Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Прокурорський нагляд за додержанням органами дізнання і дос. слідства вимог закону про прийом ,реєстрацію, облік і вирішення заяв і повідомлень про злочини.




Суть нагляду полягає в тому, що Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори, здійснюючи нагляд, виявляють порушення закону, причини й умови, що цьому сприяли, забезпе­чуючи виконання загальних завдань прокуратури і завдань нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства.

Прокурор перевіряє, чи справді вимагалася перевірка заяв і пові­домлень про злочини, і якщо так, то чи проводилася ця перевірка шляхом витребування необхідних матеріалів, отримання пояснень, чи з порушенням вимог закону відповідними органами проводи­лися слідчі дії.

Відповідно до закону за заявою чи повідомленням, що надійшло, окрім порушення кримінальної справи, ще може бути винесено од­не з таких рішень: 1) про відмову в порушенні кримінальної справи; 2) про передання заяви чи повідомлення за належністю.

Підставами до порушення кримінальної справи є джерела, з яких орган дізнання, слідчий прокурор, суд чи суддя отримують дані про вчинені чи підготовлювані злочини:

1) заяви і скарги;

2) повідомлення представників, юридичних і посадових осіб;

3) статті, замітки і листи та інші повідомлення в пресі;

4) явка з повинною;

5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокуро­ром чи судом ознак злочину.

Одночасно з порушенням кримінальної справи повинні бути вжиті заходи для попередження чи припинення злочину, а також для закріплення слідів злочину.

Перевіряючи законність та обгрунтованість прийняття слідчим рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, прокурор з'ясовує:

—чи дотримано письмової форми повідомлень юридичних і по­садових осіб;

—чи правильно занесено зміст заяв громадян до протоколу;

—чи було зроблено заявникові роз'яснення положення законупро відповідальність за свідомо неправдивий донос;

—чи дотримано строків перевірки інформації;

—чи не проводилися під час перевірки, як уже зазначалося, слід­чі дії;

—чи повідомлено про результати перевірки і прийняте рішення зацікавленим особам.

Перевіряючи законність прийнятого рішення про передачу зая­ви чи повідомлення за належністю (тобто за підслідністю чи підсуд-

ністю), прокурор повинен виходити з вимог закону про те, що ор­ган дізнання має право порушити справу про будь-який злочин, що охоплюється компетенцією, відповідно до вимог ст. 101 КПК Ук­раїни, крім справ приватного обвинувачення.

Виявити порушення вимог закону про своєчасну, повну і пра­вильну реєстрацію заяв і повідомлень про злочини прокурор може такими способами:

1) перевіркою матеріалів, за якими винесено рішення про відмо­ву в порушенні кримінальної справи;

2) вивченням кримінальних справ чи тих заяв і повідомлень, у яких вказано про вчинення конкретного злочину;

3) отриманням пояснень від відповідних осіб;

4) витребуванням документів з установ і організацій, фігурантів у заяві та повідомленні про злочин тощо;

5) заслуховуванням доповідей чи звітів слідчих та осіб, що про­ водять дізнання;

6) вивченням розгляду чи безпосереднім розглядом скарг грома­ дян на дії відповідних осіб правоохоронного органу;

7) дачею доручення вищестоящим органам чи посадовим особам щодо проведення перевірок діяльності нижчестоящих підрозділів з питань прийому, реєстрації, обліку та вирішення заяв і повідомлень про злочини;

8) узагальненням різних видів практики.

Він має право приймати рішення про:

• скасування постанови про порушення кримінальної справи і складення постанови про відмову в її порушенні або про закриття справи;

• скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи і складення постанови про її порушення;

• усунення особи, що проводить дізнання чи слідство, від по­дальшого ведення дізнання чи слідства, якщо нею допущено пору­шення закону під час розслідування справи;

• вилучення справи від органу дізнання і передання її слідчому;

• передання справи від одного слідчого іншому;

• повернення кримінальної справи органу дізнання чи слідчому зі своїми письмовими вказівками про проведення додаткового роз­слідування тощо.

 

Прокурорський нагляд за дотриманням органами дізнання і дос.слідства строків розслідування.

Строки дізнання регламентовано ст. 108 КПК, зокрема у справі про злочин, що не є тяжким чи особливо тяжким, дізнання прово­диться у строк не більше десяти днів починаючи від моменту вста­новлення особи, яка його вчинила; якщо ж таку особу не встанов­лено, дізнання зупиняється за правилами зупинення слідства, коли не встановлено особу, яка вчинила злочин (ст. 209 КПК).

У справі про тяжкий або особливо тяжкий злочин дізнання прово­диться у строк не більше десяти днів од моменту порушення справи.

У разі обрання для підозрюваного запобіжного заходу до пред'явлення йому обвинувачення, дізнання провадиться у строк не більше п'яти діб од моменту обрання запобіжного заходу.

Досудове слідство у кримінальних справах повинно бути закін­чено протягом двох місяців. В особливо складних справах і з дотриманням визначеної законом процедури строк досудового слідства може бути продовжено відповідного рівня прокурорами (ст. 120 КПК).

Тримання під вартою під час досудового розслідування не по­винно тривати більше двох місяців. У випадках, коли у цей строк розслідування справи закінчити неможливо, а підстав для скасу­вання чи зміни запобіжного заходу на м'якший немає, він може бу­ти продовжений за поданням прокурорів відповідного рівня суддя­ми відповідного рівня до чотирьох, дев'яти і вісімнадцяти місяців (ст. 156 КПК).

Додержання вказаних строків, за загальним правилом, прокурор перевіряє тоді, коли одержує кримінальну справу з обвинувальним висновком або постановою про скерування справи до суду для вирі­шення питання щодо застосування примусових заходів медичного характеру, а також коли порушують клопотання про продовження строку досудового слідства, тримання обвинуваченого під вартою.

У разі виникнення необхідності продовження строків слідства відповідно до ст. 120 КПК України, звернення слідчих органів з постановами про це забезпечити не пізніш як за 10 днів до закінчен­ня відповідних строків, а в разі необхідності продовження процесу­альних строків понад 6 місяців постанова зі справою надсилається до Генеральної прокуратури за 20 днів до їх закінчення.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 298.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...