Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Р о з а і л 4. Фізична реабілітація при хірургічних захворюваннях
ло кістки), епіфізарні (внутрішньосуглобові) та ме-тафізарні (навколосуглобові) переломи трубчастих кісток. Переломи характеризуються болем, припухлістю, деформацією (рис. 4.13), появою рухливості у місці травми, кістковим хрустом (крепітація) і порушенням функції.
Лікування переломів зводиться до трьох основ Фіксаційний метод передбачає одномоментне зіставлення відламків кісток ручним способом або спеціальними апаратами і утримання їх до зрощення за допомогою фіксуючих пов'язок. Для цього використовують матеріали, що швидко твердіють, такі, як гіпс, деякі пластмаси, поліамідні смоли та ін. Найбільш поширені гіпсові пов'язки, основою яких є марлеві бинти різного розміру з гіпсовим порошком між його шарами. Гіпс (сульфат кальцію) висушують при температурі 130 °С і розтирають у порошок. При замочуванні на-гіпсованого матеріалу він твердіє при температурі води 15 °С за 10 хв, а при 40 °С — за 4 хв. Фіксаційний метод іммобілізації використовується при переломах без зміщення або тих, що легко репонуються. Залежно від виду і локалізації перелому застосовують гіпсові колову (циркулярну) пов'язку і лонгету, що охоплює кінцівку на 1/2 — 1/3 обхвату (рис. 4.14). При накладанні гіпсових пов'язок обов'язково фіксують два суглоби — вище і нижче перелому, а при переломах плечової і стегнової кісток — три. Гіпсові лонгети застосовують при лікуванні деяких переломів кісток передпліччя, гомілки, стопи. її накладають при ушкодженнях верхніх кінцівок по розгинальній стороні, на нижніх — по згинальній і фіксують марлевими бинтами. У випадках відкритих переломів кісток використовуються вікончаста (див. рис. 4.14, 11) і мостовинна циркулярні гіпсові пов'язки, що мають отвори для лікування ран. Гіпсові пов'язки технологічно простіші. Вони щільно прилягають до тіла і добре утримують зіставлені відламки кісток, дозволяють при переломах нижніх кінцівок покидати ліжко і ходити на милицях до утворення кісткового мозоля, легко і безболісно знімаються. Однак найближчі до перелому суглоби надовго знерухомлюються, порушується їх функція. М'язи на час іммобілізації поступово втрачають свій тонус і скорочувальну здатність. Екстензійний метод полягає у зіставленні і утриманні відламків до зрощення перелому за допомогою систем постійного витягання. Використову- 137 Фізична реабілітація ється цей метод тоді, коли не вдається зіставити відламки одномоментно. При такому лікуванні переломів спочатку поступово, протягом декількох годин або діб, за допомогою обтяження добиваються зіставлення відламків (репозиційна фаза). Після цього обтяження зменшують і утримують витягання до зрощення кісток (ретенційна фаза). Застосовують витягання скелетне, липкопластирне, клеолове, цинк-желатинове і за допомогою манжетки. Скелетне витягання (рис. 4.15) використовується при лікуванні косих, гвинтоподібних і осколкових переломів довгих трубчастих кісток, деяких переломів таза, верхніх шийних хребців, кісток у ділянці гомілковостопно-го суглоба і п'яткової кістки. При цьому способі лікування кінцівок проводять спицю через кістку у дь лянці виростків стегна або бугристості великогомілкової кістки при переломах стегна, через п'яткову кістку — при переломах гомілки, через ліктьовий відросток — при переломах плеча (рис. 4.16). Спицю закріплюють у дузі, до якої підв'язують шнур, пропускають його через блоки і залежно від ступеня розвитку м'язів підвішують гирі масою 8-14 кг при переломах стегна і 4-8 кг — Рис. 4.14.Види гіпсових пов'язок: 1 — при переломах дистального кінця променевої кістки; 2 — при переломах кісток передпліччя; 3 — гіпсова лонгета при надвиростковому переломі плечової кістки; 4 — торакобрахіальна пов'язка при переломах плечової кістки; 5 — гіпсовий корсет при переломах нижньогрудних і поперекових хребців; 6 — переломи кісточок; 7 — діафізів кісток гомілки; 8 — виростка великогомілкової кістки; 9 — задня гіпсова лонгета при переломі малогомілкової кістки; 10 — кокситна та 11 — вікончаста гіпсові повязки при переломі діафіза або шийки стегна 138 Розділ 4. Фізична реабілітація при хірургічних захворюваннях кісток гомілки. Хворий лежить на спеціально обладнаному ліжку, а ушкоджену кінцівку кладуть на шину Белера, Брауна, ЦІТО або Богданова, що дає можливість здійснювати тягу за дистальні відділи ушкодженої кінцівки (рис. 4.17).
Витягання знімають після того, як сформується кістковий мозоль, що підтверджується рентгенограмою та здатністю хворого активно піднімати ногу чи руку. Відбувається це приблизно через 20-50 діб, що залежить від локалізації і характеру перелому, віку хворого. Після зняття витягання накладають відповідні гіпсові пов'язки на час, щоб кістковий мозоль повністю зміцнився. Липкопластирне, клеолове, цинк-желатинове витягання використовується при переломах кісток верхньої кінцівки (рис. 4.18), при лікуванні переломів у дітей.
Скелетне витягання залишає відкритим місце перелому і дає змогу щоденно контролювати травмовану ділянку. Вона не зне-рухомлює найближчі до перелому суглоби, що надає можливість починати раннє функціональне лікування. Разом з цим скелетне витягання при переломах нижніх кінцівок приковує хворого до ліжка і дозволяє йому встати і ходити лише після зняття іммобілізації. Оперативний метод лікування переломів складається із відкритого (через операційну рану) зіставлення кісткових відламків і міцного утримання їх стрижнями, цвяхами, гвинтами, шурупами, дротом, металевими пластинами (металоостеосинтез), кістковими штифтами, трансплантатами (рис. 4.19). Після операції накладається відповідна гіпсова пов'язка. До цього методу лікування вдаються при відкритих і внутрішньосуглобових переломах, при переломах стегнової кістки, ключиці, плечової кістки, кісток передпліччя, 139 Фізична реабілітація Рис. 4.17. Обладнане ліжко для витягання при переломах нижніх кінцівок: 1 — балканська рама з пристосуваннями для занять фізичними вправами; 2 — шина Белера для укладання ушкодженої кінцівки а також, якщо інші методи лікування виявились неефективними. Після повної консолідації перелому металеві предмети видаляються. Оперативний метод лікування переломів забезпечує щільне зіставлення відламків кісток і міцне утримання їх, створює оптимальні умови для зрощення перелому. Все це дозволяє раніше використовувати дозовані навантаження і значно зменшує строки перебування хворого у ліжку. Однак цей метод показаний тільки при деяких переломах, хірургічне втручання завдає додаткової травми хворому і після повного зрощення кісток при металоостео-синтезі необхідна повторна операція для вилучення металевих предметів.
Зрощення переломів відбувається у визначеній послідовності розвитку регенеративного процесу, який має декілька фаз. Спочатку поступово утворюються, розмножуються і диференціюються кліткові елементи, виникає остео-лоїдна тканина і через 4-6 тиж утворюється первинний кістковий мозоль, що спаює кісткові відламки. Однак це м'який мозоль і рухливість кісток у місці 140 т |
|||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 251. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |