Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Брейнстормінг - це є метод, що сприяє...
а) колективному обговоренню ідей; б) швидкому збору інформації; в) обґрунтуванню особою власної точки зору; г) критичному аналізу проблеми. Який метод, насамперед, сприяє творчому розвитку міжособистісного спілкування в групі? а) брейнстормінг; б)синектика; в) діалог; г) колективне прийняття рішень. Яка методика допомагає групі краще бачити кінцевий результат власної діяльності? а) діалог; б) рефлексія життєвого досвіду; в) методика встановлення пріоритетів; г) методика візуалізації проблеми. Яка методика значною мірою допомагає учасникам групи побачити цінності, вірування один одного, спільні риси? а) синектика; б) дискусія; в) брейнстормінг; г) рефлексія життєвого досвіду. Відповіді: 1. - г; 2. - б; 3. - в; 4. - г; 5. - г. Метод "мозкового штурму " Цей метод винайшов у 1939 р. Осборн, заступник ректора університету в м. Буффало і засновник Інституту творчих методів навчання. Утворення терміну "мозковий штурм" пов'язане з тим, що група як один мозок штурмує творчі рішення розглядуваних проблем. При цьому рекомендується керуватися такими принципами в роботі: 1. Недопустимість критики ідей. 2. Вільне висловлення ідей. 3. Чим більше ідей, тим краще. 4. Обмін думками і поєднання ідей. Ідеї, висловлені під час сеансу "мозкового штурму", певним чином опрацьовуються, їх переглядають, явно погані відкидаються, і для глибшого дослідження здійснюється упорядкований перелік, який розпочинається з гарних ідей і закінчується незадовільними. "Штурм мозку" - це не вправляння у висловленні нісенітниць, а цілеспрямована робота групи, - яка прагне знайти нові творчі ідеї. Кожен член групи повинен зосередити свою увагу на розв'язуваному завданні і не захоплюватися розмірковуваннями або висловлюванням критичних думок. Найкращі результати отримують тоді, коли група в складі п'яти-десяти чоловік працює не більше години... Для проведення сеансів "мозкового штурму" необхідний керівник або арбітр і стенографістка (або магнітофон), а один із виділених членів групи повинен першим пропонувати ідеї для "зачину". Для вирішення "вузьких місць" не тільки в техніці чи науці, але і в економіці чи управлінні цей метод досить придатний. Синектика В основу синектики покладено "мозковий штурм", але цей штурм веде професійна або напівпрофесійна група, яка від штурму до штурму накопичує досвід розв'язання завдань. При синектичному штурмі припустимі елементи критики і, що найголовніше, передбачено обов'язкове використання чотирьох спеціальних прийомів, які ґрунтуються на аналогії: • прямої аналогії (згадайте, як розв'язуються завдання, подібні до даного); • особистої аналогії (спробуйте увійти в образ даного в завданні об'єкта і спробуйте міркувати з цього погляду); • символічної аналогії (дайте в двох словах образне визначення суті завдання); • фантастичної аналогії (уявіть, як це завдання розв'язали б казкові персонажі). Метод "гірлянд асоціацій " і стратегія семикратного пошуку Метод "гірлянд асоціацій" грунтується на закономірностях функціонування людської психіки і передбачає активізацію понятійно-вербальної діяльності суб'єкта "включенням" слів-подразників. Цей метод має десять етапів ("кроків"): 1) визначення синонімів об'єкта; 2) довільний вибір випадкових об'єктів; 3) складання комбінацій із синонімів і випадкових об'єктів; 4) складання переліку ознак випадкових об'єктів;
5) генерування ідей почерговим приєднанням до об'єкта і його синонімів ознак випадково вибраних об'єктів; 6) генерування гірлянд вільних асоціацій із ознак випадкових об'єктів, виявлених на четвертому етапі; 7) генерування нових ідей; 8) вибір альтернативи; 9) оцінка і добір раціональних варіантів ідей; 10) вибір оптимального варіанта. Стратегія семикратного пошуку грунтується на реалізації семи етапів, що йдуть один за одним, на які умовно поділяється процес творчості: • побудова графів генезису проблеми і засобів її вирішення; • аналіз функцій шуканої системи; • нове уточнення умови завдання із урахуванням аналізу функцій шуканої системи; • усвідомлено-логічне перетасування чинників; • інтуїтивно-творчий пошук завдань; • оцінка альтернативних ідей; • конкретизація завдання. Зазначимо, що реальне застосування таких методів - справа складна і вимагає досвіду, врахування психологічних чинників і обов'язково щоразу - залежно від конкретного контингенту тих, хто навчається, - спеціального модифікування, адаптації того чи іншого методу. Досвід розробки вказаних методів підтвердив необхідність високої культури учасників, а також наявності у них позитивних установок, психологічної сумісності один з одним, без чого застосування подібних методів може бути недостатньо ефективним. Діаграма ідей Названі вище методи не є єдиними методами пошуку ідей, існують також інші, які Грунтуються на логіці і зводять до мінімуму фактор випадковості9І. Метод генерування ідей на основі діаграми ідей своєю наочністю сприяє гнучкості думки у разі відшукування різноманітних варіантів розв'язання проблеми чи завдання. На рис. 41 наведений приклад діаграми ідей розробки нової тари з метою транспортування рідких, твердих, довільної форми, сипких і газоподібних матеріалів. Продовживши кожен ряд можливих рішень, підкреслюємо - наочних, ми активізуємо пам'ять, образи, логічне мислення. Не виключено, що образи чи їх поєднання, що виникли в уяві, наштовхнуть нас на оригінальну ідею. На рисунку показаний тільки принцип малювання подібної діаграми. Зрозуміло, що для кожного конкретного випадку необхідно створювати свою діаграму, яка б активізувала пошук ідей. Матриця ідей Матриця ідей - це більш складний метод генерування ідей, який полягає в морфологічному (а саме - стосовно форми або структури) аналізі незалежних змінних, пов'язаних з розв'язуваною проблемою або поставленим завданням. Для кожної із цих змінних розглядають різноманітні параметри, типи систем, властивості або методи і в сукупності ці характеристики утворюють таблицю або матрицю. На рис. 42 наведена матриця пошуку ідей для модернізації камери згорання в моделях ракет. У даному разі не всі комбінації є прийнятними через неможливість технічного здійснення чи міркування, які стосуються техніки безпеки. Але чим більше буде проаналізовано варіантів, тим краще: вони можуть "підказати" оригінальне вирішення завдання. Ця двомірна матриця дає 40 комбінацій. Наприклад, ПП - порох у термотривкому пластику; АБ - бензин в алюмінієвій камері; СГ - гримучий газ у скляній камері; КБ - бензин у картонній камері (явно неприйнятне рішення) і т.д. Подібну матрицю можна розбити і для будь-якого комерційного чи управлінського рішення за шкалами: ціна - віддаленість, вартість - час, тара - надійність доставки тощо. Матриці ідей можуть складатися і за трьома векторами, наприклад, ціна - віддаленість - спосіб доставки, але тримірні матриці несприятливі з погляду візуального сприйняття. Морфологічна матриця ідей для модернізації камери згоряння в моделях ракет Більш оптимально було б розробляти сходинку двомірних матриць із певною кількістю шуканих параметрів, звужуючи їх кількість із кожною сходинкою. Морфологічний аналіз має ще одну перевагу - відносно нескладне опрацювання матриці, якщо перебір ознак чи властивостей перекласти на ЕОМ. У машину можна закласти дані довідників, із яких в матрицю будуть заноситися параметри. Для людини в цьому випадку залишаться евристичні функції - скласти програму та з ряду альтернатив вибрати, можливо, підключивши інтуїцію, найоптимальніше рішення.
Рис. Основна структура методу "мозкового штурму" Джерело: Немцов В.Д., ДовганьЛ.Є., Сініок Г.Ф. Менеджмент організацій. - К., 2001 |
|||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 457. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |