Р о з а і л 5. Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів і суглобів

знижують чутливість організму до алергенів (десенсибілізуючі), нормалізують діяльність ЦНС, протидіють інфекції. Велику питому вагу у лікуванні бронхі­альної астми мають засоби фізичної реабілітації.

V лікувальний період реабілітаціїзастосовують ЛФК, лікувальний ма­
саж, фізіотерапію.

Лікувальну фізичну культуру призначають у період між нападами при задовільному загальному стані хворого. ЛФК протипоказана при астматичному статусі, дихальній та серцевій недостатності із декомпенса­цією функцій цих систем.

Завдання ЛФК: зняття патологічних кортико-вісцеральних рефлексіві від­новлення стереотипу регуляції дихання та нормальної діяльності ЦНС; лікві­дація або зменшення бронхоспазму і покращання вентиляції легень; навчання управління дихальними фазами, об'ємом дихання, паузами, тривалістю вдиху та видиху під час нападу і у період між нападами, довільного розслаблення м'язів; збільшення рухливості грудної клітки і зміцнення дихальних м'язів; ак­тивізація трофічних процесів і протидія розвиткові емфіземи легень.

Курс ЛФК у стаціонарі має різну тривалість, що залежить від клінічного перебігу захворювання, наявності супутніх захворювань та загального стану хворого. Його поділяють на два періоди: І — щадний (ввідний) і II — функці­ональний (основний). Після лікарні призначається III період — тренувальний (заключний), що проводиться в поліклінічних або санаторних умовах.

VI період хворого навчають вольового керування своїм диханням, регулю­
вання тривалості вдиху та видиху, поведінки і вправ при наближенні нападу і
під час нього. Застосовують лікувальну і ранкову гігієнічну гімнастику, самос­
тійні заняття 5-7 разів на день. Комплекси лікувальної гімнастики складають­
ся з дихальних і простих загальнорозвиваючих вправ та вправ на розслаблен­
ня м'язів, що виконують з вихідних положень сидячи і стоячи. Під час рухів
необхідно постійно звертати увагу хворого на подовжений видих і підсилюва­
ти його додатковими рухами (рис. 5.11). Вправи повторюють 4-5 разів, темп
повільний, амплітуда рухів неповна. Метод проведення занять — індивідуаль­
ний та в малих групах.

Заняття слід починати зі звукових вправ, що наведені нижче, у поєднанні із вправами на розслаблення. Не можна допускати натужування, глибоких вдихів та форсованих видихів, які викликають бронхоспазм і можуть спрово­кувати напад бронхіальної астми. Ні в якому разі не можна допускати утоми і при появі перших її ознак слід припинити заняття, розслабитися і виконати звукові вправи. Тривалість заняття 7-10 хв, а при покращанні самопочуття ізасвоєнні вправ вона поступово збільшується.

Хворого навчають навичок оптимального дихання, при якому на вдиху пе­редня стінка живота випинається одночасно або з подальшим підніманням грудної клітки, а на видиху опускається, живіт втягується; привчають до вдиху та видиху через ніс, використовуючи бронхорозширюючий ефект носолегене-вого рефлексу; дихати ритмічно, з меншою частотою та з подовженим види­хом; вчать дихати поверхнево, не роблячи глибокого вдиху, на помірному ви­диху короткочасно (4-5 с) затримувати дихання, а потім зробити також негли-

289

Фізична реабілітація

бокий вдих тощо. Спеціально від­працьовують дихальні паузи в ста­ні спокою після неповного видиху, затримуючи дихання до появи пер­шого неприємного відчуття неста­чі повітря. Сумарний час таких па­уз протягом дня може бути близько 10 хв, тобто якщо затримка дихан­ня триває 10 с, то її слід повторю­вати 60 разів, 15 с — 40 разів. За­тримку дихання роблять з 5-хви-линними перервами, намагаючись поступово подовжити паузу.

Багато уваги приділяють зву­ковій гімнастиці. Вона подовжує фазу видиху і сприяє розслаблен­ню спазмованих бронхів і бронхі­ол. Це є наслідком своєрідного фі­зіологічного вібромасажу бронхі­ального дерева, легень і грудної клітки, що виникає за рахунок віб­рації голосових зв'язок. Найбільш придатними для вимови на видиху на початку занять є звуки "с", "з", "ш", "щ", потім — "ж", "р", "п", "ф", "б", "у", "є", "і", "а", "о". Піс­ля оволодіння вимови окремих зву­ків переходять до вимови двох ("пф", "шр", "жр", "іу", "ау" та ін.) та трьох звукосполучень ("бру", "дра", "пру" "шро" та ін.). Дітям рекомендують імітувати дзижчан­ня жука, шум літака, потяга тощо. Орієнтовний комплекс вправ із застосуван­ням звукової гімнастики у щадному періоді наведено у табл. 5.4. Усі вправи ре­комендується виконувати у повільному темпі, з середньою амплітудою, не форсуючи дихання і не роблячи глибоких вдихів. Тривалість видиху на почат­ку періоду 6-10 с, а у кінці — 10-15 с Кількість вправ основної частини занят­тя, дозування, тривалість паузи для відпочинку визначаються індивідуально.

При появі передвісників нападу астми і під час ядухи хворому слід прий­няти зручне положення, краще сидячи на стільці обличчям до спинки, і поклас­ти голову на передпліччя на спинці стільця, або сидячи на стільці, покласти ру­ки на стегна чи край столу. Одночасно необхідно максимально розслабити м'язи плечового пояса, спини, живота, ніг. Такі положення забезпечують віль­ну екскурсію грудної клітки, сприяють полегшенню видиху, зменшенню над­лишкової вентиляції легень і покращанню бронхіальної прохідності. Хворому

290