Принципи створення підприємства

Створення підприємства базується на визначених принципах, регульованих нормативними актами, цивільним законодавством, законами про окремі організаційно-правові форми юридичних осіб, що можуть функціонувати в українській економіці, а також в залежності від форми власності на майно (на праві власності, праві господарського володіння, праві оперативного керування й ін.). Необхідність створення підприємства обґрунтовується економічною доцільністю, матеріальними умовами, потрібними для створення підприємства, а також можливістю виконання найважливішої суспільної функції – виробництво товарів (виконання робіт і надання послуг) відповідно до потреб ринку, замовленнями держави і конкретних споживачів.

Створення нового підприємства (незалежно від форм власності і його майбутніх власників) проходить, як правило, у кілька етапів:

виникнення ідеї про створення нового підприємства, необхідного для виробництва деяких видів продукції, товарів;

вивчення і визначення можливостей використання нових технологій, засобів і предметів праці;

вивчення ринку, на задоволення потреб якого повинне працювати підприємство;

підбір постачальників необхідних факторів виробництва (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, устаткування, енергетичних ресурсів, інформації й ін.);

підбір співзасновників підприємства;

визначення фінансових джерел, необхідних для формування статутного капіталу, потрібного для первісного етапу функціонування підприємства;

розробка установчих документів і бізнес-плану;

проведення організаційних заходів щодо створення підприємства в залежності від організаційно-правової форми і форми власності;

здійснення державної реєстрації підприємства, одержання необхідних рахунків у банках;

виготовлення печаток, штампів;

постановка на облік в органах державної податкової служби, фондах (пенсійному, зайнятості, страхування несчасних випадків) й ін.

Важливе місце в процесі створення підприємства має підбір керівників підприємства, фахівців, визначення їхніх функцій, прав, відповідальності, наймання на роботу інших співробітників, встановлення форм і методів їхнього стимулювання (мотивації), розробка правил внутрішнього розпорядку відповідно до чинного законодавства, формування умов і підсистем механізму функціонування підприємства.

Засновниками підприємства в залежності від форми власності можуть бути:

1) державні органи або органи місцевого самоврядування – при створенні (установі) державного чи муніципального підприємства;

2) дієздатні громадяни (фізичні особи), індивідуальні підприємці – при створенні господарських товариств і суспільств;

3) індивідуальні підприємці та (або) комерційні організації – при створенні господарських товариств і суспільств;

4) юридичні особи (комерційні організації) – при формуванні складних об'єднань підприємств і організацій (концернів, холдингів-компаній, консорціумів і ін.);

5) господарчі товариства, державні і муніципальні підприємства – при створенні дочірніх суспільств і підприємств;

6) іноземні громадяни і юридичні особи й українські громадяни і юридичні особи – при створенні спільних підприємств (підприємств з іноземними інвестиціями);

7) добровільні об'єднання громадян на основі їхнього членства для спільної виробничої чи господарської діяльності, на їх особистій, трудовій і іншій участі й об'єднанні майнових пайових внесків – при утворенні виробничих кооперативів;

8) фонди – при створенні господарчих товариств для здійснення підприємницької діяльності. Фонди мають право брати участь у діяльності господарчих товариств.

Підприємства можуть засновуватися на базі державної, муніципальної власності, власності громадян (фізичних осіб) та (або) юридичних осіб, на колективній чи змішаній власності.

Кількість засновників створюваного підприємства законодавчими актами не обмежується, крім закритого акціонерного товариства.

Розробка установчих документів є важливим (визначальним) етапом, як у процесі створення підприємства, так і в процесі його функціонування, тому законодавчими актами встановлені певні відомості, що повинні містити установчі документи. Установчі документи (статут підприємства) являють собою звід прав, обов'язків, умов функціонування підприємства, його трудового колективу, що конституюють статус підприємства.

Статут підприємства розробляється і затверджується його засновниками (учасниками). Статут повинний в обов'язковому порядку містити відомості про організаційно-правову форму, найменування, розташування підприємства, розмір його статутного капіталу (фонду), склад, порядок розподілу прибутку й утворення фондів підприємства, порядок й умови реорганізації і ліквідації підприємства.

Установчими документами акціонерного товариства (АТ) є договір, що укладається між засновниками АТ, і статут, затверджений засновниками. В укладеному договорі засновники АТ повинні визначити порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню товариства, розмір статутного капіталу, категорії акцій, що випускаються, і порядок їхнього розподілу, а також інші умови, передбачені законом про акціонерні товариства.

Фірмова назва підприємства, як комерційної організації, після державної реєстрації здобуває статус нематеріального активу, а підприємство, фірмова назва якого у встановленому порядку зареєстрована, має виключне право його використання. Особа, що неправомірно використовує чужу зареєстровану фірмову назву, за вимогою власника права на фірмове найменування зобов'язано припинити його використання і відшкодувати заподіяні збитки..

Відповідно до законодавства знову створені чи реорганізовані підприємства підлягають державній реєстрації. З моменту державної реєстрації підприємство вважається створеним і здобуває статус юридичної особи.