Дії прокурора у справі шо надійшла до нього з обвинувальним висновком.

Повноваження державного обвинувача реалізуються у відповід­них формах його участі в судовому розгляді.Висновок прокурора — одна з основних форм участі прокурора у розгляді судом кримінальних справ. За формулою закону виснов­ком є озвучена в судовому засіданні у випадках, визначених зако­ном, позиція прокурора щодо тих чи інших питань провадження у справ Висновок прокурора - мотивована, з посиланням на відповід­ний закон, відповідь прокурора на поставлене судом запитання; це — єдино правильний, на думку прокурора, варіант рішення. Клопотання прокурора — прохання прокурора про доповнення доказової бази, на основі якої суду треба буде прийняти правильне рішення у справі. Постанова прокурора — процесуальний акт у вигляді рішення, складений із додержанням вимог ст. 130 КПК, яким прокурор:

1під час судового розгляду до закінчення судового слідства має право змінити пред'явлене особі обвинувачення (ст. 277 КПК).У цій постанові прокурор формулює нове обвинувачення та викла­дає мотиви прийнятого рішення. Постанову оголошує прокурор і
вручає її копії підсудному, його захисникові та законному представ­никові, потерпілому, позивачеві, відповідачеві та їхнім представни­кам. Постанова долучається до справи;

1дійшовши, в результаті судового розгляду, до переконання, що дані судового слідства не підтверджують обвинувачення, відмовля­ється від нього з викладом мотивів свого рішення.

Поняття підтримання державного обвинувачення як виду діяльності прокурора.

Підтримання державного обвинувачення відносять до тих видів прокурорської діяльності, котрі вимагають особливо високого рів­ня професійної підготовки прокурорів.За своїм процесуальним статусом прокурор, що бере участь у су­довому розгляді кримінальної справи, виступає стороною. Відпо­відно до Закону України «Про прокуратуру», беручи участь у судо­вому розгляді кримінальних справ, прокурор підтримує державне обвинувачення. Іншою стороною в процесі виступає захист.

Прокурор є самостійним у визначенні своєї позиції щодо всіх питань, які вирішуються під час судового розгляду. Він не обмеже­ний результатом обвинувального висновку. Для нього не дійсні жодні вказівки з цих питань із боку його керівництва — безпосеред­нього чи вищестоящого. Процесуальна самостійність (незалеж­ність) прокурора в суді — один із найважливіших принципів, що підлягає обов'язковому дотриманню. Для прокурора основне зна­чення має оцінка обставин справи, доказів, досліджених у судовому
засіданні. Позиція ж захисника (адвоката чи іншого фахівця у галу­зі права) в основному обумовлена позицією підсудного.

Відмова прокурора від підтримання держ. обвинувачення.

Прокурор зобов'язаний відмовитися від обвинувачення, якщ під час розгляду справи він дійде висновку, що дані судового слід­ства не підтверджують обвинувачення підсудного.

Відмова прокурора від державного обвинувачення — заява про­курора, звернена у вигляді постанови до суду, в якій він повністю або частково заперечує обґрунтованість обвинувачення і мотивує неможливість його підтримання щодо підсудного, фактично при­пиняючи, в цілому чи в якійсь частині, обвинувальну діяльність проти цієї особи.

Наслідком цього є припинення прокурором обвинувальної діяльності, тобто припинення функції обвинувачення Відмова прокурора від обвинувачення можлива і необхідна в разі зникнення в нього твердої переконаності й упевненості в тому, що підсудний винен

Зміна обвинувачення прокурором

під час судового розгляду до закінчення судового слідства має право змінити пред'явлене особі обвинувачення (ст. 277 КПК).У цій постанові прокурор формулює нове обвинувачення та викла­дає мотиви прийнятого рішення. Постанову оголошує прокурор і
вручає її копії підсудному, його захисникові та законному представ­никові, потерпілому, позивачеві, відповідачеві та їхнім представни­кам. Постанова долучається до справи; під якою можна розуміти, наприклад:-зміну кваліфікації злочинного діяння;-пом'якшення окремих формулювань;-вилучення деяких епізодів багатоепізодного злочину;-зменшення обсягу обвинувачення в часі, просторі, наслідках;-вилучення кваліфікуючих ознак, обставин ,що обтяжують по­карання, судимостей тощо

Етапи діяльності прокурора у розгляді крим. справ судом 1 інст.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 КПК прокурор зобов'язаний на всіх ста­діях кримінального судочинства вживати передбачених законом за­ходів для усунення порушень закону, хоч би від кого ці порушення виходили.Це стосується як стадій порушення справи, дізнання, розсліду­вання і судового розгляду, так і апеляційного, касаційного прова­дження та перегляду судових рішень у порядку виключного прова­дження.

Тобто етапами діяльності прокурора є: 1) порушення кримінальної справи – на даному етапі прокурор здійснює нагляд за дотриманням законності органами що порушили кримінальну справу (наприклад, чи є підстави для порушення кримінальної справи, чи кримінальна справа порушена щодо тієї особи, яка вчинила злочин); 2) дізнання і досудове слідство. На даному етапі прокурор здійснює нагляд за дотриманням законності органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство(чи дотримані права обвинуваченого на захист?).3). Щодо розгляду справи в суді то прокурор підтримує обвинувачення ,виступає в судових дебатах з промовою щодо обвинувачення,та ін. 

Участь прокурора в судовому слідстві.

Судове слідство починається з читання обвинувального висновку, в справах, зазначених у ч. 1 ст. 27 КПК,— з оголошення скарги потерпілого. Якщо у справі заявлено цивільний позов, оголошуєть­ся також позовна заява.Обвинувальний висновок оголошує прокурор, за згодою сто­рін — тільки резолютивну частину обвинувального висновку, скарг — потерпілий чи його представник, позовну заяву — цивіль­ний позивач чи його представник.

Після визначення, чи зрозуміле підсудному (підсудним) обвину­вачення і чи визнає він себе винним, з'ясовується порядок доказів у справі. Враховуючи те, що встановлення істини у справі багато в чому залежить від обраного судом порядку дослідження доказів, а послі­довність проведення судового слідства законом не регламентовано, дуже важливо, щоб державний обвинувач, виходячи з особливостей конкретної справи, виступив із заздалегідь розробленими, добре продуманими й аргументованими пропозиціями щодо визначення судом обсягу та порядку дослідження доказів у судовому засіданні

Роль прокурора полягає в тому, щоби своєю активною участю в розгляді всіх питань допомогти суду в створенні умов, які сприяли би правильній організації підготовки і призначення експертизи, її кваліфікованому проведенню.

Прокурор також повинен вживати заходів, щоби належним чином бу­ло оглянуто всі наявні у справі докази й документи, звертати особливу увагу на ті з них, які мають істотне значення для вирішення справи.