Тема 6: Громада конфлікти без насилля

Мета:

• визначити важливу функцію громадської організації в якості посередника при вирішенні складних проблем в громаді, особливо тих, які виникають між владою і народом;

• виробити у слухачів вміння групового посередництва при вирішенні складних соціальних проблем

Наразі теза, винесена в заголовок розділу, є скоріше бажаним майбутнім, ніж реальним сьогоденням. Розбудова громадських організацій в Україні йде не так швидко і гладко, як хотілося б. Ці організації є розрізненими, переважно невеликими, займаються вирішенням конкретних проблем, які часто важливі лише для невеликої групи людей. Тому не дивно, що авторитетом у населення (бо про реальну громаду в Україні говорити ще не приходиться), громадські організації поки що не користуються. Яскравою ілюстрацією сказаному можуть слугувати дані соціологічного опитування, проведеного Українським Центром вивчення громадської думки "СОЦІО-інформ" [44| на теренах Львівщини. У цьому дослідженні було опитано 1200 осіб різного віку, статі, освіти, фаху. Респондентам запропонували оцінити за 5-бальною системою рівень своєї довіри до громадських організацій. Втішними отримані результати назвати важко: "5" балів поставили лише 2,75% опитаних, "4" - 15,92%. Позитивним моментом можна вважати те, що вже 32,75% респондентів оцінили свій рівень довіри до громадських організацій 3-ма балами. Таким чином, лише 51,42% опитаних галичан більш-менш схвально і з довірою ставляться до діяльності громадських організацій.

В цьому ж дослідженні опитуваним пропонували визначитись з приводу питання: "Хто, на Вашу думку, може найкраще презентувати й відстоювати Ваші інтереси перед владою?" У цьому рейтингу громадські організації посіли 9 місце. На перше місце у сподіваннях галичан на заступництво перед владою вийшли авторитетні лідери (21,9%), на друге (але із суттєвим "відривом") - політичні партії (16%), на третє - народні депутати (15,3%), на четверте - профспілки (14,8%). 6% опитаних взагалі вважають, що допомоги їм очікувати від вказаних соціальних інституцій не приходиться.

В наведеному опитуванні виявилося, що громадські організації більшим авторитетом користуються у міських жителів, ніж у селян. Більшою повагою громадські організації користуються у науковців, освітян, лікарів, а також у підприємців та власників.

Цікавим видається те, що 12,5% працівників, які перебувають у вимушених відпустках через те, що підприємства не працюють, покладають свої надії на можливості громадських організацій у покращенні ситуації. Автор статті вважає, що цей факт повинен тішити, адже люди "не зовсім розчарувалися і не втратили надії" [44]. Найменший рівень довіри до громадських організацій продемонстрували селяни, що не є членами селянської спілки. Особливо ці останні дані наштовхують на не дуже втішний висновок, що в Україні громадські організації поки що далекі від виконання їх місії в суспільстві, яка повинна полягати в обстоюванні прав і допомозі найменш захищеним громадянам, але враховуючи молодий вік "третього сектора" в Україні наведені результати не виглядають безнадійними.

Обговорення в тренінговій групі проблеми "Громадська організація як "примирювач" влади і народу" можна розпочати з визначення головного призначення, місії НДО в суспільстві (що можна зробити, застосовуючи групову роботу, брейнстормінг або дискусію). Якщо в групі є представники декількох організацій, можна об'єднати їх у групи і запропонувати в 2-3 реченнях сформулювати місію їх конкретних організацій, порівняти зроблене і підвести групу до висновку, що громадська організація - це група однодумців, що об'єдналася.

Слід звернути увагу слухачів, що переважна більшість людей в Україні достатньо чітко не лише розрізняє поняття "держава" і "народ", але і розмежовує їх. Часто "держава" асоціюється з поняттям "влади", а "влада" не лише з "силою", але й з "насиллям". Тому в буденній свідомості в ситуації будь-якого конфлікту між "владою" і "народом", "влада" сприймається як агресор, а "народ" - як жертва. На жаль, часто нехтується давно сформульована мудра думка, що кожен народ заслуговує на тих правителів, яких має, що тим більше є вірною при виборній системі органів влади.

Отже, перше завдання громадської організації як примирювача - роз'яснення і популяризація простої істини в масах: хочеш мати менше конфліктів зі владою - обери собі добру владу.

На семінарі може бути корисним створення моделі "доброї влади". Працюючи в групах або дискутуючи, учасники побачать, що їх погляди на владу та її функції в державі не завжди будуть збігатися, що в реальних ситуаціях також може служити ґрунтом для конфліктів між "владою" і "народом".

Наступним кроком розгляду проблеми "трикутника" влада - народ - громадська організація може бути обговорення наступної проблеми: якщо громадська організація - це недержавне об'єднання громадян, то за визначенням вона у будь-якій конфліктній ситуації повинна бути на стороні "народу", обстоювати його права. Виникає запитання: чи може громадська організація в конфлікті виконувати роль посередника, адже серед його найважливіших рис - неупередженість, нейтральність, об'єктивність? Це питання може викликати в групі гостру дискусію і тому варто дати учасникам можливість висловити свої міркування, щоб, з одного боку, сприяти глибокому розумінню проблеми, а, з іншого, вияснити ступінь готовності учасників до вирішення конкретних ситуацій.

Коли пристрасті вщухнуть, можна переходити до вирішення ситуаційних вправ, розігрування рольових ігор. Розбір конкретних ситуацій може бути здійснений двома шляхами: представити для аналізу групою (або індивідуально) тексту ситуації або запропонувати групі пригадати або змоделювати конкретні випадки конфліктів між "простими людьми" та представниками владних структур, коли громадська організація могла б зіграти роль "примирювача". Приклади таких ситуацій даються у Розділі 13 "Ігри. Вправи. Тести" даного посібника.

Для закріплення одержаних знань і набуття певних практичних навичок корисно застосувати рольову гру, в якій "владу" і "народ" намагалася би примирити громадська організація (приклад гри див. у Розділі 13 "Ігри. Вправи. Тести").

При обговоренні результатів аналізу ситуаційних вправ і рольової гри варто визначити, які процедури примирювання найчастіше застосовувалися учасниками, які застосовуються (скоріше, можуть застосовуватися) в подібних ситуаціях у реальному житті. Тренер повинен підкреслити, що, як би це не було важко, але для користі справи примирювач завжди повинен бути об'єктивним і нейтральним, хоча за логікою утворення громадська організація (як недержавна структура) є організацією "народу". Але, створивши організацію, певна група людей ніби "піднімається" над неорганізованими масами, хоча і не стає владною структурою. Очевидно, ця своєрідна позиція і дозволяє громадським організаціям виступати в ролі примирювача в конфліктах між народом і владою. Тому не

дивно, що в багатьох країнах (а останнім часом і в Україні) служба посередництва крім державної й комерційної існує у вигляді громадських організацій.

Слід зазначити, що особливу місію в цьому плані виконують громадські організації з надання технічної допомоги іншим організаціям і групам, які часто називають "посередниками". Діяльність таких "посередників" спрямована на розбудову інших громадських організацій, в них працюють фахівці з залучення коштів, зв'язків із громадськістю. Менеджери таких громадських організацій часто виконують роль посередників між владою, державними установами й структурами та громадськими організаціями.

Громадські організації, виконуючи функцію "посередника" між владою і народом, стають важливою з'єднуючою ланкою, містком між суспільством "сукупністю громадян" і громадянським суспільством. Як колись профспілки називали "школою комунізму", так громадські організації можна назвати "школою громадянського суспільства", оскільки в них громадяни навчаються організаційній поведінці й діяльності. Громадські організації дозволяють здійснювати ефективне вирішення проблем на місцевому рівні, об'єднати, надихнути на живу корисну справу великі маси населення. Ці організації здатні лобіювати інтереси певних груп людей або регіону на різних рівнях влади. Усе це створює для громадських організацій унікальну можливість виконувати роль посередника між владою і народом.

Тести для самоконтролю

1. Які особливості громадських організацій дають їм можливість виконувати роль "примирювача" влади і народу?

а) громадська організація - група однодумців;

б) громадська організація має місію, для виконання якої вона створена;

в) ГО є способом організованої діяльності громадян, не є державною структурою.

2. Чому організації з надання технічної допомоги іншим організаціям називають "посередниками?

а) організації з надання технічної допомоги спрямовані на розбудову інших ГО;

б) допомагають організаціям у залученні коштів;

в) здійснюють зв'язки між ГО та владними структурами.