тому Григорій пропонував йому дуже вигідну роботу на своїй фірмі. Пропозиція ще в силі, Василь її обдумує.

Наталя- студентка, 19 р., доброволець організації, мешкає в центрі міста. Пропонує залучити до акцій мешканців мікрорайону "Зелений", студентів міських вузів і коледжів. Вважає, що чим більшого шуму і розголосу робити, тим краще.

Хід гри:

Поділити групу на підгрупи по 10-11 учасників - 9 виконавців ролей та 1-2 спостерігачів.

Ознайомити зі змістом і завданням учасників гри. Учасники можуть розподілити ролі, домовившись між собою або за жеребкуванням.

Ознайомившись зі змістом гри, учасники повинні визначити, яку процедуру примирення краще застосовувати. Якщо одночасно грають декілька груп, доцільно запропонувати їм провести гру за допомогою різних процедур примирення.

В ході гри можна поміняти ролі учасникам; це ускладнює гру, але дає можливість учасникам подивитися на ситуацію очима різних сторін конфлікту.

Питання для обговорення:

• Чи вдалося представникам громадської організації виступити у ролі "примирювача " влади і народу?

• Як проводився аналіз конфлікту?

• Які процедури примирення застосовували?

• Які процедури примирення виявилися ефективними?

• Як вдалося вирішити конфлікт (аналіз успішних груп) ?

• Чому не вдалося вирішити конфлікт аналіз неуспішної гри)?

• Чи може громадська організація виступати у ролі нейтрального посередника, фасилітатора, арбітра, коли вирішуються конфлікти між владою і народом?

Час виконання:60-70 хв.

Ситуаційна вправа "Полювання на відьом "

Мета:формувати у слухачів уміння аналізувати конфлікт, його особливості, визначати шляхи розв'язання конфлікту у громаді

Зміст ситуації

Війна з відьмами здається нам чимось дуже далеким. Та, як виявилося, в одному із сіл уже в наші дні місцевий священик поклав собі боротися з цим злом усіма силами. Настроєний він дуже рішуче.

МАРІЯ

Пані Марії44 роки. Чоловік поїхав за кордон на заробітки, дочка працює. Сама порається у господарстві. Ніколи ні з ким не конфліктувала, завжди спокійна, тиха. І у страшному сні їй не могло наснитися те, що стало дійсністю.

Одного дня Марія дорогою до свого брата зустріла сільського священика. Поклонилась, як заведено. [ раптом побачила, що обличчя Божого слуги перекривлене від люті, а в його правій руці - ножиці. Лівою рукою панотець учепився їй у волосся, та так, що мало його не вирвав.

Коли оговталася від несподіванки і болю, зрозуміла, що священик ножицями вистриг їй волосся. "Чому ви зробили це?" - спитала вражена жінка. Священик зі злістю відповів, що вважає Марію відьмою і ворожкою, мовляв, через неї померла його жінка, захворів сусідський хлопчик і помирає кума (насправді пізніше в обласній лікарні з'ясувалося, що жінка була хвора на ботулізм, згодом вона одужала).

"Що хотів, те зробив, - відрізав священик. - Із цим волоссям тепер піду до ворожки, яка мене послала так зробити. І якщо помре кума, то другою після неї будеш ти. Я остриг тебе, а тепер острижу Василину (жінка, яку священик також має за відьму), бо це вона ворожить, а ти робиш те, що тобі каже - розносиш поміж хати".

Декан, якому поскаржилася Марія, всіляко заспокоював парафіянку, казав, що отець попросить у неї пробачення. І справді, священик прийшов до них ще того самого вечора. Вийняв із кишені загорнуте в папір пасмо волосся, на очах у Марії та її дочки підпалив і кинув у піч. Речового доказу суперечки не повинно бути - так він це пояснив. Проте просити вибачення при свідках не захотів. Навіть пригрозив: якщо Марія відмовляється залагодити конфлікт без свідків, то тепер він казатиме всім, що не стриг її, і люди повірять йому, а не відьмі, яку громада остриже наголо.

І справді, селом одразу поповзли чутки. Священик розповідав, що нібито бачив Марію вночі голою на пасовиську і що вона збирала там коров'яче лайно! І взагалі, мовляв, у тому, що вона відьма, немає сумніву, жінка сама зізналась у цьому на сповіді.

"Ніяких зізнань на сповіді я не робила, - з плачем виправдовувалася перед людьми Марія, - бо не маю в чому зізнаватися. Та й священик нічого не питав мене про відьмацтво". Хай там як, односельці стали сторонитися жінки. Мало що!

Вона не могла стерпіти образи і звернулася в міліцію. Тепер справа Марії (разом із матеріалами експертизи обгорілого та знайденого на мості волосся) лежить у суді. Побувала потерпіла і в архієпископа, але він так і не розібрався у цій справі.

ВАСИЛИНА

Те, що вона, Василина - відьма, жінка вперше почула від Марії. Та прийшла до неї виразу після того, як її остриг на мосту священик та переповіла його слова. Згадала і про погрозу: за чорні діла вони удвох помруть після першого ж у селі покійника.

Почуте вразило пані Василину. Вона зателефонувала до отця, аби все з'ясувати. "Я їздив до ворожки, і та вказала мені на тебе і Марію, - сказав той. - Сказала, що ти робиш чорні маніпуляції, а Марія розносить пороблене по селу". Пані Василина пробувала щось сказати, та отець не захотів її слухати.

Тоді жінка подзвонила вдруге. Стала розповідати священикові те, що знали у селі всі: що її баба і дідо перед смертю передали внучці вміння "ставити на місце" шлунок і кишківник, "спалювати" рожу, відмовляти вроки, заклинати зміїні укуси. Але Василина ходила до церкви, постила, знала спеціальні молитви, які, власне, зцілюють людей і тварин. І ще не було нікого, хто б звинуватив народну цілительку - до речі, вчительку сільської школи - у чаклунстві. Однак слова пані Василини не діяли на священика. Тоді її чоловік, який стояв поруч, сказав, що годі їй принижуватися перед людиною, яка не достойна свого сану.

За кілька днів священик сам зателефонував "відьмі" й спитав, чому та настроює проти нього людей і збирає їхні підписи. Знову мусила виправдовуватися. Пізно ввечері отець подзвонив жінці ще раз, попросив прийти до нього, і вони всі гуртом, разом із Марією, врешті розберуться з тим ворожінням. Але чоловік пані Василини заборонив дружині йти на таку зустріч. Тоді священик із Марією прийшов на Василинине подвір'я. У хату не заходив, бо знав рішучий характер її чоловіка. Учителька до них не вийшла. Нікого не хотіла бачити. Хвора на серце,, вона відчувала, що може не витримати того блюзнірства...

Як і Марія, Василина подалася до декана, але той відразу заявив жінці, що телефонну розмову до справи не підшиєш і що в селі живуть погані люди, бо судяться зі священиком. "Ні, люди в нашому селі дуже добрі, - відповіла жінка. - Це священик, чомусь щоразу шукає собі клопоту". Була Василина двічі й у архієпископа, сподіваючись, що він захистить від наклепу. Владика пообіцяв вирішити справу, але... Можна було б запропонувати всім учасникам "відьмацького" конфлікту присягнути на Біблії, як заведено робити у таких випадках, але ні декан, ні архієпископ досі цього не зробили, хоч інцидент триває уже кілька місяців... В очах у пані Василини сльози:

"Як тепер мені вчити дітей поваги, любові, віри? Як сіяти добре, розумне, вічне?.." Деякі люди стороняться жінки. Колеги у школі тільки підсміхаються з "діянь" священнослужителя.

ЕПІЛОГ

Ярозмовляла з односельцями жінок. Вони розповіли, що на богослужіннях отець лякає людей чорною службою, яку відправить проти тих, хто не з ним. І на людей такі залякування діють. Буває, на сільському цвинтарі священик знаходить на могилі залишки мила. "Це ворожки чаклували", - певен він. Хоч усі знають, що мило дуже часто крадуть із подвір'я сороки. Час від часу на обійстя панотця виповзають погрітися чорні ящірки. І це для нього промовистий знак, він і чути не хоче, що ці створіння живуть біля багатьох хат.

Після таких розмов я не могла не піти до священика. Телефоном домовилася про зустріч. Дорогою спитала в людей, чи є в отця на подвір'ї пес. Мене заспокоїли: пес є, але він прив'язаний. Та тільки-но я прихилила за собою хвіртку, як до мене з гавканням вибіг великий собака. Ледве встигла вискочити на вулицю.

Господар був за кілька кроків, але вдав, що нічого не чує. Я ввічливо попросила його забрати пса, на що священик відповів: "Він хороших людей не кусає".

Наша розмова була недовгою. Господар заперечував факти, про які розповіли мені люди, хоч і не крився зі своєю думкою: з відьмами треба боротися. "Це наклеп на мене, - сказав він. - Просто в селі є люди, які ненавидять мене. Але вони не мають свідків того, про що кажуть".

Світлана ОЛІЙНИК

Архієпископ Дрогобицький і Симбірський УПЦ КП ФЕОДОСІЙ (Пецина):

- Явивчаю цю ситуацію, зустрічався з людьми. Тут є дві сторони. Одна - люди, які пишуть скарги на священика, а друга - ті, що його захищають. Щодо моїх висновків чи оцінок, то попередньо я нічого не можу сказати, бо повинен виїхати на місце подій, у село, перепитати принаймні десять чи двадцять чоловік. Але, наскільки мені відомо, там нічого не сталося, парафія живе спокійно, ніякого бунту проти священика немає. Проти нього виступає тільки кілька осіб, які вважають себе потерпілою стороною. А загалом кожен священик має на собі хрест і не повинен вірити у ворожіння.

Як вирішуються подібні конфлікти

Митрополит Львівський та Сокальський УПЦ КП АНДРІЙ (Горак):

- Конфлікти священиків з парафіянами розглядає єпархіальний архієрей. Він викликає обидві сторони, вислуховує, а тоді ухвалює вердикт. Якщо ситуація складна, можна вимагати від священика підтвердити правдивість своїх слів, заприсягнувши на Євангелії. Вищої клятви за присягу перед Господом Богом немає. Але вважаю, що священик повинен і без клятви говорити перед архієреєм правду, поклавши руку на Євангеліє. Як і віруючі жінки, якщо вони справжні християнки і мають страх Божий. Утім, і від них можна вимагати клятви. Проте до такого ми вдаємося тільки у виняткових справах.

У даній ситуації повинен розібратись архієрей, у віданні якого перебуває ця парафія і якому підлягає священик. Подібних ситуації, пов'язаних із ворожінням, у мене на розгляді ще не було. Такі звинувачення священика щодо віруючої людини щонайменше дивні. Цей священик напевно, м'яко кажучи, малоосвічений. Якщо вирішення цієї справи не задовольнить потерпілих жінок, вони можуть звернутися до патріархії, до Патріарха, синоду.

Р.8. Імена героїв історії з етичних міркувань змінено.

Завдання для учасників:

Проведіть аналіз конфлікту у громаді, визначте його особливості, запропонуйте шляхи його розв'язання.

Хід роботи:

1. Робота в малих групах - аналіз конфлікту, його особливостей, визначення шляхів розв'язання;

2. Представлення ідей, обговорення у великій групі.

Питання для обговорення:

• Як Ви оціните представлений Вам зразок конфлікту у громаді? Які визначальні його особливості?

• Які можуть бути наслідки, якщо не вирішувати конфлікт?

• Які шляхи розв'язання конфлікту Ви можете запропонувати?

• Які процедури примирення, на Вашу думку, доцільно застосувати у цій ситуації? Яких принципів варто дотримуватися у роботі з громадою?

Час виконання: 15 - 20 хв.

АНКЕТА

Заняття:

Тема________________________________________________________________________

Дата___________________