Монголо-татарська навала на Русь. Встановлення Золотоординського іга.

На початку 13 ст. монголо-татарські племена, які кочували вздовж р. Амуру в Центральній Азії, об’єднались під проводом Темучином.(Чингісхана) У 1207 р він почав завойовницькі походи. Було підкорено Північний Китай, Середню Азію. У 1222 р. на Дону половці зазнали поразки в битві з монголо-татарами. Половецький хан Котян звернувся до свого зятя князя Мстислав Удатного, який був у Галичі, по допомогоу. Разом вони вирушили у Приазовські степи. Наприкінці травня 1223 р. вони досягли р. Калки, де й відбулась битва з монголо-татарами. 9 з 10 воїнів загинув, 6 князів.Однак монголо-татари повернули назад, щоб повернутись через 14 років. У 1236 р. численне монголо-татарське військо на чолі з ханом Батиєм знову посунулось на Русь і у 1237 р. обрушилось на північно-східні руські князівства. Восени 1239 р. нашестя зазнали південноруські землі: головні сили підійшли до Переяслава, решта рушила на Чернігів. Міста були захоплені, населення вирізане. 1240 р. монголо-татари підійшли до Києва. Військо отаборилось на лівому березі Дніпра, чекаючи морозів, щоб перейти кригою річку. На початку грудня 1940 р. вони підійшли під мури міста, розпочався штурм, і місто не витримало. 1240 – зруйнувало Київ, воєводу Дмитра залишили живим з 50 тис. живими лишилися лише 2 тисячі. У 1241 р на Захід . На 238 р встановлюється іноземне іго. Сплата данини, мита, плужного тощо, затвердження ордою князів на столахобов’язок делегувати у ординське військо воїнів. Не було створено постійно діючого апарату адміністративного завойовників, толерантне ставлення до віри. Далі військо рушило на Волинь, Поділля, Галичину, де з боєм здобували укріплені міста. Лише Кам’янець, розташований на скелі, не піддався. Ординці не включили руські землі до складу Золотої Орди, але платили данину (перетворилась на провінцію). В кожному міста назначався баскак – намісник хана. Кожен князь мав отримати ярлик – на князювання. Часто забирали хлопчиків, щоб виховати з них яничарів, працездатне населення.

Наслідки навали:

- Посилила процес занепаду Русі

- На території Русі виникає новий політичний центр – Галич (Галичина)

- Монголи зруйнували стару систему економічних й політичних зв’язків, сприяли іноземним вторгненням. Вилучили цілі регіони з нормального поступального розвитку

- Занепадає високе київське ремесло

20. Культура Київської Русі.

Особливості культури Київської Русі: вплив християнської релігії на розвиток культури, запозичення візантійських традицій й знань,форсоване піднесення культури, наявність місцесцевого дохристиянського середовища. Київ – 60 ремісничих професій. Змієвики. Золотарі ставили клеймо.Могутні фортифікаційні споруди, хороми. Монументальний живопис. Десятинна , кирилівська церкви, Софійський й Михайлівський собори у києві. Одяг і прикраси. Історичні думи Бояна та Митуси, билини, загадки, казки, Нестор «Повість минулих літ», Агапіт, Даміан, Прохор – лікар, іконописець – Алімпій, Остромирове євангеліє, Києво-Печерський патерик, Слово про похід Ігорів, Повчання Мономаха,, слово митрополита Іларіона, перекладна література. Музика церковна, військова і світська. Бродячі актори. Два алфавіти –глаголиця і кирилиця. Школи (при андріївському монастирі –жіноча).

В історії Київської Русі маємо дві окремі релігійні, а відтак і культурні епохи.:До 988 року засобом задоволення духовних потреб східних слов'ян був анімізм(у засаді якого лежало обожнення сил природи та поклоніння духам предків.) ;Із прийняттям християнства у Київській Русі поширилася нова, витончена й складно організована релігія. 2. Запозичення та творче переосмислення візантійських традицій, знань та канонів. Християнство сприяло поширенню візантійського впливу в різних сферах суспільного життя і в культурі. У цей період давньоруська література розвивається в межах візантійських канонів. Іконопис відрізняється абстрактністю і статичністю. В архітектурі -- візантійський стиль зодчества, техніка цегляної та кам'яної кладки, створення фресок та мозаїк.

3. Існування на Русі дохристиянського культурного середовища — підґрунтя для створення місцевої самобутньої культури. Роль візантійського впливу на розвиток культури Русі була значною, але не вирішальною, оскільки все візантійське в процесі «ослов'янення» творчо переосмислювалося, якісно видозмінювалося під впливом місцевих традицій. 4. Форсоване піднесення культури, поява нових культурних явищ. Існування власної писемності та освіти є основною ознакою цивілізованості народу. Поширення грамотності на Русі є наслідком розвитку давньоруської освіти. Шкільна освіта була важливою сферою загальнодержавної та церковної політики.