Організація роботи та функціонування координаційної наради як форми координаційної діяльності прокуратури України.

З метою забезпечення координації діяльнос­ті правоохоронних органів прокурори скликають координаційні та міжвідомчі наради. До складу координаційної наради входять проку­рор (голова наради) та перші керівники відповідних правоохорон­них органів або виконуючі їх обов'язки (члени наради).

Нарада скликається головою за необхідністю, але не менш як один раз на квартал, а також з ініціативи одного з учасників коор­динаційної наради. Голова координаційної наради планує її роботу, організовує підготовку відповідних документів, визначає місце її проведення і керує роботою наради.

На координаційних нарадах розглядаються актуальні питання боротьби з конкретними проявами злочинності й корупції, а на під­ставі заслуханої інформації та обміну думок узгоджуються відповід­ні спільні заходи.

Для участі в координаційних нарадах можуть запрошуватись інші працівники правоохоронних органів, керівники місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, органів вій­ськового управління, контролюючих органів, інші посадові особи, які можуть брати участь в обговоренні питань, що розглядаються.

Для врахування громадської думки і висвітлення прийнятих рі­шень на нараду можуть також запрошуватися представники гро­мадських об'єднань та засобів масової інформації.

Під час проведення координаційної наради ведеться протокол, якого підписують голова та особа, котра вела протокол. Ведення та оформлення протоколу наради здійснюється за вказівкою прокуро­ра відповідним керівником галузевого підрозділу, зазвичай, ініціа­тором її проведення. Він же забезпечує доопрацювання прийнятих нарадою документів і доведення їх до виконавців протягом трьох днів з часу проведення наради.

Контроль за вчасною підготовкою матеріалів на координаційні наради, виготовленням кінцевих документів і реалізацією визначе­них ними заходів покладається на організаційні підрозділи проку­ратур вищих ланок, а в районних і прирівняних до них прокурату­рах — на їхніх керівників.

Компетенція робочих груп та секретаріату координаційних нарад

Велике значення для підвищення ефективності роботи координаційної наради, підготовки матеріалів і проектів документів із кон­кретних питань, збирання і скерування необхідної інформації у зацікавлені державні органи, а також для здійснення взаємодії з за­собами масової інформації має створення прокурором за погоджен­ням з іншими керівниками правоохоронних органів, із кола їхніх працівників, робочих груп. У Генеральній прокуратурі України, про­куратурах областей, міст Києва і Севастополя, військових прокура­турах регіонів до складу робочих груп уводяться працівники галузе­вих підрозділів, залежно від питань, що розглядаються.

Із представників усіх правоохоронних органів (але не безпосеред­ньо із членів координаційної наради) формується секретаріат коор­динаційної наради. Його очолює відповідальний секретар — відповід­ний прокурорський працівник. Секретаріат координаційної наради:

—виконує поточну організаційну роботу;

—веде документацію координаційної наради з дотриманням вимог щодо забезпечення таємниці діловодства;

—доводить до відома членів координаційної наради порядок денний із долученням проектів документів, що підлягають обговоренню, інших матеріалів; запрошує учасників та інших потрібних у конкретному випадку осіб на засідання наради;

—організовує підготовку і внесення пропозицій правоохоронних органів, згідно з планом роботи координаційної наради;

—формує проекти планів роботи і надає їх для розгляду керівниками правоохоронних органів;

—аналізує виконання планів і рішень координаційної наради, про результати інформує її голову;

—виконує інші доручення голови координаційної наради.

Суть та завдання прокуроського нагляду за додержанням законів у ході виконання судових рішень у КС.

Прокурорський нагляд за законністю кримінально-виконавчої діяльності певним чином відрізняється від інших прокурорських функцій, але водночас перебуває з ними в тісних робочих стосунках, забезпечуючи захист громадянських прав засуджених, виконуючи роль засобу превалювання каральної функції держави, захисту су­спільства і громадян, примусового засобу виконання державної волі та засобу гарантії проти зловживань правами.

Специфічні риси цієї галузі прокурорського нагляду полягають

у тому, що:

1) вона виконує роль головного гаранта дотримання прав і свобод громадян, які перебувають в органах та установах, шо реалізовують заходи процесуального примусу та судові рішення у кримінальних справах (органи та установи Державного департаменту України з пи­тань виконання покарань). Ця роль гаранта обумовлена наявністю у прокуратури імунітету від місцевих і відомчих впливів, її особливим становищем у системі контролю шляхом нагляду за законністю дій та актів службових осіб названих вище органів і установ;

2) їй властивий ініціативний характер його здійснення, що не ви­магає обов'язкової наявності сигналів про порушення законності;

3) вона має чітко виражений владний характер повноважень прокурора, якими забезпечується його безпосередня участь у вста­новленні та усуненні порушень законодавства.

Відповідно до предмету завдання цієї галузі прокурорського на­гляду полягають у такому: