Економічне вчення Д.Рікардо

 «Початок політекономії і оподаткування». Гол. задача політекономії – це визначення законів, які керують розподілом продукту між класами.

Основні положення теорії:

1.Товар має споживчу і мінову вартість, яка залежить від кількості праці, величини і тривалості капіталовкладень.2.Ціна у короткостроковому періоді визначається попитом і пропозицією, а в довгостроковому – витратами на виробництво товару.3.Зниження вартості грошей як товару веде до збільшення з/п і підвищенню цін на товари.

4.З/п – це плата за працю, залежить від демографічних процесів, тобто чим більша пропозиція робочої сили, тим менша з/п, і навпаки. З/п повинна бути на рівні прожиткового мінімуму в силу природного закону чисельності народонаселення – «Залізний закон з/п»5.Прибуток – це надлишок вартості над з/п, це продукт неоплаченої праці робочого; 6.Рента – надлишок вартості над середнім прибутком, який створюється за рахунок різниці в родючості і місцезнаходженні земель. Створює теорію диференційованої ренти.7.Гол.умова росту економіки – це стабільність грошового обігу; цінність паперових грошей залежить від їх кількості в обігу ( кількісна теорія грошей).

8.Формує теорію порівняльних переваг, якщо країна має порівняльні переваги по різним експортним товарам, то міжнародний розподіл праці і торгівля між цими країнами є взаємовигідним.

Розробка К.Марксом і Ф.Енгельсом економічної теорії капіталізму

Теорія доданої вартості

Робітник продає на ринку робочу сипу сукупність фізичних та інтелектуальних сил, що використовуються у виробництві товару. Робоча сила є специфічним товаром. має споживчу вартість (здатність до продуктивної праці) та мінову вартість (сума життєвих засобів, необхідних для утримання робітника та його сім’ї).

Підприємець купує робочу силу заради споживчої вартості. Весь результат праці за рамками необхідного робочого часу на створення вартості робочої сили становить додану вартість.Розрізняє абсолютну та відносну форми доданої вартості.

Доходи:Заробітна плата– грошове вираження вартості товару робочої сили.Прибуток – форма доданої вартості, яка виступає у трьох функціональних різновидах:промисловий прибуток;торговий прибуток; позичковий відсоток.Рента форма доданої вартості у землеробстві. Виступає як: а) абсолютна рента (монополії приватної власності на землю);б) диференційна рента (різною якістю і продуктивністю землі).

Теорія капіталу 1. Капітал це вартість, що створює додану вартість. Самозростаюча вартість. Виступає утрьох функціональних формах:

а) промисловий;б) торговий;в) позичковий.

2. Ділить капітал на:

а) основний та частина капіталу, яка постійно знаходиться у виробництві і переносить свою вартість на створений продукт частинами;

б) обіговий та част. капіталу, яка використ. у виробництві раз і повністю переносить свою вартість на створений продукт;

в) постійний (с)  витрачається купівлю засобів виробництва;

г) змінний (v)  витрачається на робочу силу. залежність між постійним та змінним капіталом і назив. органічною будовою капіталу (с/v).

Відтворення

У суспільстві весь обсяг виробленої продукції є сукупним суспільним продуктом його формують : в-во засобів виробництва (І) і в-во предметів споживання (II). Для  процесу відтворення дотримуватись умов.

Але в реальному житті ці пропорції можуть  порушуватись. Бажання підприємців одержувати все більші прибутки приводить до масового оновлення основного капіталу, до розширення виробництва. За рахунок уведення в дію нових машин і обладнання зростає органічна будова капіталу (с/v). Виробництво зростає більш швидкими темпами, ніж попит населення. Отже, виникають кризи надвиробництва.

Теоретичні проблеми ''Капіталу'' К.Маркса.

Праця над  твором понад п'ятнадцять років. її було задумано як критичний огляд  економічних теорій. Головною метою дослідження, «відкриття екон. закону руху сучасного суспільства».

Перший том «Капіталу» – «Процес виробництва капіталу».

Центральною проблемою  є процес виробництва додаткової вартості як основи відносин між капіталом та працею.

Капітал -об'єкт власності, як основну та рушійну силу економічного розвитку, мета виробництва, першопричину боротьби двох класів.

Властивості товару: споживну вартість; дає визначення двоїстого характеру втіленої в товарі праці. Виникли гроші- мають товарне походження. Аналізує функції грошей і показує, за яких умов вони перетворюються на капітал. Нової категорії «товар — робоча сила» Додаткова вартість — це вартість, створена робітниками у додатковий робочий час, що безкоштовно привласнюється капіталістом.

Новий принцип поділу капіталу — на  постійний -у процесі виробництва не змінює своєї величини, змінний — створює додаткову вартість. Заробітну плату - ціна робочої сили і наголошує, ціна праці, тобто оплата всього роб. часу — необхідного й додаткового.

Заг. закон капіталістичного нагромадження нагромадження  посилює поляризацію суспільства, погіршує становище робітничого класу.

З розвитком капіталізму посилюється процес усуспільнення виробництва, а привласнення лишається приватнокапіталістичним. Водночас міцніє нова соціальна сила— пролетаріат

Другий том «Капіталу». Вивчаючи теоретичні проблеми другого тому «Капіталу»-проблем функціонування капіталу, його обігових форм.

Капітал у своєму русі проходить три стадії: 1.гроші перетворюються на елементи продуктивного капіталу :2.у процесі виробництва створюється новий товар, що містить і додаткову вартість, 3. відбувається його реалізація, перетворення на гроші. капітал набуває різних функціональних форм: грошової, виробничої і товарної.

В основу аналізу відтворення всього суспільного капіталу покладає поділ суспільного виробництва (і суспільного продукту) на два підрозділи — виробництво засобів виробництва і виробництво засобів споживання. Аналізує рух сусп. продукту  формулюючи ті умови, що необхідні для безперешкодного процесу відтворення, для реалізації.

Третій том «Капіталу». визначити не лише форми, яких набирає вартість, а й чинники.Аналізує перетворення додаткової вартості на прибуток і норми додаткової вартості на норму прибутку, перетворення прибутку на середній прибуток. Це перетв.є  і перетв. вартості на ціну виробництва. Досліджує процес розподілу прибутку між  групами капіталістів і ті конкретні форми, яких прибуток у результаті цього процесу набирає:дохід підприємця, процент і ренту.

Четвертий том «Капіталу» присвячено аналізу відомих теорій політичної економії.

— довести, що несправедливість капіталістичного суспільства Пояснюється експлуатацією чужої праці;

— показати, що додаткова вартість, яка має матеріальний вираз і трудове походження, є результатом експлуатації праці.