Закон «Про національно – персональну автономію УНР» 1918р

Вийшов 9 січня 1918 року, де йшлося про право національних меншин на своє національне життя. Закон передбачав створення «національних кадастрів», куди б заносилися поіменно представники тієї чи іншої національності. До Закону негативно поставилися «зросійщені» українці, які не бажали поривати з російською культурою і в той же час не хотіли відносити себе до національної меншини. 

Закон «Про громадянство УНР» 2 березня 1918 року

Прийнятий 2 березня 1918 року. Складався з 12 ст. Громадянином УНР вважався кожний хто народився на її території . Громадяни УНР зобов’язані підтримувати державу, всіма силами в і засобами. Тільки громадяни користуються з усієї повноти громадянськими і політичними правами. Громадянин УНР не може бути громадянином іншої держави. Жінки слідують громадянству чоловіків. Громадяни інших держав для тимчасового перебування на території УНР повинні отримати посвідчення від місцевої влади не більше 6 місяців.

Закон УЦР про національну символіку

Закон про державну символіку мав цікаву передісторію. У листопаді 1917 р. з ініціативи Генерального секретарства освіти під головуванням Грушевського відбулась нарада з питання про державний герб України, де йшлось про конкурс символів, з яких виділили 3 основних: 1) гарно стилізований геральдичний знак незрозумілого змісту на зразок тризубця ще з часів Київської Русі, 2) пізніший київський герб з печаток київського магістрату 17-18 ст. – лук чи арбалет, самостріл, 3) козак з мушкетом і шаблею як герб козацького війська. Грушевський, бажаючи в атрибутах герба закласти виразно підкреслений культурний, творчий і об’єднавчий характер УНР, вважав, що гербом України міг би бути як символ творчої мирної праці золотий плуг на синім тлі, а довкола плуга пропонував розмістити знак старої Київської держави Володимира Великого, герби Галицько-Волинського князівства і Гетьманщини (козак з мушкетом), під плугом – герби Києва і Львова, а над плугом – голуба з оливковою гілкою. Врешті, 12 березня 1918 р. Мала Рада затвердила Володимирів тризуб державним гербом УНР.

Причини падіння УНР

3 березня 1918 р. Брестський принизливий, грабіжницький мир між Росією, з однієї сторони, і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією й Туреччиною — з другої, був підписаний. Мирний договір, зокрема, передбачав: припинення стану війни, демобілізацію російської армії, відторгнення від Росії Прибалтики, Білорусії й України, визнання Росією Центральної Ради, виведення російських військ з Карса, Ардагана й Батума, відновлення невигідного для Росії торговельного договору 1904 р. тощо. Загалом було підписано 6 документів: мирний договір Росії з державами Четверного союзу (з 13 статей), заключний протокол та додаткові договори з кожною з цих держав.

Брестський договір містив дуже тяжкі умови для Росії, але був своєрідним компромісом з Німеччиною, вивів Росію з війни, дав їй можливість мирного перепочинку.

Країни Антанти й США ще намагалися не допустити ратифікації договору, обіцяючи зброю та гроші, якщо Росія буде воювати. В ноті від 5 березня радянський уряд запитував уряд США, чи може Росія у випадку відновлення воєнних дій конкретно «розраховувати на підтримку США, Великобританії й Франції в боротьбі проти Німеччини».