Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Запорізька січ – столиця козацької вольності




Запорізька Січ була заснована на острові Хортиця Дмитром (Байдою) Вишневецьким у 1552-1554 pp. Тут почали збиратися втікачі не тільки з України, а й з Польщі, Білорусі, Молдови, Росії. У 1563 р. під час походу в Молдову потрапив у полон і був страчений у Стамбулі.Із загибеллю Вишневецького козацька організація не розпалася: в 1580-х pp. починає вживатися термін "січові козаки". Запорізька Січ: християнсько-православна демократична республіка. Вони вважали себе самостійною військово-політичною силою і вели незалежну від Польщі політику: укладали договори з Москвою, Кримом, Молдовою. Польський уряд намагався поставити козацтво собі на службу. Січ 38 куренів, на 5-10 паланок. Сусп відносини – демократичний характер: законодавчий орган- загал козац. Рада, викон – старшиніі кошовому отаману. Військ Рада (1 жовт і 1 січня) військ походи, кара злоч, розподіл угідь. Звичаєве право.

 

39. Козацько-селянські повстання в кінці 16 – першій половині 17 ст.Колоніальна політика Польщі, посилення кріпацтва, покатоличення викликали активний протест українського населення і зумовили потужні повстання, які мали антифеодальний та національно-визвольний характер. Намагання влади взяти під контроль козацтво, нехтування інтересами козацтва. Наслідки: об’єднання всіх верств, зрост націонал свідомості, однак неорганізованість і внутрішня роз’єднаність війська.1591-1593-перше коз-сел.повстання під проводом косинського проти магнатів і шляхти.Здобули білу церкву,київ,трипілля,богуслав та переяслав.проти повстанців боролися магнати Корецькі,Острозькі,Вишнивецькі.на початку січня 593 під м.Пяткою на волині поляки завдли нищівної поразки.Виникло наступне повстання під проводом Наливайка(1594-1596)+шпори41,42,43…

 

 

40. Повстання під проводом Косинського.1591- 1593. Привід: білоцерківський староста Острозький не допустив Косинського до маєтку дарованого королем.у 1591 році косинського обрану гетьманом,розпочинає повстання проти магнатів і шляхти. Незабаром повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля і Волинь. У лютому 1593 р. князь Острозький розбиває військо Косинського на р. П'ятці. Козаки укладають угоду, згідно з якою Косинський позбавляється гетьманства, козаки втрачають право нападати на сусідні країни, а селяни-втікачі повертаються до своїх поміщиків. Косинський тікає на Січ і звідти у травні 1593 р. наступає на Черкаси. Зазнає поразки, гине.

41. Повстання під проводом Наливайка і Лободи. В 1594— 1596 рр. розгортається нове повстання під проводом С. Наливайка.Він мав намір створити незал.коз республіку яка б стала базою для бортьби с татарами. Він організовує на брацлавщині загін нереєстрових козаків для походів на татар. До початку І596 р. повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Волинь, Поділля. У березні 1596 р. повстанці С. Наливайка об'єднуються з запорізькими загонами Г. Лободи та полковника М. Шаули і в урочищі Гострий Камінь біля Трипілля дають бій полякам, після якого мусять відступати. Біля м. Лубни в урочищі Солониця вони стали табором, очікуючи допомоги запорожців, але були оточені. Між наливайком і Лободаю та шулою існували протиріччя,які призвели до поразки.Лобода і Шаула були шляхетського роду зналежали до заможного козацтва.Не хотіли прийняти наливайка до війська запор.

42. Розвиток козацтва за часів отамування П. Конашевича-Сагайдачного та Михайла Дорошенка. У 1605 р. гетьманом обираються Сагайдачного, який залучив усе Військо Запорізьке до складу Київського братства, висвятив на сан київського митрополита Іова Борецького, відновив ієрархію правосл.церкви.упорядкував козацьке військо (40 тисяч. У 1620 р. Туреччина організувала 150-тисячний похід з метою остаточно розбити Польську державу. Польща змушена була звернутися по допомогу до козаків, пообіцявши їм поступки у релігійному питанні та значну платню. В 1620-21-Хотинська війна в результаті статті, козакам не можна було походи на Чорному морі і поляки не заплатили (жовтень 1621 р.). Сагайдачний узяв Варну, Кафу. Козаки врятували Владислава від Москви. Козацьке посольство у Москві.Дорошенко підписав куруківську угоду 1625.Бів полько-коз збройний конфлікт,повстаня м.жмайла Поблизу канева,білф куркорового озера польське військо було розбито. Договрі передбачав коз реєстр 6 тис,1 тис мала постійно перебувати на запор,щоб перешкоджати втесі селянам,козаки не втруч в реліг справи,відмовились від морських походів.Кур.угода встановила чіткий устрій реєстр коз-цтва-було сторено 6 полків:білоцерк,канівськ,корсуньськ,переясл,черкас,чигир чигир.

 

 

43. Козацькі повстання під проводом Трясила, Сулими та Бута.Після війни з швецією військо розквартироване в Україні. Козаки не сприйняли реєстрового гетьмана Чорного. повстання під проводом Трясила охопило Лівобережжя і частину Правобережжя. 30-тисячний загін повсталих розгромив коронне військо під Переяславом( Тарасова ніч Конецпольського і золотих жовнірів). Нова угода збільшувала реєстр до 8 тис. осіб, зберігалися привілеї козацької старшини. Але вже у 1634 р., після закінчення польсько-російської війни уряд Речі Посполитої знову урізає права та вольності українців. Щоб нейтралізувати Січ, польський уряд будує у 1635 р. фортецю Кодак(блокувати рух втікачів на запорожжя), але того ж року козаки під командуванням І. Сулими зруйнували фортецю, козаки схоплені реєстровцями та видані владі. Бут(Павлюк) очолив неєрестрових козаків для боротьби з ляхами. Під Черкасами програли бій. 1637 р. Павлюка видали Потоцькому.

44 Козацькі повстання під проводом Острянина та Гуні. Ординація війська Запорізького. У 1637—1638 рр. вибухнули нові повстання під проводом, Якова Острянина, Дмитра Гунія. Спочатку був розбитий Потоцький, потім Вишневецький.Зазнали поразки. Це дало можливість Польщі в тому ж році нав'язати козацтву «Ординацію Війська Запорізького реєстрового». В ній реєстр обмежувався до 6 тис., на чолі козаків затверджувався польський комісар, заборонялася виборність, відновлювалася фортеця Кодак, мала знищитися Запорізька Січ.

45. Культура України в 16 – першій половині 17 ст.Територія України розділена між Річчю Посполитою, Туреччиною і Угорщиною. Культура зазнавала утисків. Розвиток не тільки національної свідомості ай культури. Ідеї Ренесансу, гуманізму, реформації, традиції Русі. Українці навчалися в європейських університетах. Іван Федоров працював у Львові й Острозі. Надрукував «Апостол», Азбуку, новий Заповіт, Псалтир і Острозьку Біблію. 40 друкарень. Братські школи. Острозька академія. Києво-могилянська колегія. Київський і Львівський літописи. Лаврська школа. Козак Мамай. Полемічна література. Козацьке бароко.

46. Українська національна революція середини 17 ст: основні етапи та їх характеристикаУкраїнська національна революція у своєму розвитку пройшла кілька етапів:

І етап (лютий 1648 – червень 1652) — найбільше піднесення національно-визвольних змагань та соціальної боротьби.

IІ етап (червень 1652— серпень 1657 р.) Закінчення Визвольної війни радянська історіографія пов'язувала з 1654 р., тобто роком Переяславської угоди з Росією, роком «возз'єднання», у якому вбачалася основна мета повстання. У сучасній науковій і навчальній літературі переважає думка, що її закінчення слід пов'язувати зі смертю Б. Хмельницького 1657 р.

IІI етап (вересень 1657 — червень 1663 р.) — громадянська війна, що призвела до поділу козацької України на два гетьманства.

ІV етап (липень 1663 – червень 1668) боротьба за Україну і бажання польського уряду поділити її території.

V етап (червень 1663 — вересень 1676 р.) — боротьба за возз'єднання Української держави.

Причини(спонукальні чинники):відсутність власної держави, прогресуюча втрата національної еліти, церковний розкол, наростаюче закріпачення селянства

Серед чинників, які сприяли активній національно-визвольній боротьбі, були:слабкість королівської влади, прогресуюче посилення відцентрових тенденцій у Речі Посполитій.

 Своєрідним ґрунтом для розгортання та поглиблення цих процесів стало зміцнення крупного феодального землеволодіння. Селянсько-козацькі повстання першої половини XVII ст. сприяли: накопиченню воєнного досвіду,

 зростанню національної самосвідомості українського народу, посилиленню єдності козаків та селян у боротьбі за національне визволення,формуванню психологічної готовності боротися до переможного кінця.

Важлими причинами, що робили можливим початок козацького повстання, є посилення та розширення сфери впливу Запорозької Січі, яка того часу була своєрідним зародком української державності, що за певних умов міг стати основою для створення повноцінної держави

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 267.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...