Холдингові компанії і фінансово-промислові групи

Холдинговою компанією визнається підприємство, незалежно від його організаційно-правової форми, до складу активів якого входять контрольні пакети акцій інших підприємств. Холдингова компанія – це компанія чи корпорація, що володіє контрольними пакетами акцій або частками в паях інших компаній (підприємств) з метою контролю і керування їхньою діяльністю. Механізм контрольного пакету акцій дає холдинговій компанії право голосу, завдяки чому вона одержує можливість проводити єдину політику і здійснювати єдиний контроль за дотриманням інтересів великих конгломератів (корпорацій, концернів, трестів) чи прискорювати процес диверсифікованості. Розміри холдингу при цьому можуть бути набагато менше розмірів підконтрольних підприємств. Холдингова компанія – вершина піраміди, складеної з дочірніх компаній. Підприємства, контрольні пакети акцій яких входять до складу активів холдингової компанії, іменуються „дочірніми”.

Контрольний пакет акцій – ведуча форма участі в капіталі підприємства, що забезпечує безумовне право прийняття чи відхилення визначених рішень на загальних зборах його учасників (акціонерів, пайовиків) і в його органах управління.

Переваги холдингових компаній у тім, що вони борються з конкурентами своєю об’єднаністю, консолідацією. Ця найважливіша особливість холдингових компаній є також і істотним недоліком для споживачів, тому що надмірна консолідація виробництва і збуту веде до монополізму виробника з усіма наслідками, що випливають відповідно на споживача.

В Україні холдингові компанії і їхні дочірні підприємства створюються тільки у формі акціонерних товариств відкритого типу. Холдингова компанія може бути дочірнім підприємством іншої холдингової компанії (так звані холдингові компанії другого порядку).

Відповідно до чинного законодавства холдингова компанія має право здійснювати інвестиційну діяльність, зокрема – купувати і продавати будь-які цінні папери, включаючи акції, внесені комітетом з керування майном в оплату статутного капіталу холдингової компанії при її установі.

Дочірнє підприємство, незалежно від того, який розмір пакета його акцій, що належить холдинговій компанії, не може володіти акціями самої холдингової компанії в будь-якій формі, включаючи заставу і довірче управління власністю (траст).

Фінансова холдингова компанія – це холдингова компанія, більш 50% капіталу якої складають цінні папери інших емітентів і інші фінансові активи. До складу фінансової холдингової компанії можуть входити тільки цінні папери й інші фінансові активи, а також майно, необхідне безпосередньо для забезпечення функціонування апарата керування холдингової компанії. Холдингова компанія, склад активів якої в момент установи не відповідає зазначеній вимозі, зобов'язана протягом одного року з моменту державної реєстрації здійснити дії, необхідні для його виконання або для зниження частки цінних паперів інших фінансових активів до рівня, що не перевищує 50% капіталу компанії. При невиконанні даної вимоги арбітражний суд має підставу для ухвалення рішення про ліквідацію компанії. Фінансові холдингові компанії вправі вести лише інвестиційну діяльність; інші види діяльності для них неприпустимі.

Фінансова холдингова компанія не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність дочірніх підприємств. Представники фінансової холдингової компанії можуть брати участь тільки в зборах акціонерів дочірніх підприємств. Включення представників фінансової холдингової компанії до складу рад директорів і інших органів керування дочірніми підприємствами не допускається. Фінансова холдингова компанія не вправі укладати угоди з приналежними їй акціями інакше, як на організованому ринку цінних паперів (фондовій біржі). Угоди з акціями, не зареєстровані у встановленому порядку на фондовій біржі, визнаються недійсними.

Холдингові компанії можуть бути створені в наступних випадках:

· при утворенні великих підприємств із виділенням з їхнього складу підрозділів у якості юридично самостійних (дочірніх) підприємств;

· при об'єднанні пакетів акцій юридично самостійних підприємств;

· при утворені нових акціонерних товариств.

Одним з організаційно-господарських напрямків в економічному і фінансовому житті України можна вважати створення фінансово-промислових груп (ФПГ), що дозволяють акумулювати капітали фінансових інститутів і промислових підприємств для розвитку інвестиційного процесу і виробництва.

Формування ФПГ характеризується закономірностями: широкий розвиток трастових, довірчих відносин усередині групи; цілеспрямована концентрація власності, у тому числі через перехресне володіння акціями; залучення довгострокових інвестицій на базі високого рівня експертизи проектів; високий ступінь управлінської автономії і міжфірмової конкуренції членів групи при реалізації проектів; селективне втручання головних акціонерів при виникненні великих проблем; спільна організація маркетингу продукції в умовах суперництва вертикально інтегрованих груп і ін.

У процесі створення ФПГ важливе дотримання порядку експертизи проектів створення ФПГ, що представляються на розгляд Уряду.

Порядок включає обов'язкові вимоги до складу документів, що представляються на експертизу: техніко-економічне обґрунтування доцільності створення ФПГ, механізм проведення попередньої експертизи проектів створення ФПГ.

На певній стадії створення ФПГ добір її потенційних учасників повинен враховувати вимоги антимонопольної політики, а саме:

для уникнення зловживання домінуючим положенням, не допускається монопольного впливу ФПГ на місцевих товарних ринках і обмежується доступ на них інших господарюючих суб'єктів, у тому числі, іноземних підприємств;

при створенні ФПГ з використанням принципів картельних угод не повинні поєднуватися підприємства-конкуренти на певному товарному ринку, якщо включення їх у групу негативно вплине на процес конкуренції на внутрішньому ринку.