Білоцерківський мирний договір.

Білоцеркі́вський ми́рний до́говір 1651 — договір між польським урядом і гетьманом України Богданом Хмельницьким, укладений в Білій Церкві 18 (28) вересня 1651 року після невдалої для селянсько-козацьких військ Берестецької битви.Умови договору були важкими для України. За Білоцерківським договором:

Україна залишалася під владою шляхетської Польщі.

-Польській шляхті поверталися маєтки у Київському, Брацлавському і Чернігівському воєводствах;

-територія, підвладна Богдану Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством;-реєстрове козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тисяч чоловік;

-Україна була позбавлена права вступати у відносини з іноземними державами і повинна була розірвати союз з Кримським ханством.

-гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони.

-гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами

Умови Білоцерківського договору викликали масове невдоволення українського народу і спровокували численні стихійні виступи. Частина се­лян переселилася на територію Російської держави.

Б.Хмельницький, який також не змирився з поразкою, накопичує сили, і у травні 1652 р. завдає удару полякам в урочищі Батіг на Поділлі. Битва закінчилася блискучою перемогою козаків. І хоч це не означало кінець вій­ни, Білоцерківська угода втратила свою силу.

Батозька битва.

Сподіваючись на приєднання полків із Лівобережжя, М. Калиновський спорудив табір настільки великим, що його важко було захистити. він із великою недбалістю поставився до його укріплення валами й шанцями. Як засвідчують джерела, Б. Хмельницький вдався до хитрості: звернувся до польного гетьмана з листом, прохаючи його залишити обоз і звільнити шлях сину Тимошу, котрий їде сватати доньку молдавського господаря. гетьман розрахував, що запальний і впертий М. Калиновський не зважить на цю пораду.

травня 1652р. з'явилися перші загони татар. укр й татарські підрозділи з явилися як на лівому, так і на правому берегах Бугу, захопивши частину коней і слуг. В польському таборі зчинилася велика тривога. у жорстокому бою не лише зупинили поляків, а й змусили їх відступити. вночі з явився Б. Хмельницький.

Спалахнула жорстока січа, але вже за півгодини польська кіннота здригнулася й незабаром почала відступати..

Б. Хмельницький оточив шляхтичівз усіх боків і піддав сильному обстрілові з кількох десятків гармат. По тому українська піхота штурмом оволоділа редутами, їхні боронці "були або вбиті, або взяті до полону". Польська армія перестала існувати. Загинули М. Калиновський, його син Самуель, Пшиємський, Марек Собеський та багато інших магнатів і родовитої шляхти. Втікти вдалося небагатьом. Полягло щонайменше 8-10 тис. жовнірів (майже вся піхота й половина всіх гусарів Речі Посполитої). Такого розгрому не зазнавала жодна польська армія протягом XVI-XVIII ст.

Жванецька кампанія.

Після ударів під Берестечком і Батогом Польща зібрала нові сили. Ян Казимир наприкінці вересня 1653 року рушив до Кам'янця. був зупинений біля Зеленчи звісткою про прихід хана до війська Б.Хмельницького. Це змусило Яна піти до Жванця.

У той же час Богдан Хмельницький ішов у Молдавію до свого сина Тимоша. Невдовзі гетьман отримує дві вісті - про смерть сина і підхід до Жванця поляків. Він одразу ж перериває похід у Молдавію і йде на зустріч польській армії, приєднавши до себе війська хана Іслам-Гірея III

У сер жовтня 1653 розпочалися перші бойові дії. Згодом гетьман і хан почали просування до Дзвінова і Солопович. Далі гетьман вирішує взяти Снятин, щоб зайти в тил ворожому війську і перерізати шляхи постачання королівс табору, що було виконано.

Гурський повернувся з розвідки і доповів, що татарсько-коза війська стоять під Шаравкою. Поляки вирішили вдарити під Гусятином і Язловцем, але згодом стало відомо, що татарські війська отаборилися разом з козаками і під Гусятином, що перервало будь-який зв'язок польсармії зі світом. Отож, це був повний розгром, але такий результат не влаштовував хана. Крим уряд встановив зв'язок з королем. Переговори відбулися грудня 1653.За умовами миру Ян Казимир повинен був сплатити контрибуцію хану Іслам-Гірею.Отож, треба відзначити, що Жванецька битва відіграла важливу роль як у війні, так і для України. І хоч ця битва через зраду хана не дала можливості остаточно розгромити поляків, але сприяла тому, що Росія взяла Україну під своє покровительство, що закінчилося Переяславською Радою -