Методика прокурорського нагляду за додержанням податкового з-ва.

Здійснюючи перевірку додержання відповідними органами по­даткового законодавства, прокурор повинен вживати заходів:

1. З приводу бездіяльності податкових інспекцій.

2. З приводу незаконної діяльності посадових осіб податкової ад­міністрації.

Приводами до прокурорської перевірки можуть виступати такі джерела інформації:

—звіти, що їх отримує адміністрація від суб'єктів господарю­вання;

—дані про реєстрацію суб'єктів оподаткування;

—відомості із засобів масової інформації;

—заяви та скарги громадян;

—аналіз слідчої та судової практики.

Уся ця інформація може слугувати:

• висновку, що податкова адміністрація діє із порушенням за­кону;

• висновку, що на податкову адміністрацію чиниться тиск з боку окремих осіб чи органів влади.

Наглядова прокурорська діяльність у цій, як і в інших сферах, ре­алізується проведенням прокурорської перевірки, що може відбува­тись у двох формах:

1. Безпосередня прокурорська перевірка (власними силами).

2. Опосередкована перевірка, шляхом дачі прокурором указівки вищестоящому структурному підрозділу податкової адміністрації виконати перевірку діяльності нижчестоящого підрозділу або створенням комплексної групи з податківців і прокурорських працівників.

Основні питання підготовки до прокурорської перевірки:

1. Визначити коло питань, що підлягають установленню.

2. Визначити час, місце, коло осіб — учасників групи (спеціалістів, посадових осіб — податківців та ін.).

3. Вивчити нормативний матеріал — акти, які слугують підставою та предметом перевірки.

4. Які матеріали попередніх перевірок необхідно зібрати і проаналізувати.

5. Визначити коло посадових осіб, від яких необхідно одержати відповідну інформацію, та шляхи її перевірки.

6. Визначити перелік документів, що їх необхідно перевірити.

7. Скласти розгорнутий план прокурорської перевірки.

Робочий етап

Насамперед слід витребувати і вивчити джерела інформації що­до суб'єкта перевірки. Ними можуть виступати:

—зведений звіт про результати роботи податкової адміністрації;

—журнали обліку контролю за юридичними чи фізичними особами;

—акти раніше проведених окремих перевірок (документальних перевірок правильності обчислення податків);

—рішення за актами перевірок;

—матеріали про накладення адміністративних стягнень;

—наряди переписки з фінансово-банківськими структурами;

—матеріали розгляду заяв і скарг тощо.

Здійснюючи перевірку, треба звертати увагу на такі основні бло­ки питань:

1. Забезпечення виконання вимог закону щодо повного обліку платників податків. Тут прокурор з'ясовує, чи всі платники податків обліковані в податкових інспекціях, чому хтось не перебуває на такому обліку, чому, хто винен, питання про відповідальність посадових осіб.

2. Своєчасність виявлення порушень податкового законодав­ства. Для цього також потрібно звернутися до джерела інформації податкового органу, матеріалів перевірок їхніх служб контрольно-ревізійним управлінням.

3. Повнота виявлення порушень податкового законодавства. Ця повнота охоплює два аспекти: а) дотримання строків періодичності проведення перевірок; б) проведення перевірок у повному обсязі.

4.Відповідність законам застосованих адміністративних заходів за фактами виявлених порушень: а) вимога до посадової особи про усунення порушень; б) вилучення у фізичних осіб патентів, інших документів, якими посвідчено право на заняття підприємницькою діяльністю; в) стягнення в бюджет суми недоїмок; г) застосування штрафних фінансових санкцій; ґ) притягнення до адміністративної відповідальності посадових і фізичних осіб.

5. Здійснення нагляду щодо тих матеріалів, які є в господарських судах.

6. Виконання вимог закону щодо здійснення роботи з обліку, оцінки та реалізації конфіскованого чи безгосподарного майна, що перейшло до держави.

7.    Дотримання вимог законів про розгляд заяв і скарг на дії податкових органів:

—як реєструються заяви, скарги тощо;

—чи здійснюється розгляд заяв, скарг за підвідомчістю;

—чи додержуються строки розгляду;

—чи приймаються за скаргами дієві законні рішення.

Функція нагляду задодержанням законів органами які провадять ОРД, дізнання і досудове слідство.

Відповідно до п. З ст. 5, статей 29 і ЗО Закону України «Про про­куратуру» однією з галузей (напрямів) прокурорсько-наглядової ді­яльності виступає нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство. Звідси випливає, що цей напрям охоплює нагляд за закон­ністю у двох самостійних, урегульованих нормами, відмінних між собою, галузей права, видах діяльності правоохоронних органів: а) оперативно-розшуковій та б) кримінально-процесуальній (дізнання та досудове слідство). Ця обставина дозволяє відокремлено розгля­дати нагляд прокурора за кримінально-розшуковою діяльністю і за досудовим розслідуванням.

Об’єкт і галузева приналежність нагляду прокурора за додержанням законів органами, які провадять ОРД.

 Об'єктами прокурорського нагляду за додержанням законів орга­нами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виступа­ють підрозділи:

—органів внутрішніх справ — а) кримінальна міліція; б) спеціаль­на міліція; в) спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю; г) оперативне-розшукові підрозділи ДАІ;

—органів служби безпеки — а) розвідка; б) контррозвідка; в) вій­ськова контррозвідка; г) підрозділи захисту національної держав­ності; ґ) підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою зло­чинною діяльністю; д) підрозділи оперативного документування;
є) оперативно-технічний підрозділ;

—прикордонних військ — підрозділи з оперативно-розшукової ро­боти;

—органів державної податкової служби — оперативні підрозділиподаткової міліції;

—управління державної охорони — підрозділи оперативного забез­печення охорони;

—органів і установ Державного департаменту України з питань
виконання покарань — оперативні підрозділи.

Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підроз­ділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, ві домств, громадськими, приватними організаціями та особами не допускається.

Охоплення в одну галузь прокурорського нагляду виконання за­конів оперативно-розшуковими органами та органами досудового розслідування можна пояснити їх спільними в судочинстві завдан­нями — розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх учинили.

В юридичній літературі чимраз частіше звучить пропозиція що­до того, щоб у новій редакції Закону України «Про прокуратуру» на­гляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, був виокремлений у самостійну галузь (на­прям) прокурорської діяльності.