Розділ 5. Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів і суглобів

Таблиця 5. 4. Орієнтовний комплекс лікувальної гімнастики при бронхіальній астмі у щадний період

291

Фізична реабілітація

Закінчення таблиці 5.4

292

Розділ 5. Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів і суглобів

рекомендують подовжувати видих через рот вузьким струменем, стримувати кашель, глибоко не вдихати, не розмовляти. Можна піднімати пальцями кінчик носа, розширюючи ніздрі, постукувати по його крилах, що рефлекторно при­зводить до зменшення бронхоспазму.

Зняттю чи послабленню нападу ядухи, особливо в початковий період її розвитку, допомагають короткі (2-3 с) і при можливості подовжені (5-10 с) за­тримки дихання на видиху, які роблять з перервами. Хворого слід застерігати від посиленого і форсованого вдиху після цього, бо це може збільшити брон-хоспазм і ускладнити стан хворого.

У II період до попередніх форм додають лікувальну ходьбу. її специфіч­ність полягає в тому, що хворого слід навчити керувати своїм диханням під час руху. Йому рекомендують спочатку на 1-2 кроки зробити вдих, на 3-4 — ви­дих. Після засвоєння такого режиму дихання при ходьбі далі поступово збіль­шують кількість кроків на видиху. Рухатись слід повільно, робити зупинки для відпочинку, попереджуючи можливість появи утоми. Після адаптації хворого до такого способу ходьби збільшують відстань з поступовим підвищенням темпу кроків і зменшенням кількості зупинок.

У комплексах лікувальної гімнастики, окрім спеціальних вправ з подовже­ним видихом, на розслаблення, звукової гімнастики, включають вправи для зміцнення м'язів живота, вправи з палицею та легкими гантелями, використо­вують більше рухів кінцівками, нахили тулуба, елементи спортивних ігор. Тре­ба стежити за тим, щоб будь-яка навантажувальна частина вправ виконувалася на видиху і після 1-3 вправ хворий розслабляв м'язи шиї, плечового пояса, спини, грудної клітки, живота, кінцівок. Допускається виконання деяких еле­ментарних вправ під час затримки дихання на помірному видиху і цей стерео­тип дихання необхідно тренувати та удосконалювати. Тривалість занять в се­редньому 20 хв, темп повільний і середній, амплітуда рухів неповна та повна.

Лікувальний масаж застосовують одночасно з ЛФК для усу­нення або зменшення бронхоспазму; розслаблення м'язів плечового пояса, грудної клітки та підвищення її рухливості; підтримання тонусу і зміцнення дихальних м'язів; стимуляції відходження мокротиння; нормалізації діяль­ності ЦНС. Застосовують сегментарно-рефлекторний масаж паравертебраль-них зон поперекових, верхньогрудних та середньошийних сегментів і класич­ний масаж. Масажують грудну клітку, спину, надпліччя, застосовують непря­мий масаж легень, серця, діафрагми. Використовують погладжування, розти­рання, розминання, вібрацію, стискування та стрясання грудної клітки. Масаж може застосовуватися окремо як на початку, так і в кінці заняття ліку­вальною гімнастикою, у комплексі засобів попередження та зняття астматич­ного нападу.

Фізіотерапію призначають з перших днів лікування для ліквідації бронхоспазму, десенсебілізації організму, зменшення запальних процесів, пок­ращання відходження мокротиння, підсилення адаптаційно-компенсаторних процесів, відновлення нормальної і регуляторної функції ЦНС, попередження повторних нападів. Застосовують інгаляції аерозолями або електроаерозолями, медикаментозний електрофорез, ручну гірчичну ванну, гірчичники, сухі банки,

293

Фізична реабілітація

УФО, солюкс, індуктотермію, мікрохвильову терапію, магнітотерапію, окси-геннотерапію.

У післялікарняний період реабілітаціїзастосовують ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапію, працетерапію.

Лікувальну фізичну культуру використовують за схемою IIIперіоду. Завдання ЛФК: закріплення нормального стереотипу регуляції ди­хання; оптимізація діяльності ЦНС; підвищення сили дихальних м'язів, рухли­вості грудної клітки та стабілізація навичок раціональної регуляції дихання, протидія прогресуванню емфіземи легень і пневмосклерозу; покращання ді­яльності дихальної і серцево-судинної систем; відновлення фізичної праце­здатності і підготовки до роботи у побуті та на виробництві; зниження чутли­вості і підвищення опірності до дії чинників зовнішнього середовища; подов­ження періоду ремісії захворювання.

Форми ЛФК під час ремісії призначають відповідно до стану хворого та рухового режиму у вигляді лікувальної і ранкової гігієнічної гімнастики, са­мостійних занять, лікувальної ходьби, теренкуру. Комплекси лікувальної гім­настики складаються зі спеціальних дихальних вправ статичного і динамічно­го характеру, звукової гімнастики, загальнорозвиваючих вправ з обтяженнями, з приладами і на приладах. При виконанні рухів зберігається принцип запобі­гання форсованому диханню, застосування пауз для відпочинку та вправ на розслаблення. Темп виконання повільний і середній, кількість повторень вправ 8-12, тривалість лікувальної гімнастики 30-35 хв. Особам з рідкими нападами бронхіальної астми та при незначних структурних змінах у легенях признача­ють відразу тренуючий чи щадно-тренуючий руховий режим. Вони можуть застосовувати плавання, ігри, веслування, ходьбу на лижах, катання на ковза­нах, біг підтюпцем та інші спортивно-прикладні вправи.

Лікувальний масаж використовують періодично для підтримки нормальної діяльності ЦНС, підсилення скорочувальної здатності дихальних м'язів, збереження розтяжності грудної клітки і оптимального співвідношення фаз дихального акту; покращання загального стану організму. Застосовують сегментарно-рефлекторний масаж паравертебральних зон поперекових, верхньогрудних та середньошийних спинномозкових сегментів і класичний масаж. Масажують грудну клітку і спину, використовуючи основні прийоми.

Фізіотерапія спрямована на підвищення загальної реактивності і десенсибілізацію організму, нормалізацію процесів збудження і гальмування в ЦНС; покращання бронхіальної прохідності, ліквідацію вогнищ хронічної ін­фекції, загартування. Призначають медикаментозний електрофорез, інгаляції аерозолями та електроаерозолями, аероіонотерапію, електросон, УФО, УВЧ-терапію, ультразвук, соляні ванни, обтирання з поступовим зниженням температури води, аеротерапію. Добре себе зарекомендував різновид аерозоль­терапії — спелеотерапія (лікування мікрокліматом соляних копалень і шахт та у кабінетах штучного мікроклімату).

Працетерапію використовують для відновлення і підтримання загальної працездатності та психоемоційного тонусу організму. Рекоменду­ються види трудовоїдіяльності на відкритому повітрі, уникаючи втоми.

294