Політичний портрет Б. Хмельницького.

 Богдан Хмельницький вийшов на історичну арену, українські землі знемагали під владоюРП. Польська шляхта прагнула привласнити величезні простори укрземлі та закріпачти її людей. окатоличуванні українців. Злочини шляхти проти українського народу були страшними. Вони грабили, насилували, мучили, знущалися над людьми Народ не міг терпіти такої наруги. То тут то там спалахували народні повстання.

Саме з козацтвом народ укр пов’язував свої сподівання на краще майбутне.Б.Хмельницький став найвидатнішим представником українського козацтва. Його воєнний досвід, знання Кримсь ханства, Туреч стали у пригоді запорізькому козацтву. Богдан очолює морські походи, відбиває нашестя кримчаків. Це підносить його авторитет, допомагає йому завоювати повагу серед козацтва та зайняти високі посади у козацькому війську.. У дипломат справах він, як писар Війська Запорізького, брав участь у переговорах з королем Владиславом IV та урядомРП. Та у 1645-1646 роках, на чолі загону козаків разом з І.Сірком -участь у війні, яку вела Франція з Іспанією.Після повернення на Україну Хмельницький довідався, що чигиринс підстароста Чаплинський заявив про свої права на Суботів.він тероризував його сім’ю, грабував рідний хутір, згубив найменшого сина, приказав забити його канчуками, додому принесли хлопця напівмертвого. Він сильно захворів та скоро помер. А інших залякав погрозами. Дружина від всього того тяжко захворіла та незабаром померла.Б.Х.шукав допомоги у короля, але той, скутий волею магнатів, нічим не зміг йому допомогти. Особисте горе злилося з горем народу.

49. Національно –визвол повстання під проводом Б. Хмельницького: характеристика основних етапів.Здійснюється у 4 етапи:

1 етап (зима 1648 – весна 1649): Х.проголосили гетьманом. Публікує універсали і закликає населення до боротьби з поляками. Домовляється з Кримським ханством про союз (хан Іслам Гірей III), бо не вистачало кінноти. Назустріч його війську – польське військо на чолі з Потоцьким. Зустрілись в травні 1648 р. Битва на Жовтих Водах. Перемога. 25-26 травня 1648 р. – Битва під Корсунем (козаки наздогнали польських недобитків). За літо, Лівобережжя було звільнено від шляхетського панування повністю. Далі 11-13 вересня 1648 р. відбувається Пилявська битва, яка закінчилась перемогою. Х. рушає на Львів, почалась облога, але через 2 тижні вирішив, що не має потреби, зібрав контрибуцію і пішов на Варшаву. Починається облога м. Замостя, але через зиму, початок чуми, нестачі харчів Х. укладає з поляками перемир’я і повертається назад. 1 січна 1649 р. Х. на чолі війська проїжджає Києвом, і його наміри змінюються. 2 етап (Літо 1649 – весна 1651): влітку 1649 р. збирається нове козацьке й польське військо. Біля м. Збараж: козаки не змогли штурмом взяти Збараж, облога тривала 2 місяці. Полякам війшло на допомогу військо з Польщі на чолі з Яном Казимиром. Х.кидається напереріз війську, але Іслам Гірей зупинив битву й облога була знята. Зборівський договір (1649 серпень): Автономія Київщини, Брацславщини, Чернігівщини і частини Волині – козацьке самоупр; адміністрація-тільки православна; скасовувалась унія; було домовлено про місця у сенаті для 3 православних владик; гетьман отримав Чигиринське староство;амністія всім учасникам; дозволялось 40 тис військ. Селяни змушені були повернутись, 3 етап (Літо 1651 – січень 1654): Зустрілись під Берестечком (28 червня – 10 липня 1651 р). Військо татарів тікають, Хмельницький кидається за ними, його в полон. Іван Богун організував відступ козацького війська. Білоцерківський мирний договір 18 вересня 1651 р: автономія тільки київського воєводства; шляхта отримала право повернутись до своїх маєтків; заборонялась самостійна зовнішня політика; реєстр – 20 тис. Х. знайшов союзника – молдавського господаря Василя Лупула. Для цього він хотів поріднитись з дочками Василя: 1652 Тиміш йде в похід на Молдавію за Розандою, на нього напало полько-німецьке військо під Батогом. Були вщент розбиті поляки. Наслідок: укладання шлюбу між Тимішем й Розандою. Москва починає стосунки з Х.Далі 1653 р. жовтень-грудень – битва під Жванцем. Татари зраджують. Закінчується усним мирним договором. 4 етап (Січень 1654 – 1657): пошук союзників. звертається за допомогою до москви. Земський собор 1653 р.: прийнято рішення прийняти Х. під високу царську руку. Посольство на чолі з Бутурліном відправляється, Переяславська рада 8 січня 1654 р. де Х. проголошує промову. Березневі статті: Україна зберігала територію, уряд, суд, фінансову систему, гетьман отримує всю повноту влади, реєстр 60 тис, васальна залежність від короля, заборона дипломатичних відношень з Туреччиною й РП Пишуться жалувані грамоти. У 1655 р. - Охматівська битва, де полько-татарське військо проти укр-рос. Перемога. Польща пропонує Москві мирну угоду 1655 р. – Віленське перемир’я. Обурений Х. починає укладати союзи з країнами, але 1657 р. вмирає від інсульту.

50. Формування укр.. держави в ході нац. - визвол війни. Офіційна назва – Військо Запорізьке. Форма правління: - військова диктатура. Символи влади: бунчук, булава, печатка. Верховна влада складалась з 2 частин: Генеральна козацька рада й Генеральна військова старшина (яка складалась з гетьмана, обозного, бунчужного, осавула, суддів, писара)

Адміністративно-територіальний устрій (військовий):

- Козацька держава складалась з земель колишнього Київського, Брацславського, Чернігівського воєводств. Столицею, Гетьманською резиденцією став Чигирин

- Було ліквідовано воєводства, а замість них створювались полки (16), кожен з яких очолював полковник, і які поділялись на сотні (сотники), й курені.

Фінансова система:

- Займався підскарбій. Джерело прибутку держави: торгове мито, різні податки на населення, плата за оренду землі, збори з торгів і ярмарків і т.к.

Суспільні прошарки на території:

- Козаки (були звільнені від більшості податків, мали свій суд)

- Шляхта (зберегла свої права, не сплачували податків)

- Міщани (мали свої права, яке гарантувало Магдебурзьке право; сплачували податки)

- Православне духовенство (залишилось при свої правах і маєтках)

- Селяни (отримали свободу)

51. Зовнішня політика Б. Хмельницького.Перша коаліція була українсько-кримсько-турецькою. Ця коаліція мала певні здобутки, як, насамперед., Зборівська угода 1649р. Проте з іншого боку й певні прорахунки, адже кримський хан не раз зраджував Хмельницького, наприклад, під Зборовим, 1649р., Берестечком1651 р. та Жванцем 1653р... Певну небезпеку для гетьмана становила спроба Криму використати союзницькі відносини з козаками для організації спільного походу на московські землі, що неминуче втягувала б Україну у відкриту конфронтацію з і без того ненадійним північним сусідом.
Друга коаліція – українсько-московська, з царем Олексієм Михайловичем, укладена в Переяславі 1654 (додатково затверджена березневими статями 1654 р), згідно з якою Україна ввійшла до складу Московської держави на конфедеративній основі, й скерована також проти Польщі. Ця угода не принесла Україні всіх тих воєнних і політичних успіхів, задля яких її було створено. 1656 р. російський цар підписав у Вільно договір між Московією та Польщею, без участі українських представників, і фактично зрадив переяславські домовленості.
Третя коаліція – антипольська – союз між Україною, Швецією, Семигородом та іншими державами (Бранденбург, Молдавія, Валахія), – за планом Хмельницького, мала створити незалежну Руську державу (Велике князівство Руське) в межах цілої етнографічної території України та Білорусі під владою гетьмана й Війська Запорізького. Однак військові невдачі та нереалізація дипломатичних планів Б. Хмельницького прискорила його смерть.

Корсунська битва.

(15-16 травня 1648) —одна з визначних битв селянсько-козацьких військ, очолюваних Б. Хмельницьким, проти головних польсько-шляхетських сил під Корсунем на поч. визвольної війни українського народу. Дізнавшись про розгром польсько-шляхетського авангарду в Жовтоводській битві 1648, гетьмани М. Потоцький і М. Калиновський відвели військо (понад 20 тис.) з Черкас до Корсуня. 14 (24). Травня сюди підійшло й селянсько-козацьке військо (15—17 тис. козаків і селян) та 4 тис. татар. Щоб змусити ворога залишити укріплений табір і прийняти бій на невигідних для нього позиціях, Б. Хмельницький вдався до дезинформації. Введені в оману захопленим у полон козаком, який, виконуючи спеціальне завдання, повідомив, ніби чисельність сел.-козац. війська становить понад 60 тис. чол., польс. гетьмани вирішили відступити через Богуслав і Білу Церкву до Наволочі. Козак С. Зарудний, який служив у М. Потоцького, сповістив Б. Хмельницького про маршрут відступу противника. 6-тисячний загін козаків на чолі з М. Кривоносом, зайшовши в тил ворогові, 15травня в урочищі Гороховій Діброві влаштував засідку. Козаки перекопали дорогу глибокими ровами, завалили її зрубаними деревами. Вранці 16 травня польсько-шляхетське військо рушило з Корсуня Богуславським шляхом. В Гороховій Діброві його оточили козаки і татари. Відбулася запекла битва, що закінчилась повним розгромом польс.-шляхет. війська. М. Потоцький і М. Калиновський інші, потрапили в полон. Під впливом переможної Корсунської битви на Україні розгорнувся широкий народно-визвольний рух, спрямований проти польсько-шляхетського панування.

Битва під пилявцями.

Битва під Пилявцями (11-13(21-23) вересня 1648 року) — переможна битва української армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, проти польських військ під Пилявцями.

Під Пилявцями, на правому березі ріки Ікви (за іншими даними Пиляви) українське військо збудувало добре укріплений табір. Битва розпочалась 11(21) вересня1648 запеклими боями за греблю через річку Ікву. Польські корогви під командуванням Тишкевича, Йордана і Осінського розпочали штурм українського табору і зуміли відкинути козацькі застави, що обороняли греблю. Протягом другого дня козацька піхота відбила свої позиції на греблі. У ніч на 13(23) вересня 1648 у козацький табір прибув на допомогу 4-тисячний загін буджацьких татар. В ніч на 14(24) вересня 1648 польське командування розпочало відступ, який незабаром перетворився в панічну втечу.

Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. Блискуча перемога української армії в Пилявецькій битві мала велике воєнно-політичне значення. В результаті Пилявецької битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель. Після перемоги під Пилявцями польську шляхту в Україні ще довго глузливо називали «пилявчиками».