Переяславська Рада та Березневі статті

У пошуках союзників Хмельницький звертає погляд на Москву, звертається до царя з проханням розпочати спільні дії проти Польщі. Врешті решт 1 жовтня 1653 р. московський Земський собор вирішив прийняти Хмельницького і військо Запорозьке під високу царську руку. Юридично цей акт було оформлено під час російсько-українських переговорів у січні-березні 1654 р.З Росії було відряджене до України посольство на чолі з Бутурліном. Переяславська рада 8 січня 1654 р.: гетьман звернувся до присутніх із промовою про те, що єдиним виходом зі становища в боротьбі за визволення від польського гноблення є союз з Московією. Рада винесла ухвалу. В Успенському соборі 127 000 чоловік склали присягу. Запорозька Січ погодилась лише через півроку. Бутурлін відмовився дати присягу за царя.Усі домовленості Переяславської рвди були усними. У березні 1654р. в Москві козацька делегація передала на розгляд росіянам проект договору із 23 пунктів. Після двотижневих переговорів сторони дійшли компромісу, який увійшов у історію як «Березневі статті». Переяславський договір складався з рішення Переяславської Ради, Березневих статей й 3 жалуваних грамот Московської держави. Ідея статей – конфедерація з участю України.

Березневі статті 14 березня 1654 р:

- Україна зберігала територію, уряд, суд, фінансову систему й внутрішню політику

- Гетьман отримає всю повноту влади. Гетьман обирається козаками (Москва лише підтверджує)

- Підтвердження прав і привілеїв населення (крім селян)

- Реєстр 60 000 чоловік (найбільший в історії)

- Васальна залежність від царя (виплата податків)

- Заборона дипломатичних відносин з Туреччиною і Річчю Посполитою.

- Розміщення в Києві і Чернігові «російських залог» (війська, які очолювались воєводами)

Кожна зі сторін хотіла отримати від цього договору вигоду: Москва хотіла часткову залежність України замінити на цілковиту, а Чигирин використати Росію як важіль, який допоможе звільнитися від польського ярма та розбудувати власну незалежну державу. Укладання договору змінило геополітичну ситуацію в регіоні (влітку 1654 річ посполита та кримське ханство підписують «Вічний договір»).

63.Полководці Б. ХмельницькогоМаксім Крівоніс - лисянський полковник, один з керівн коз-сел повст в Укр під час Хмельниччини.учасн Корсунської битви, літньої подільської кампанії та осінньої вол-гал кампанії 1648 року. Відомий як Перебийніс. У Корс битві Кривоніс командував передовим полком козацької армії; З черв 1648 р. на Поділлі очолив повст коз та сел загони,сформ цілу арміюКривоніс помер під час облоги Замостя

Іван Богун -укр військовий і держ діяч,коз полководець, полковник подільський, згодом — калініцькій і паволоцький; найбл сорат Хмельн в період Нац-визв війни 1648—1657 років.

ДанилоНечай-український військовий діяч, полковник брацлавський (1648 — 1651).

З початком нац-визв війни брав участь у здобутті козаками Кодака, у битві під Жовтими Водами, у битві під Корсунем, здобув замок у Бродах.

ОрганізувавБрацлавський полк; команд київ гарніз, вів переговори з дипломатами Р Поспол у Києві та Переяславі (поч. 1649 р.). Його полк облягав Збараж, відіграв значну роль в Зборівській битві