Кримінальне Уложення 1903 року.

Злочин –протизаконне діяння і не виконання того, що під страхом покарання передбачено законом.

Види злочинів:

Ø проти церкви та релігії: богохульство; єресь; образа святинь

Ø проти верховної влади

Ø майнові злочини:розбій; грабіж; крадіжка; шахрайство

Ø проти особи: вбивство батьків, дітей священника, посадової особи, повторне вбивство.

Ø посадові злочини

Основною метою покарань є відшкодування та прагнення попередити інші злочини.                                                                                        Система покарань:                                          

· Основні:смертна кара, каторга, заключення до виправного будинку, тюрма, штраф.

· Додаткові:позбавлення звання, пільг, пенсій, майнових прав, сімейних прав, права займання державних посад

· Замінні:відправлення неповнолітніх в виховні будинки

Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.

Революція 1905р зробила другий крок на шляху до перетворення неорганічної самодержавної влади в конституційну монархію.На шляху конституційного будівництва Росії став Маніфест 17жовтня 1905р про удосконалення державного порядку і організацію законодавчого органу , що обмежував б монархічну владу.Політичне значення Маніфесту заключався в тому що він фактично закладав основи парламентської монархії в Росії. Проголошувалось право нагляду вибраних народом органів за діями виконавчої влади. Юридичне значення Маніфесту заклечалось в його статусі. Він відносився до законів, які ми тепер називаємо конституційним. Маніфест дарував підданим Росії непорушні основи цивільної свободи на засадах дійсної недоторканості особистості, свободи совісті, слова,зборів та союзів.17 жовтня 1905 року “Маніфест щодо вдосконалення державного порядку” проголосив:

- обдарування свободи совісті, слова, зборів та створення спілок

- притягнення до виборам ширших прошарків населення (дається виборче право тим верствам, які мають її практично ніколи був)

- обов'язковий порядок затвердження Державної Думою всіх видаваних законів (тобто формується легіслатура)

Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.

Основні державні закони 1906р можна назвати першою російською конституцією. В цьому документі вказується форма правління – дуалістична монархія – монархія, в якій з однієї сторони, надзвичайно широка влада монарха, а з іншої існує парламент, що наділений законодавчою владою. Форма державного устрою – унітарна держава визначена конструкція органів державної влади, їх компетенція і порядок взаємодії, порядок взаємовідносин центра та регіонів. У відповідності з Основними законами імператору належала державна влада. Він не тільки голова держави, а і голова виконавчої влади.Імператор призначав прем’єр-міністра та інших міністрів.Царська влада ділила законодавчу владу з Державною Думую і Державною Радою. імператору належало прово законодавчої ініціативи, право абсолютного вето. Накази імператора повинні бути скріплені підписом прем’єр-міністра. В Основних законах містилася особлива глава, в якій закріплювалися основні права і свободи підданих. Проте вони носили формальний характер.

Реформи П. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.

Аграрна реформа.Передача селянам всієї або частини поміщицьких земель, Зберігаючи поміщицьке землеволодіння, Столипін оберігав соціальний прошарок поміщиків як найважливішу опору царизму, враховуючи, що в результаті революції 1905-1907 селянство уже не було такою опорою.Реформа трималася на «трьох китах»:

1. доступності для селян дешевих кредитів для створення фермерського господарства і робили незалежними в роботі з торговими посередникими.

2. утворення селян і створення на державному рівні необхідної інфраструктури для збуту сільськогосподарської продукції

3. розгортання програми промислової підтримки аграрної реформи в вигляді державного інвестування в створенні сількогосподарської техніки для фермерських господарств.

Столипинський наказ від 9.11.1906 надавав селянам «право вільного виходу з общини». За тими хто вийшов з общини закріплювалися землі.Переселенська політика. В вересні 1906р частина земель в Зах. Сибірі, Казахстані, Киргизії була передана для переселення селян з Центральної Росії.

В цілому столипінська реформа не дала тих результатів, на які надіявся уряд. Столипіну не вдалось повністю ліквідувати селянську общину.

Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.

В результаті Лютневої революції відбулися значні зміни в державному ладі Росії. На зміну царської монархії прийшла буржуазна республіка. Вищим органом державного управління в державі стало Тимчасовий уряд, що здійснював виконавчо-розпорядчі функції. Вищим органом державної влади був Сенат. На зміну Департаменту поліції Тимчасовий уряд створив новий орган – Головне управління по справам міліції. Було ліквідовано міністерство імператорського двору та канцелярію царя.З’явилося Міністрерство праці, що регулювало трудові відносини. В серпні було скасовано Святійший Сенод і посаду обер-прокурора Синода.При Міністерстві юстиції з’являється так званна Надзвичайна слідча комісія для розслідування протизаконних за посадою дій бувших міністрів і інших вищих посадових осіб.

Було створено Тимчасову раду Республіки для здійснення контролю за діяльністю Тимчасового уряду в складі 555 чоловік. При уряді було створено Юридичну раду, в її склад увійшли 7 провідних юристів, які давали попередній юридичний висновок.

Деякі зміни відбулися в місцевому управлінні. Було скасовано посади генерал-губернаторів, градоначальників, станових приставів, земських начальників. Замість них органами державного управління стали губернські, міські і повітові комісари Тимчасового уряду. Відбувається процес подальшої демократизації органів місцевого самоуправління. Створюються волосні земські збори і управи.