Занепад Київської Русі: причини та наслідки

Причини роздробленості:

- Зовнішні фактори: втручання інших країн.

- Слабкий зв’язок окраїн з центром

- Намагання князів закріпитись в одній із земель і передати її нащадкам.

- Збільшення кількості князів і нестача земель (поява ізгоєв)

- Відсутність чіткого принципу успадкування влади

- Нерівномірнсть соціально-економічного розвитку окремих князівств.

- Занепад шляху «із варяг у греки»

- Великі розміри держави та пов'язані з цим труднощі управління

Наслідки:

Захоплення земель Русі Золотою Ордою, щозначною мірою загальмувала соціально-економічний, політичний і культурний розвиток стародавньої Русі. Феодальна роздробленість була фактично законсервована, про відродження власної державності не могло бути й мови. Русь на довгі роки опинилася під ігом. Лише Галицько-Волинському князівству формально вдалося зберегти обмежену незалежність, визнавши, втім, владу Орди. Інші ж землі втратили будь-яку самостійність. Князі змушені були визнати себе васалами Золотої Орди, з рук хана діставали право на княжіння (ярлик) і платили тяжку данину.

22. Піднесення Галицького і Волинського князівств.Розквіт Галицького за Ярослава Осмомисла(згадується в Слові про похід Ігорів) був змушений оборон князівство від київ князів.Бояри дуже сильні, він боровся. Розширив територію, землі між карпатами, Дністром і пониззям Дунаю., збудував і укріпив багато міст, договори з Угорщиною, одруж дочку за угоркороля. Польша, Візантія та імперат Священної Рим імперії,батько ярославни, війна з половцями.син Олег, матір спалили.. Волин княз.з 1135 р. перебуває в незалежн. Від Києва. За Мстислава. 1170 Роман Мстиславич.Обжмежував свавілля бояр, придушував опозицію. Спробував захопити Галич змовившись з бояр гал. Після смерт. Ярослава. Угорці і поляки.1199 Роман обєднав князівства. Виникнення Галицького князівства, яке почало формуватися в другій половині XI ст., пов'язане з ім'ям онука Мудрого Ростислава Володимировича, який заснував династію князів-ізгоїв — Ростиславичів. У 40-х pp. XII ст. Галицька земля була  під владою (Володимирка) зі столицею в місті Галич (1141 рік). У 1145 році Володимирку довелося відвойовувати місто від зазіхань свого небожа Івана Ростиславича, якого після його втечі до міста Берладь, що на Дунаї, стали називати Берладником. Розквіт Галицького князівства припадає на час правління Володимиркового сина, Ярослава (1153-1187 pp.), який згадується в «Слові про Ігорів похід» під іменем Ярослава Осмомисла (той, що має вісім мислей), що означало «мудрий, розумний».На початку свого правління він був змушений обороняти Галицьке князівство від нападів київського князя Ізяслава Мстиславича й свого племінника. Прагнучи зміцнення князівської влади, Я.Осмомисл боровся й проти боярської опозиції, яка настільки зміцніла, що не хотіла коритися князеві, стала втручатися в його взаємини з правителями інших країн і навіть в особисте життя.Свавільні гал.бояри були найбагатшими та наймогутнішими серед бояр усіх руських земель. Під їхнім впливом Ярослав був змушений повернути до Галичини дружину Ольгу (дочку Ю.Долгорукого) та сина Володимира, яких він відправив у Суздаль одразу по смерті свого батька Володимирка.За правління ЯОсмомисла гал князівство значно розширило свою територію, приєднавши землі між Карпатами, Дністром і пониззям Дунаю. У «Слові про Ігор» згадується про могутність галицького князя, який «підпер гори Угорські своїми військами» і «зачинив ворота Дунаю». Князь збудував і укріпив багато нових міст, у 1153-1157 pp. спорудив Успенський собор у Галичі.Ярослав спільно з іншими князями вів боротьбу проти половців та брав участь у боротьбі за Київ. Уклав договір з Угорщиною, який 1167 року зміцнив завдяки шлюбу своєї дочки з угор королем Стефаном III. Уміло будував відносини з Польщею, підтримував дружні стосунки з Візантією та імператором Св. Римської імперії Фрідріхом І Барбароссою.Після смерті Володимира 1198 року династія гал князів Ростиславичів припинила своє існування. крім Володимира в ЯОсмомисла був іще один син — Олег, матір якого бояри спалили живцем, звинувативши в чаклунстві, а його самого вигнали з краю.Ростислав був сином Вол Ярославича, який помер іще за могутності свого батька — Яр Мудрого. Тому після смерті діда малолітній онук Ростислав не отримав зі спадщини нічого й відразу розпочав боротьбу з найближчими родичами за свою батьківщину.

Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславич.

Об'єднання Галичини і Волині було здійснено волинським князем Романом Мстиславичем, у 1199 році після смерті останнього галицького князя з роду Ростиславичів. Вирішив кілька питань:

- здолав боярську опозицію

- змінив західні кордони князівства(приєднав землі балтського племені ятвягів)

- розгромив половців; ходив на Литву

- щоб припинити втручання Рюрика Ростиславовича повертає дружину і бере віз ант принцесу Анну

- встановив рівноправні відносини з Візантією та Германською імперією. У 1202р. іде до києва, міщани відкривають ворота, рюрик зрікся престолу. утверджується в Києві. Відмовився від пропозиції папи римського надати йому корону короля Руського в обмін на перехід до католицтва. У 1205 розпочав військовий похід на Польщу, потрапив у засідку і загинув.склав проект Доброго порядку, аби помирити князів і майорат. Роман:втрутився у боротьбу за Київ, який здобув у 1204 році, та прийняв титул Великого князя Київського.;У 1202 і 1204 роках він здійснив успішні походи на половців, чим завоював популярність серед простого населення;На початку 13 століття Роман перетворився на наймогутнішого правителя Східної Європи, якого літописці називали «великим князем», «самодержцем усієї Русі» та «царем в Руській землі»;Проте реалізувати до кінця своїх планів він не зміг через війну з Польським королівством, у якій загинув1205 року