П. Скоропадський проводив широку внутр. і зовн. політику.

Гетьман провів зміну державного устрою: перетворив УНР на Укр Державу монархічного типу на чолі з гетьманом. Структура влади складалася з гетьмана, Ради Міністрів, губернських та повітових старост, волосних старшин, градоначальників (всі посади назначалися, а не обиралися).

В екон сфері відбувалися відновлення права на власність ( в тому числі на землю); повернення націоналізованих під-в, землі, майна попереднім власникам; обмеження свобод  для робітників: скасування 8-год робочого дня, заборона страйків; удосконалення грошової системи (запровадження гривні, відкриття укр. банків); розвиток зовн ринку за рахунок збуту товарів до Німеччини та А-У.

Відбувалася українізація освіти, створення укр. Академії наук на чолі з Вернадським, заснування Нац архіву, державної бібліотеки, Укр історичного музею, Нац галереї мистецтв, Укр театру драми та опери тощо, утворення укр. автокефальної церкви на чолі з митрополитом Липківським. Укр мова визнавалася державною.

Скоропадський поклав початок ств-я регулярної укр. армії, спроба відновлення козацтва.

У зовнішній політиці були встановлені дипломатичні відносини з 12 країнами ( пріоритет – з Німеччиною, окупаційна адміністрація якої активно втручалася у внутр. Справи Укр).

В умовах державної політичної кризи 14 листопада 1918 р. гетьман оголосив про зміну урядового курсу – утворення федерації з не більшовицькою Росією, що остаточно скомпрометувало його уряд. 14 грудня 1918р. гетьман П. Скоропадський зрікся влади.