Форми судового процесу за Соборним Уложенням.

Соборне укладення остаточно затверджує 2 форми процесу: розшук і суд.

Розшуковий (інквізиційний) процес остаточно затверджується у правозастосовчій практиці і використовується більш широко, ніж у попередній період. Він застосовується у справах про церкви і релігії, політичних злочинах, про вбивство, крадіжку, грабежі та розбої. Розшук починався не тільки за заявою потерпілого, а й з ініціативи державних органів. При цьому допитували обвинувачених і свідків, питали сусідів, проводили "повальний обшук" - масове опитування населення, тортури. При катуванню були присутні губні старости і судді, кращі люди, условленікі. "Тортурні мови" записував земський дяк, підписувалися вони суддями та іншими особами.

Обвинувальний-змагальний процес ("суд") зберігався для розгляду майнових і дрібних кримінальних справ. Судоговорінні велося усно, але записувалося у "судовий список" (протокол).

Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.

Ознаки абсолютизму:

1. Абсолютна влада монарха

2. перехід від феодалізму до капіталізму

3. наявність сильного бюрократичного апарату

4. наявність сильної армії

5. ліквідація всіх станово-представницьких органів

Особливості рос. абсолютизму:

6. Розвиток монархії в умовах кріпосництва

7. Монарх опирався на кріпосне дворянство

8. Видання великої кількості юридичних актів

Встановлення абсолютної монархії в Росії супроводжу-валось широкою експансією держави, її вторгненням в усі сфери суспільного, корпоративного і приватного життя. Екс-пансіоністські прагнення виразились, перш за все, у прагненні до розширення своєї території і виходу до моря. Наступним напрямом стала політика подальшого закріпачення, яка прийняла найбільш жорстокі форми у XVІІ ст. Посилення ролі держави виявилось також у детальній регламентації прав і обов’язків окремих станів та соціальних груп. Поряд з цим відбувалась юридична консолідація правлячого класу, із різ-них феодальних прошарків склався стан дворянства.Посилення монархічної влади неминуче зіткнулось з політичними інтересами церкви. Соборне уложення стало юридичною перепоною для концентрації земельної власності церкви і для розширення її юрисдикції. Вже в кінці XVІІ ст. стали обмежуватись деякі фінансово-податкові пільги церковних установ, а пізніше церковні установи повинні були сплачувати все більше і більше видів податків. У 1718 р. Духовний регламент заснував вищий орган церковного управління, який з 1721 р. став називатись Святішим Урядовим Синодом. З 1722 р. контроль за діяльністю Синоду був покладений на світського чиновника.

Кодифікаційні роботи на поч. XVIIIст.

У період становлення абсолютизму зростання маси законів супроводжується галузевою диференціацією законодавства. Відповідно до цього ведеться і систематизація права Ще при Петрі І багаторазово здійснювалися спроби кодифікувати право і звести його в єдине Уложення, але потім пішов по лінії створення галузевих кодексів. У першу чергу зазнали кодифікації військові галузі права. Так виник Військовий артикул - перший в російській праві військово-кримінальний кодекс. Таким чином, система феодального права, що розвивалася разом з розвитком феодального держави, при абсолютизмі починає оформлятися в систему галузевих законодавчих актів, до того ж кодифікованих, тобто система права перетворюється на систему законодавства.

Найбільш відома діяльність Уложенних комісй при Єлизаветі Петрівні та Катерині ІІ. Проте через протиріччя інтересів різних соціальних груп і нових війн праці комісії так і залишились незакінченими.

.

Форми правових актів XVIIIст.

В абсолютній монархії кожне слово монарха з формальної точки зору було законом. Тому щоб відокремити закон як нормативні акти від адміністративних розпоряджень царя був створений порядок за яким законом вважалися акти, які зареєстровані Сенатом і опубліковані ним як закони.Таким чином у 18ст уже розрізняли:

· закони як акти верховної влади:

- устави – збірки норм, виданих для конкретних відомств, які оприділяли порядок їх функціонування

- регламенти – регулювали організацію і порядок діяльності нових установ

- маніфести – видавалися тоді, коли влада хотіла підкреслити урочистість і важливість нормативного акту, що приймався

· адміністративні актиз приводу конкретного випадку

· судові рішення

Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.

Злочин –всяка дія, що суперечила закону.Суб’єктами злочину могли бути всі

На першому місці стояли злочини проти церкви.Оскільки цервка була важливою ідеологічною опорою, то злочини проти релігії суворо каралися.

На другому місці стояли політичні злочини. Будь-яка спроба здійснення якого-небудь насилля проти царя каралася четвертуванням і конфіскацією майна.

Велику увагу приділяли військовим злочинам. Здача фортеці, капітуляція без наказу царя тягнули за собою повішання.

Суворе покарання призначалось за злочин на посаді.

Злочин проти суду –лжесвідчення, лжеприсяга

Серед злочинів проти особина 1 місці стояло вбивство. До найбільш важких видів вбивства відносились вбивства батьків, дітей, офіцера.Самогубство кваліфікувалось як злочин, вважалось, що самогубця дезертує.

Побої та каліцтвокаралося відсіччю руки.

Речові злочини:крадіжка, підпал, грабунок.

Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.

Головною ціллю покарання був страх. З цією ціллю покарання виконували привселюдно. Зберігалося і значення відшкодування. Покарання також своєю метою мало ізоляцію. Для цього використовували саджання в тюрму і клеймування злочинців.

Види покарань:

Ø смертна кара передбачалась в 74 артикулах. Крім простих видів смертної кари(розстріл, відсіч голови) застосовувалась кваліфікаційна (четвертування, спалення, утоплення)

Ø тілесні покаранн:членопошкоджуюче – вирізання язика, відрізання вух; болючі – побиття кнутом

Ø відсилання на каторгу

Ø тюрма

Ø майнові покарання

Реформа центрального управління за часів Петра І.

Петро I провів радикальні реформи державного ладу..Замість скасованої Боярської думи створюється Сенат, наділений законодавчими правами. При Сенаті з контрольними функціями перебуває генерал-прокурор.

У 1717р було ліквідовано приказну с-му і затверджено с-му колегій Накази поступилися місцем колегіям, число яких дорівнювало 12(1 Колегія іноземних справ 2Військова колегія 3. Адміралтійська 4Малоросійська(справи України) 5Берк-колегія(здобуття руд і корисних копалин) 6Мануфактурна колегія 7Камер колегія(відала казенним зборами) 8Камерц колегія(торгівля) 9Штате – контроль (нагляд за витратами) 10Ревізор колегія(бюджет) 11Колегія юстиції 12 Духовна колегія)Склад колегії: голова – президент; віце-президент; 4радники; 4 асесори.

Зросла питома вага каральних органів - Преображенського наказу, Канцелярії таємних розшукових справ. Була створена регулярна поліція.