Розділ 5. Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів і суглобів

які лежать без активних рухів, особливо після операцій (гіпостатична пнев­монія).

Захворювання може проходити гостро і хронічно. До гострих запалень відносять крупозну і вогнищеву пневмонії. Вони характеризуються високою температурою, болем у боці при диханні, кашлем з мокротинням, задишкою, порушеннями функції серцево-судинної системи, загальним пригніченим ста­ном хворого. Перебіг крупозної пневмонії більш тяжкий, оскільки патологіч­ним процесом уражена доля або вся легеня і загальна інтоксикація організму вища.

Гостру пневмонію лікують комплексно. Хворим призначають антибіоти­ки, жарознижуючі та інші медикаментозні засоби, підсилене харчування, а та­кож фізичну реабілітацію, що застосовують у лікарняний і післялікарняний пе­ріоди реабілітації.

У лікарняний період реабілітаціїзастосовують ЛФК, лікувальний ма­саж, фізіотерапію.

Лікувальну фізичну культуру призначають після спаду температури та зворотному розвитку запального процесу в легенях, покращан­ні загального стану хворого. Вона протипоказана при значній інтоксикації, ви­сокій температурі, дихальній недостатності, тахікардії (ЧСС понад ПО за хвилину).

Завдання ЛФК: відновлення нормального механізму дихання, покращання легеневої вентиляції та виводу мокротиння, запобігання виникненню електазів і утворенню плевральних спайок, посилення крово- і лімфообігу, обмінних процесів у легенях та розсмоктуванню патологічного вогнища в них; активіза­ція діяльності серцево-судинної та інших систем організму.

Постільний руховий режим (3-5 днів) передбачає використання лікуваль­ної і ранкової гігієнічної гімнастики, самостійних занять 5-7 разів на день. Комплекси складаються з простих вправ малої інтенсивності для рук, ніг, голо­ви, з використанням дихальних статичних і динамічних вправ з вихідних поло­жень лежачи на спині та здоровому боці. Кількість повторень вправ — 4-8, темп повільний, амплітуда середня і повна. Максимальне збільшення ЧСС на піку навантаження на 5-10 за хвилину. Метод проведення індивідуальний. Тривалість лікувальної гімнастики — 10-12 хв. Наприкінці періоду під час за­няття здійснюється перехід хворого в положення сидячи, у якому виконують­ся нескладні рухи кінцівками.

Напівпостільний руховий режим (5-7 днів) доповнюється лікувальною ходьбою. Загальний час занять всіма формами ЛФК становить приблизно 2 год. Комплекси насичують спеціальними дихальними вправами: нахили і по­вороти тулуба в боки, обертання тулуба з різним положенням рук, дихальні вправи статичного і динамічного характеру. Добирають вихідні положення, що локально покращують вентиляцію уражених ділянок. В заняттях використову­ють вправи для збільшення рухливості грудної клітки, звертають увагу на рит­мічне поглиблене дихання. Кількість повторень вправ — 8-10, темп середній, амплітуда повна. Допускається збільшення ЧСС на 10-15 за хвилину. Трива­лість лікувальної гімнастики 18-25 хв.

281

Фізична реабілітація

Вільний руховий режим призначають на 10-12-й день перебування хво­рого у лікарні. Загальний час занять ЛФК збільшується до 2,5 год. Комплек­си вправ попереднього рухового режиму доповнюються вправами зі снаря­дами і на снарядах. Дихальні вправи використовують для нормалізації меха­нізму дихання і відпочинку. У процесі лікувальної ходьби і прогулянок реко­мендуються короткочасні прискорення. ЧСС у заняттях з ЛФК не повинна перевищувати 100 за хвилину. Тривалість занять лікувальною гімнастикою 25-ЗОхв. . •■ .

Лікувальний масаж призначають за тих самих умов і термінів, що і ЛФК. Використовують у всіх рухових режимах лікарняного періоду реабі­літації. Його завдання: активізація діяльності дихальних м'язів, покращання вентиляції і сприяння відходженню мокротиння; стимуляція екстракардіальних чинників кровообігу, попередження тромбоемболій; підвищення загального то­нусу організму. Роблять масаж спини у вихідному положенні лежачи на хворо­му боці, використовують погладжування і розтирання. Масажують нижні і вер­хні кінцівки, грудну клітку в положенні лежачи на здоровому боці і спині.

Фізіотерапію призначають у перші і наступні дні захворювання для антибактеріальної і протизапальної дії, покращання дренажної функції бронхів, зменшення інтоксикації, посилення крово- і лімфообігу, обміну речо­вин і прискорення розсмоктування запального інфільтрату; стимуляції венти­ляції і газообміну у легенях, захисних функцій організму. Використовують ін­галяції аерзолями антибіотиків та засобами, що сприяють розширенню брон­хів, розрідженню слизу та відхаркуванню, УВЧ- терапію, мікрохвильову тера­пію, магнітотерапію, діадинамотерапію, УФО, індуктотермію, медикаментоз­ний електрофорез.

Післялікарняний період реабілітаціїпроводиться, переважно, в умовах поліклініки, де застосовують, головним чином, заняття з ЛФК та на трена­жерах.

Лікувальну фізичну культуру призначають для повного відновлення морфологічної структури і функцій органів дихання, попереджен­ня виникнення хронічної пневмонії; активізації діяльності серцево-судинної та інших систем організму; підготовки хворого до фізичних навантажень у побу­ті і до професійної роботи. Використовують форми ЛФК відповідно до приз­наченого спочатку щадного або щадно-тренуючого, а згодом тренуючого рухо­вих режимів. Заняття рекомендують проводити на відкритому повітрі. Наван­таження слід поступово доводити до таких, що притаманні здоровій людині і дають можливість після закінчення реабілітації повернутись до занять фіз­культурою чи спортом в обсязі, що був до захворювання.

Тренажери застосовують для зміцнення м'язів грудної клітки, тулуба і всього організму, розвитку загальної витривалості, підвищення функцій ди­хальної і серцево-судинної систем. Використовують велотренажери, весловий тренажер тощо.

Хворим рекомендується санаторно-курортне лікування в місцевих про­фільованих санаторіях, кліматичних курортах Південного берега Криму, серед-ньогірських і лісостепових кліматичних зонах.

282