Конституційні засади державної служби України

Пpинципи деpжaвної cлужби об’єктивно:

-визнaчaють cутнicть деpжaвної cлужби, її нaйвaжливiшi pиcи;

-виcвiтлюють зaгaльний хapaктеp упpaвлiнcької, ноpмо-пpоектної оpгaнiзaцiйно pозпоpядчої, конcультaтивно-доpaдчої тa iншої дiяльноcтi деpжaвних cлужбовцiв;

-вcтaновлюють зaкономipноcтi в cиcтемi оpгaнiзaцiї тa функцiонувaння деpжaвної cлужби;

За статтею 25 Закону «Про державну службу» основними критеріями класифікації посад вважаються: організаційно-правовий рівень органу, який приймає на роботу; обсяг і характер компетенції на конкретній посаді; роль і місце посади в структурі державного органу. Встановлюються 7 категорій посад службовців.

перша категорія - посади голів державних комітетів, що не є членами Уряду України. друга категорія - посади заступників керівника Адміністрації Президента України. третя категорія - посади заступників керівників структурних підрозділів, завідуючих секторами.

Державні службовці забезпечуються житлом у встановленому порядку із державного фонду.

Запровадження режиму економії в діяльності органів державної влади.

Кризовий стан економіки багатьох країн світу, в т.ч. високорозвинутих, змушує уряди вдаватися до “жорсткої економії” бюджетних коштів, “урізання” зарплат в державному секторі, скорочення багатьох соціальних програм, збільшення податкового тиску на підприємницький сектор. Однак такі непопулярні методи виходу з кризи часто не сприймаються громадськістю, викликають протести у пересічних громадян, що змушує уряди шукати більш “гуманних” способів підвищення ефективності роботи державного сектора та стимулювання ініціатив приватного. До такої “панацеї” можна віднести модель приватно-державного партнерства. В світовій практиці виділяють дві принципово різні підходи у сфері відносин держави і приватного бізнесу, зокрема, й на умовах партнерства (так зване Public Private Partnerships чи державно-приватне партнерство (ДПП)).

Основними формами державно-приватного партнерства є наступні: концесії; контракти; угоди про розділ продукції; договори оренди; договори лізингу; спільні підприємства (участь в капіталі).

Основний принцип концепції моделі партнерства держави і приватного сектора (РРРs) полягає в тому, що держава визначає, яких публічних послуг та суспільної інфраструктури вона потребує, а приватні інвестори висувають конкретні пропозиції, що в найповнішій мірі повинні відповідати інтересам держави. Вирішення конкретного завдання в рамках державно-приватного партнерства покладається на того з партнерів, який може це зробити з більшою ефективністю.

Особливості, притаманні різним галузям суспільної інфраструктури (капіталомісткість, ризиковість, технологічна складність), визначають ступінь участі та рівень зацікавленості приватного сектора у державно-приватному партнерстві. Оскільки приватний сектор зорієнтований на прибутковість, то модель РРРs неможливо застосовувати у секторах, де важливою є суспільна безпека, управління – витратне, а послуги – малопридатні для продажу.

Брак ресурсів державного бюджету, а також значні інституційні зміни у більшості галузей державного сектору змушують уряди багатьох країн передавати їх бізнесу у довгострокове використання, залишаючи за собою право регулювання та контролю.

Наразі Україна не потребує масштабної фінансової підтримки Заходу. Адже за оцінками експертів, українці тримають 40 млрд. дол. за кордоном і ще 10 – 20 млрд. дол. – на руках. Для ефективного розвитку промисловості, і насамперед переробної, нам необхідні західні технічні та управлінські ноу-хау.

В умовах сьогодення заходи з боку держави, що сприятимуть детінізації неформальної економіки, а відтак залученню до легальної економіки додаткових ресурсів, необхідних для реанімації економіки у посткризовий період повинні здійснюватися за такими напрямками:

- запровадження на певний період режиму легалізації державного нагляду та контролю за підприємницькою діяльністю;

- стимулювання попиту на робочу силу, насамперед за рахунок розширення малого підприємництва та державне регулювання пропозиції робочої сили на ринку праці;

- запровадження легалізації (амністії) доходів, отриманих унаслідок приховування від надмірного оподаткування, за умови якщо вони не мають кримінального підґрунтя.

У зв’язку з необхідністю подолання криз в Україні на сьогодні здійснюється адміністративна реформа, метою якої скорочення державного апарату та підвищення його дієвості. З метою підвищення дієвості антикризових заходів необхідно запровадити ефективний контроль за використанням державних коштів та ефективну координацію зусиль на всіх рівнях державної влади.