Перші рад.кодекси 1917-19рр.

75.Створення рад.робітничо-селянської міліції.Одночасно їз створенням ВНК поч..створювати роб.міліцію,яка відрізнялася від царської тим що була всестанова.Структура,функції її сформувались в процесі її діяльності..Як постійний орган була сформована в 1918р..Завдання:охорона сусп..порядку і гром.безпеки,боротьба зі злочинітю,контроль за додержання закону Декретом про міліцію була визначена її структура:міська,промислова,залізнична,водна,розшукова.в губерніях-роб.селянські міліції.

76.Створення радянської адвокатури та прокуратури. 1922-утверджено Положення про прокурорський нагляд,згідно якого утрерджувалась державна прокуратура.Прокуратуру очолював нарком юстиції,виконувала такі функції:нагляд за законою діяльностю всіх органів влади,організацій,приватних осіб,нагляд за діяльністю органів слідстваі дізнання,підтримання обвинуваченя в суді.Також було прийнято положення про адвокатуру,завданнями якої було надання юр.допомоги гражданам і захищати в суді їх інтересів.

77.Конституція РСФРР 1918р.1 квітня 198р.була скликана комісія яка займалась розробкою проекту конституції.10липня на 5 зїзді ради була затверджена перша рад.конституція.Вона складалась з 6 розділів:декларація прав трудового та експлуатованого народу(де зазначалось що вся влада народу.трудяшим),основні положення,конституція рад влади,активне та пасивне виборче право,бюджетне право.про герб та прапор.Законодавство закріпило:диктатуру пролетаріату(народу), націоналізацію землі,лісів.підприємств.транспорту,вона закріпила права і свободи лише трудящих,які мали виборче право з 18р.,закріплювався обов’язок трудитись і нести військову службу,відділеня церкви від держави.Термін дії Конституція визначався як перехід від капіталізму до соціалізму.Держ.устрій Рос.рад.федер.соц.республіки-федерація.субєкти федерації-нац.республіки.Вищий орган влади-Всеросійський з’їзд робітників,селянських,солдатських депутатів.Зїзд обирав всерос.центр.виконавчий комітет(ВЦВК).Органи влади на місцях:обласні,губернські ради..втратила чиність 1922р. після договору про утв.СРСР,а формально-після прийняття нової Конституції 1925.р

78.Суд.реформа 1922.Положення про судоустрій РРФСР було прийнято в 1922 воно становила на території дежави єдину систему суд.органів. яка склад.з:1)Народний суд-склад.з нар.судді і 2 нар.засідателів,вони розглядали більшість цив. І крим.справ,не тяжкі сімейні та адм.справи.судді вибирались з робочих.селян,військових.2)Губернський суд-розглядав справи в касаційній інстанції і по першій інстанції найбільш тяжкі цив.і крим.справи.3)Верховний суд РРФСР і його колегії-вищий суд.орган,до якого входили Президіум,Пленум і 7 колегій.4)спец.суди- включали в себк військові трибунали,транспортні,земельні і арбітражні комісії.1922-утверджено Положення про прокурорський нагляд,згідно якого утрерджувалась державна прокуратура.Прокуратуру очолював нарком юстиції,виконувала такі функції:нагляд за законою діяльностю всіх органів влади,організацій,приватних осіб,нагляд за діяльністю органів слідстваі дізнання,підтримання обвинуваченя в суді.Також було прийнято положення про адвокатуру,завданнями якої було надання юр.допомоги гражданам і захищати в суді їх інтересів.

79.Кодифікація права 1922-27рр.Право у даний період розвив під впливом як внутр.,так і зовн факторів.Утворення СРСР потребувало розвитку нової прав системи.нового союзного законод-ва. Накопичення прав матеріалу викликало необхідність у кодифікації.Кодекси були покликані оформити і закріпити систему рад права,забезп єдинство заону для всієї д-ви. Основна тяжкість кодифік робіт лягла на відділ законод. Предположений і кодифікації наркомата юстиції. До кодифікації були залучені спеціалісти із ін. компетент відомств. Характ риса коди робіт – широке залучення до них практ робітників юстиції. Проекти кодексів,підготовлені наркомюстом та іншими відомствами, проходили через раднарком і отримували силу закону після прийняття їх ВЦВК. На сесіях ВЦВК кожний кодекс слухався двічі

80.Цивільний кодекс 1922р.склад.з:1)заг.частини в якій містились основні положення і заг.принципи цив.права,правове положення суб’єктів цив.правовідносин,подавось поняття угоди.2)майнове право,згідно кодексу майнові права належали всім незалежно від статі,раси,національності,віро сподівання.Види майн.прав:вільне пересування по території РРФС,заняття будь-яким не забороненим законом видом діяльності,вільне набутя і відчуження майна,затвердження промислових і торгових підприємств.3)зобов’язальне право регулювало систему договірних зобов’язань,обов’язки які виникали внаслідок шкоди,порядок створення товариств,форми,порядок заключення договорів.4)спадкове право-спадкуваня за законом і заповітом на суму не більну 10тис.,спадкоємцями буди подружжя,діти,внуки,правнуки,строк прийняття спадщини 6 міс.4)крім держ.існувала приватна власність:одноособова власність,спільна власність,власність приватних юр.осіб.

81.Кримінальний кодекс 1922р.складався з вступу,заг. та особливої частини,яка була побудована на принципу відказу від санкції(міри покарання),у випадку визнаня злочинця небезпечним його ізолювали на 5-20р.Під злочином кодекс розумів будь-яке сусп..небезпечне діяння або без діяння яке загрожувало соц..устрою та правопорядку.Злочини поділ.на 2 категорії:направлені проти дореволюційного устрою і та встановленого порядку управління рад.владою.Цілі нокарання:попередження нових правопорушень,пристосування порушника до умов гуртожитку,позбавлення злочинця можливості скоїти новий злочин.Покараня переходили до більш легших,до особливих покарань відносилися розстріл,лишеня свободи,випрані роботи.

82.Кодекс законів про шлюб,сімю і опіку 1926р.Кодекс включав 5 відділів:про сімю, опіку та піклування,про шлюб ,про зміну громадянами своїх прізвищ та імен,визнання особи безвісно відсутньою або померлою.Принциповими засадами кодексу була рівність прав і обов'язків дітей незалежно від того, чи були їх батьки в шлюбі в період зачаття або народження дитини, чи ні; право дітей на прізвище і громадянство; можливість встановлення батьківства у суд. порядку; принцип роздільності майна батьків та дітей; право батьків вимагати в позов, порядку дітей від осіб, які незаконно їх утримують; рівність прав та обов'язків батька й матері; рівність і незалежність подружжя; свобода розлучення; право подружжя на спільне і роздільне майно та на самост. укладення майнових угод; взаємні аліментні права та обов'язки подружжя, батьків і дітей; обов'язки батьків по вихованню та навчанню дітей; позбавлення батьк. прав у разі їх неналеж. здійснення або невиконання батьками своїх обов'язків щодо дітей.Уперше запроваджувалися у зак-во інститути усиновлення (удочеріння) і спільного (нажитого спільною працею) майна подружжя.Кодекс допускав одностор. реєстрацію шлюбу за заявою однієї з осіб,такий шлюб реєструвався, якщо ін. сторона не проти. Порівняно з аналогічним рос.кодексом, де було легалізовано факт, шлюб, в українському більше значення надавалося реєстрації шлюбу, а не факт, співжиттю. Закріплювалася можливість визнання шлюбу недійсним.Кодекс втратив чинність у зв'язку з прийняттям 1969 Кодексу про шлюб та сім'ю України.

83.Утворення СРСР:юр.зміст,наслідки.Декларація прав народів Росії 197 проголосила право нації на само визнання.В квітні 1918 була проголошеня Закавказька нар.республіка,яка через 3 міс.розпалась на 3 самостійних республіки:Азейбаржан,Грузію і Вірменію..В лютому проголошується союз Білорусії та Литви.1 червя 1919 Всерос.центральний вик.комітет проголосив необхідність військового союзу між соц.республіками:Росія,Україна,Литва,Латвія,Білорусь.СРСР створилась як держава а не як міждержавне обєднання.держава федеративна.ротягом 1921-23рр.-ліквідовані митні кордони між республіками,створене заг.податкове закон

84.Конституція СРСР 1924р.була осн.законом СРСР ,яка була наслідком створенняСРСР і розділення правСРСР і союзних республік.Вона склад.з:1)декларації про утв.СРСР де вони об’єднувались на добровільних ,рівноправних засадах і мали право виходу.2)дорогів про утв.СРСР який склад.з 11 глав-про верховні органи влади,суверенітет,про верх.суд,про президіям ЦК СРСР,про герб і прапор.По Конституції до компетенції СРСР входили:регулювання міжнародних відносин і зовн.політики,рішення питань розвитку нар.господарства.утвердження єдиного бюджету,зміни границь,рішення питань які виникали між республіками.Система вищих органів:Всесоюзний з’їзд рад-вищий орган влади,Центральний виконавчий комітет,Рада нар.комісарів,народні комісаріати,Верх.суд.

85.НЕТ,юр.зміст,значення.Поява непу як нової моделі господарювання була зумовлена низкою об'єктивних причин:

1) закінчення бойових дій, перехід до мирного будівництва, початок відбудови господарства вимагали зміни акцентів у економіці;

2) кризовий стан економіки, що мав тенденцію до посилення негативних явищ, стимулював відхід від воєнно-комуністичної доктрини;

3) невдоволення селянства продрозкладкою, що періодично виливалось у збройні виступи проти існуючої.Економічна політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 року. Була прийнята весною 1921 року X з'їздом РКП(б), змінивши політику «воєнного комунізму», що проводилася в ході Громадянської війни. Нова економічна політика мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму. Головний зміст НЕП — заміна продрозкладки продподатком в селі, використання ринку і різних форм власності, залучення іноземного капіталу у формі концесій, проведення грошової реформи (1922—1924), в результаті якої рубль став конвертованою валютою.

НЕП дозволив швидко відновити господарство, зруйноване Першою світовою і Громадянською війнами. Отже, нова економічна політика була реакцією на об'єктивні обставини — кризовий стан економіки, невдоволення селян продрозкладкою, спад світового робітничого руху тощо. Запровадження непу в Україні зумовило відродження приватної ініціативи, сприяло поліпшенню економічної ситуації. Ця політика була вимушеним тактичним кроком, здійсненим під тиском обставин, а не стратегічною лінією. Згортання наприкінці 20-х років непу зумовлене внутрішніми економічними протиріччями цієї політики та суперечливими процесами, які вона зумовила в суспільстві: зниженням темпів розвитку, вичерпанням ресурсів, небажанням більшовицької партії ділитися владою і поширити дію економічного плюралізму на сферу політичну; швидкою диференціацією суспільства, зростанням соціальної напруги, а значить, і створенням соціальної бази для рішучої відмови від ринкових відносин.

86.Кодифікація права 1922-27рр.Право у даний період розвив під впливом як внутр.,так і зовн факторів.Утворення СРСР потребувало розвитку нової прав системи.нового союзного законод-ва. Накопичення прав матеріалу викликало необхідність у кодифікації.Кодекси були покликані оформити і закріпити систему рад права,забезп єдинство заону для всієї д-ви. Основна тяжкість кодифік робіт лягла на відділ законод. Предположений і кодифікації наркомата юстиції. До кодифікації були залучені спеціалісти із ін. компетент відомств. Характ риса коди робіт – широке залучення до них практ робітників юстиції. Проекти кодексів,підготовлені наркомюстом та іншими відомствами, проходили через раднарком і отримували силу закону після прийняття їх ВЦВК. На сесіях ВЦВК кожний кодекс слухався двічі

88.Формування тоталітарної державності СРСР.В 20-30рр.в державіформується тоталітарна система влади- форма панування, що регламентує всі сфери суспільного існування, а також не визнає незалежність від держави (державної влади) таких окремих сфер приватного і суспільного життя, як — економіка (господарство), релігія, виховання, сім'я, тощо.Ознаки: наявність однієї всеохоплюючої ідеології, на якій побудована політична система суспільстві.наявність єдиної партії, як правило, керованої диктатором, яка зливається з державним апаратом і таємною поліцією, Масові репресії і терор з боку силових структур, Велика роль державної пропаганди, маніпуляція масовою свідомістю населення,прагнення стерти всі кордони між державою, громадянським суспільством і особистістю.Передумови:партійна влада зростається з державною,укріплюється одноособова влада вождя.В 1933 проводиться чистка артій,з них виключаються порушники партійної дисципліни,особи які критикували рішеня партії,Була роргорена комуністься компанія проти діячів партії.прихильники Сталіна(Жданов,Хрущов) проводили чистку держ.апарату.Проводиться наступ на інженерно-технічні кадри. Встановлення жорсткого контролю держави над суспільним життям.Формується лозунг про побудову соціалізму в одній країні.Поч.період великого перелому. Командна економіка стала своєрідним фундаментом тоталітаризму в СРСР. Її основним стрижнем була «надзвичайна система» суспільної організації, що базувалася на монополії партійно-державного апарату на владу. Отже, про зміцнення тоталітаризму в Україні, як і в СРСР загалом, у 20—30-х роках свідчать утвердження комуністичної форми тоталітарної ідеології; монополізація влади більшовицькою партією, усунення з політичної арени інших політичних партій; зрощення правлячої партії з державним апаратом; одержавлення суспільства, блокування державою розвитку громадянського суспільства; встановлення партійно-державним апаратом монопольного контролю над економічною сферою, зміцнення централізованого керівництва економікою.

Масові репресії, що набули в 20—30-х роках різних форм (розкуркулення, депортації, голодомор, викриття «шкідницьких організацій» та ін.), були важливою умовою функціонування тоталітарного режиму, оскільки вони в політичній сфері придушували опозиційні сили, нейтралізували потенційних противників системи, блокували розвиток громадянського суспільства, давали змогу майже повністю контролювати розвиток суспільних процесів; в економічній сфері — сприяли підтриманню основного стимулу до праці — страху, забезпечували систему дармовою робочою силою; у соціальній сфері — розколювали суспільство, протиставляли його верстви одну одній, створювали атмосферу взаємної підозри та недовіри, шляхом перманентних пошуків ворога (хто не з нами, той — проти нас) забезпечували збереження важливих функціональних якостей системи — дисципліни та єдності.

89.Запровадження колективізації в СРСР. Колективіза́ція — створення великих колективних господарств на основі селянських дворів. На квітневому пленумі ВК 1929иСталів висловив ідею про те що аграрний сектор є головним та єдиним винуватим економічної кризи в державі.Він вимагар радикальної перебудови аграрного сектора.Передбачалося, що результатом колективізації стане ріст виробництва с/г продукції.Колективізація мала охопити майже всі селянські господарства, відтак, ліквідувавши «шкідливий буржуазний вплив» приватної власності.Фактично, метою було перетворення всієї робочої сили села, а також міста, на робітників державних підприємств. Це встановлювало повний економічний контроль держави над громадянами, значно розширювало її політичне панування над самостійним до цього селянством. Було відомо, що реалізація плану зустріне певний опір, особливо з боку селян, яких мали позбавити землі, проте партійне керівництво приймало його як належне, мовляв «не розбивши яєць, не підсмажеш яєшні».Найрадикальніше колективізація відбувалася у сільській місцевості, де вона нагадувала війну режиму проти селянства. Історики називають колективізацію однією з причин Голодомору 1932—1933 років в Україні.Розкуркулення – це звичайний грабунок, розорення господарства, вигнання господарів з їх будинків, з їх землі, з їх господарства.Це призводить до масового виходу селян з колгоспів що знижує надходження зерна в державу.

90. Закон про охорону соціалістичної власності 1932. Закон «про п'ять колосків» ув заснований на спільній постанові ЦВК та Раднаркому СРСР і прийнятий в серпні 1932 року. Причиною до написання цього закону послужило те, що в переджнивні дні з’явилися «несуни». Виснажені голодом селяни крадькома збирали колоски й несли зерно додому в кишенях, за пазухою. Коли про це довідалися в Кремлі, то уряд прийняв спеціальний закон про охорону соціалістичної власності, яким за розкрадання колгоспного майна призначалася «вища міра соціальної відповідальності» – розстріл із конфіскацією всього майна. Тому закон в народі одержав назву «закон про 5 колосків», оскільки часто за ним засуджували селян, що займалися ручною збіркою залишків зерна. За розкрадання вантажів на залізничному і водному транспорті законом теж передбачався розстріл з конфіскацією майна, який, за пом’якшувальних обставин, міг бути замінений на позбавлення волі терміном не менше 10 років. За привласнення колгоспної власності передбачалося позбавлення волі терміном від 5 до 10 років з відбуттям покарання в концентраційному таборі. Засуджені за цим законом не підлягали амністії. Сталін власноручно написав цей закон. В розпалі голодомору, на початку 1933 року, було засуджено 54645 чоловік, з яких через відсутність пом’якшувальних обставин 2110 чоловік – до смертної кари. Суворі санкції цього закону не обумовлювали ні розміри, ні способи „крадіжки». Тобто були створені всі умови для того, щоб влада могла в великих масштабах користуватись цим законом, адже до відповідальності притягувались навіть діти.

92.Розробка та прийняття Конституції 1936р.була прийнята на 8 Чрезвичайному зїзді Рад СРСР в зв’язку з соц..,економ.,пол..розвитком держави склад з 13 розділів ё46 статей.Політичну основу СРСР складали ради депутатів трудівників яким належала вся влада в державі.Соціалістична власність була у 2 формах:державна і колгоспно-кооперативна.Державний устрій-федерація республік,будь-яка республіка мала право вільного виходу з союзу.Проголошувалься єдине громадянство,рівність населення,відділеня церкви від держави.Вищий орган влади_Верх.рала СРСР яка склад.з 2 палат:Ради союзу і Ради національностей.рада союзу обиралась по територіальних округах,Рада нац..-по союзних республіках,автономних респ,обл..Обидві палати були рівноправні.В період між сесіями фактичну владу в державі здійснював Президіум ВР СРСР.Уряд-Рада нар.комісарів,видавала постанови та розпорядження.Нар.комісаріати-органи які діяли в якості органів галузевого управлінн Ради нар.комісарів.Ради-органи на місцях.

93.Перебудова держ.апарату СРСР в роки Другої світової.В червні 1941 президіум ВР проголосив створення вищого надзвичайного органу державного комітету оборони.Поч.евакуація промислових підприємств на Схід,для того була створена Рада по евакуаціям.В липні 1941 політбюро ЦК ВКПБ приймає постанову про організацію партизанського руху на окупованих територіях.Організаторами партизанського руху стали партійні органи,які створили штаби та відділення парт.руху.на поч..війни створюється багато різних наркоматів(танкової промисловості,шляхів,зв’язку).Військове керівництво здійснювала ставка верховного головного командування,я яку входили члени політбюро та наркомат оборони.Ставка склад.з ген.штабу Червоної армії,управління наркоматів оборони та командування флотів.Озброєні сили складалися з фронтів.армій,корпусів,дивізій.бригад,рот,взводів.

В 1941 приймається «Войовий устав піхоти».Вводиться поділ військовослужбовців на:рядових.сержанських,офіцерських склад та генералітет.були введені нові погони.Військова юстиція пред ставлена трибуналом.Скрави які розглядав трибунал не підлягали оскарженю,слухалися в закритому процесі.

94.Зміни в правовій системі в роки Другої Світової.правова система яка склалася в довоєний період збереглася і в роки війни,але були деякі зміни.В липні 1941 приймається указ Президіума ВР про відповідальність за розповсюдженя у військовий час неправдивих слухів які створюють тривогу перед населеням.Антирядянські слухи кваліфікувалися як контрреволюційна агітація.В 1943 приймається указ про розповсюдження держ.таємниці.Для фашиських злочинців водиться смертна кара через повішення,поширюється склад злочину спекуляція.до неї включають продаж махорки та самогону.1943-Указ про відповідальність за розкраденя палива. 1944-Указ про допомогу вагітним,самотнім багатодітним матерям.Зміни в спадковому праві-розширюється круг спадкоємців:батьки.брати,сестри.

95.Зміни в крим.праві в роки Другої світової.Правова система, яка склалась в довоєнний період зберіг і в роки війни,але були деякі зміни. Вони перш за все стосув крим права. Липень 1941р указ президіуму ВР про від-сть за розповсюдж у військ час неправдивих слухів, які створ тривогу для н-я. 1943р – указ про в-сть за розголош держ таємниці чи втрату паперів, які містять держ таємницю. З грудня 1942р розшир склад злочину як спекуляція. До неї включ продаж махорки і самогону. У крим праві військ часу застосов принцип аналогії. Крим від-сть за свавільне покидання роб місця. Зявляється ряд нових злочинів. За ті злочини за які раніше наступала адм в-сть застосов кримінальну.

96.Зміни в трудовому праві.1942-Указ про мобілізацію всього труд.населення для роботи на виробництві та будівництві..Водиться трудова повиність,відбувається мобілізація всього труд.населення на с\г роботи.колгоспи,совхози.Зменш\ується трудовий вік до 14років.Робочий час збільшується,вихідний день-тільки неділя.Соціальний захист застосовувався лише для вагітних протягом 2міс.

97.Кодифікація права в СРСР 1960-70рр.Кодифікаційна робота поч..на поч..1960.1957-прийняті основи крим.законодавства СРСР та Союзних республік,основи крим.судочинства,основи законодавства про судоустрій,положення про військові трибунали,прийняти крим.на крим-процес.кодекси.1961-64 прийнятіцив.та цив.-проц.кодекси на базі сонов цив.законодавства СРСР1964р.Прийняте фінансове законодавство-Закон про бюджетні права,основи законодавства про шлюб та сімю,союзні земельні кодекси,законодавство про працю.Формуються нові галузі і внаслідок нове законодавство-основи водного законодавства,про охорону здоровя,про нар.освіту.про надра,лісове..Відміню\яються акти що суперечили один одному.