Політика коренізації в Україні.

Коренізація спричинена бажанням уряду наближення до народу. Характерно для всіх країн: - Виховування кадрів з представників корінної національності – Активне використання рідної мови – Розвиток національної культури. В 1923 р. починається українізація (Шумський і Скрипник – прихильники)В Україні: - Забрали керівництво, що вороже висловлювалось про Україну (прислали Кагановича) – Почалась українізація урядового апарату й діловодства (дворічні курси для держслужбовців) – Збільшується прийом в компартію України українців до 60%. Починається культурне піднесення: - Преса українською – 90%, школи українські (вища освіта українізована була слабо), у 1928 р – 35 тис. студентів (половина українців) – повернення українських емігрантів (Грушевський, Вороний) – Національні меншини мали свій комітет, який захищав їх права. – Були національні райони (болгарський, німецький і т.к.) – Бурхливо розвиваються модернова ні течії (Театр Курбас, різні літературні угрупування) – Було урбанізовано Україну (міста стають українські). Сталін згортає українізацію в 1933 р.

115. Сталінська політика воєнно-комуністичної модернізації.Більшовицька модернізація складалась з: колективізації, індустріалізації, культурної революції, масових репресій. В кінці 20-х – поч.. 30 рр. – в Україні проходять експерименти радянської влади. Мета: модернізація економіки, створення державної і колективної власності, встановлення тоталітарного режиму. Політика індустріалізації (1925). Причини: - Необхідність подолати технічну відсталість, досягнути технічної й економічної незалежності, створення потужної ВПК. Джерелом стало перекачування коштів із села в місто за допомогою ножиць цін. Збільшився продаж горілки, експлуатування в’язнів, ігнорувалась легка й харчова промисловості, і т.к. Успіхи індустріалізації: - 1500 промислових підприємств було збудовано (400 – на території України) – 35 промислових гігантів (12 – в Україні) – Нові галузі: маргаринові заводи, молочна галузь розвивалась , був побудований консервний завод, трикотажні фабрики (промисловість букви Б) Наслідки індустріалізації: - СРСР (і Україна) перетворилась з аграрної в аграрно-індустріальну державу – Була зміцнена обороноздатність країни – Створили потужний ВПК – Розвинулись нові галузі – Покращилась технічна база с/г – Посилилась роль партії в державі, яка керувала економікою – Створювалась планова економіка, яка не була пов’язана з ринком – Відставала легка й харчова промисловість – Нерівномірно розвивались регіони – Не покращився життєвий рівень людей.

Колективізація (1929 – 1931 рр.) потрібна була для того, щоб виробляти хліб в потрібній кількості (скільки потребувала держава) - щоб продавати, а отримані гроші – на індустріалізацію. Щоб мати хліб, потрібно було позбавити селян землі й обладнання. Передбачалось, що колективізація буде повільною, поміркованою. Але насправді в 1928 р. – трапилась хлібозаготівельна криза, і тоді в 1929 р. було вирішено прискорти колективізацію. Було примусово загнано в колгоспи 65% господарств. У 1930 р. – знову хвиля колективізації: за рік розкуркулено 200 000 господарств. 99% колективізовано. Тепер вони господарства поділяються на Радгоспи та Колгоспи (колективна власність селян, які були позбавлені власного виділу). Колгоспники жили за рахунок присадибної ділянки. В 1932 р. – Закон «про охорону соціалістичної власності» - про 3 колоски. За крадіжку спільного майна – різні рівні покарання. Було запроваджено паспорти (селяни їх не отримали і опинилиьс прикріпленими до землі). Були створені МТС.Наслідки колективізації:- Руйнація продуктивних сил на селф- Закріпачення селянства- Людські втрати внаслідок голоду й репресій

Голодомор 1932-1933 рр.

Причини: - Завищені плани заготівлі хліба; - Вилучення всього посівного фонду на державні поставки – Безгосподарність у колгоспах, неякісна обробка зернових культур, загибель частини посівів – Введення в дію «закону про п’ять колосків» - Конфіскація продовольчих і посівних приватних запасів селян, подвірні обшуки селянських господарств – Репресії та фізичне знищення місцевого керівництва за «злісне саботування» виконання плану хлібозаготівлі – Заборона ввозити і вивозити продовольство з території України – Заборона доставки в українські райони. \\\ Лише в січні 19333 р. було скасовано продрозкладку. Держава допомогла створити бригади, за якими закріплювались земельні ділянки, худоба, дозволялось брати кредити на господарство. Наслідки: - Смертність населення, особливо дітей і старців; численні випадки канібалізму, трупоїдства, хвороби; вимирання сіл, заборона селянам просування до міст; переселення сімей з інших республік СРСР на обезлюднілі землі – Остаточно зламаний опір селян впровадженню колгоспної системи – Від 3 до 5 млн померлих від голоду.