Психологічні особливості студентського самоврядування

Хочете підпорядкувати собі інших - починайте з себе.

Вовенарг

Одним із прикладів ділових відносин може бути студентське самоврядування, як форма організації студентського колективу, яке забезпечує студентам право на самостійне керівництво своєю діяльністю, зміст якого складає розробка, прийняття і здійснення власних рішень по реалізації різних напрямків свого життя і діяльності в процесі професійної підготовки у ВНЗ. Діяльність органів студентського самоврядування спрямована на удосконалення навчально-виховного процесу: на якість навчання, розвиток духовності та культури, формування у студентської молоді активної соціальної позиції.

У статті 40 Закону України «Про вищу освіту» у ВНЗ та їх структурних підрозділах діє студентське самоврядування, яке є невід’ємною частиною громадського самоврядування відповідних навчальних закладів.

Студентське самоврядування — це право і можливість студентів вирішувати питання навчання і побуту, захисту прав та інтересів студентів, а також брати участь в управлінні ВНЗ.

Студентське самоврядування об’єднує всіх студентів відповідного ВНЗ. Усі студенти, які навчаються у ВНЗ, мають рівні права та можуть обиратися та бути обраними в робочі, дорадчі, виборні та інші органи студентського самоврядування.

Студентське самоврядування забезпечує захист прав та інтересів студентів та їх участь в управлінні ВНЗ. Студентське самоврядування здійснюють студенти безпосередньо і через органи студентського самоврядування, які обирають шляхом таємного голосування студентів.

У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, статутом ВНЗ та положенням про студентське самоврядування ВНЗ.

Органи студентського самоврядування діють на принципах:

1) добровільності, колегіальності, відкритості;

2) виборності та звітності органів студентського самоврядування;

3) рівності права студентів на участь у студентському самоврядуванні;

4) незалежності від впливу політичних партій і релігійних організацій (крім вищих духовних навчальних закладів).

Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, інституту (факультету), відділення, гуртожитку, ВНЗ. Залежно від контингенту студентів, типу та специфіки ВНЗ студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів ВНЗ.

Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (парламент, сенат, старостат, студентський ректорат, студентські деканати, студентські ради тощо).

Представницькі, виконавчі та контрольно-ревізійні органи студентського самоврядування обирають строком на один рік. Студенти, обрані до складу органів студентського самоврядування, можуть бути усунені зі своїх посад за результатами загального таємного голосування студентів. Для ініціювання такого голосування потрібно зібрати підписи не менш, як 10 відсотків студентів ВНЗ.

Керівник студентського самоврядування та його заступники можуть перебувати на посаді не більш, як два строки.

З припиненням особою навчання у ВНЗ припиняється її участь в органі студентського самоврядування у порядку, передбаченому Положенням про студентське самоврядування ВНЗ.

Орган студентського самоврядування може бути зареєстрований як громадська організація відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Органи студентського самоврядування:

1) беруть участь в управлінні ВНЗ у порядку, встановленому цим Законом та статутом ВНЗ;

2) беруть участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;

3) проводять організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи;

4) беруть участь у заходах (процесах) щодо забезпечення якості вищої освіти;

5) захищають права та інтереси студентів (курсантів), які навчаються у вищому навчальному закладі;

6) делегують своїх представників до робочих, консультативно-дорадчих органів;

7) приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльність;

8) беруть участь у вирішенні питань забезпечення належних побутових умов проживання студентів у гуртожитках та організації харчування студентів;

9) розпоряджаються коштами та іншим майном, що перебувають на балансі та банківських рахунках органів студентського самоврядування;

10) вносять пропозиції щодо змісту навчальних планів і програм;

11) вносять пропозиції щодо розвитку матеріальної бази ВНЗ, у тому числі з питань, що стосуються побуту та відпочинку студентів;

12) мають право оголошувати акції протесту;

13) виконують інші функції, передбачені цим Законом та положенням про студентське самоврядування ВНЗ.

За погодженням з органом студентського самоврядування ВНЗ приймають рішення про:

1) відрахування студентів з ВНЗ та їх поновлення на навчання;

2) переведення осіб, які навчаються у ВНЗ за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб;

3) переведення осіб, які навчаються у ВНЗ за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб, на навчання за державним замовленням;

4) призначення заступника декана факультету, заступника директора інституту, заступника керівника ВНЗ;

5) поселення осіб, які навчаються у ВНЗ, у гуртожиток і виселення їх із гуртожитку;

6) затвердження правил внутрішнього розпорядку ВНЗ в частині, що стосується осіб, які навчаються;

7) діяльність студентських містечок та гуртожитків для проживання осіб, які навчаються у ВНЗ.

Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів, які:

1) ухвалюють положення про студентське самоврядування вищого навчального закладу, визначають структуру, повноваження та порядок проведення прямих таємних виборів представницьких і виконавчих органів студентського самоврядування;

2) заслуховують звіти представницьких, виконавчих і контрольно-ревізійних органів студентського самоврядування, дають їм відповідну оцінку;

3) затверджують процедуру використання майна та коштів органів студентського самоврядування, підтримки студентських ініціатив на конкурсних засадах;

4) затверджують річний кошторис витрат (бюджет) органів студентського самоврядування, вносять до нього зміни та доповнення, заслуховують звіт про його виконання;

5) обирають контрольно-ревізійну комісію з числа студентів для здійснення поточного контролю за станом використання майна та виконання бюджету органів студентського самоврядування.

Адміністрація ВНЗ не має права втручатися в діяльність органів студентського самоврядування.

Керівник ВНЗ забезпечує належні умови для діяльності органів студентського самоврядування (надає приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечує телефонним зв’язком, постійним доступом до Інтернету, відводить місця для встановлення інформаційних стендів тощо), про що укладається відповідна угода.

Фінансовою основою студентського самоврядування є:

1) кошти, визначені вченою радою ВНЗ в розмірі не менш як 0,5 відсотка власних надходжень, отриманих ВНЗ від основної діяльності;

2) членські внески студентів, розмір яких встановлює вищий орган студентського самоврядування ВНЗ. Розмір місячного членського внеску однієї особи не може перевищувати 1% прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Кошти органів студентського самоврядування спрямовують на виконання їхніх завдань і здійснення повноважень відповідно до затверджених ними кошторисів. Органи студентського самоврядування публічно звітують про використання коштів і виконання кошторисів не рідше одного разу на рік.

Функції студентського самоврядування:

– забезпечення результативної навчальної роботи студентів,

– виконання ними щоденних навчальних завдань із врахуванням їхніх здібностей та інтересів,

– підготовка студентів як фахівців із вищою освітою до майбутньої управлінської діяльності,

– формування соціальної спрямованості їхньої активності, розвиток організаторських здібностей.

Проте сьогодні, на думку Л. Подоляк, В. Юрченко, є недоліки і в роботі самоврядування:

1. Більшість студентів не бере участі в роботі органів самоврядування, а тому обмежені можливості для їх самореалізації.

2. Студенти-випускники складно адаптуються до соціально-економічних реалій (наприклад, як керівники виробничого колективу або групи не вміють працювати з групою, з колективом), не готові до вирішення побутових і матеріальних проблем.

3. Для активу характерний великий прагматизм у стосунках із ровесниками, намагання у всьому мати власну вигоду, навіть на шкоду суспільним інтересам.