Економічні вчення А. Сміта і Д. Рікардо.

Адам Сміт(1723-1790). Основна праця – “Дослідження про причини і природу багатства народів”(1776). Розглянув ек-ку як сис-му, в якій діють об’єктивні закони, які могуть бути пізнанні людиною. Визначив задачу ек-ки як науку, вона повинна здійсн. абстрактний аналіз об’єктивної ек-ї реальності.На підставі одерж-х висн-в розробляв рекомендації для здійсн. екон-ї політики. Як теоретик він дослідж-в внутр. зв’язки фізіології сусп-ва з інш-го боку, як спостерігач, він фіксує зовн. форми та зв’язки. Дає 3 визнач-я категорії цінності: 1)визнач. цінність(вартість витрат праці); 2)визн. працю, що купується; 3)визн. доходами або сумою дходів. Три основні класи: робіт., кап-ти, землевл-ки. Яким відпов. 3 форми доходу– зарп-та, прибуток, рента. Капітал визначав як запас, що служить для подальшого вироб-ва. Вів поняття основного і оборотного капіталу. Оборотн-й капітал приносить прибуток через обіг, а основн-й– не обертаючись. Розглядав гроші як зручний засіб обігу. Джерелом багатства вважав працю.

В теорії відтв-ня розр-є валовий та чистий продукт.Отже А.Сміт побудував цілісну сис-у ек-ї науки, сформулював прин-пи ек-го лібералізму; надав нового змісту старим екон. категоріями; основні ідеї знайшли відображення в теоріях 19ст.

Рікардо(1772-1823). Основна праця – “ Начало політичної економії і оподаткування ”(1817).

 Теорія вартості. Р. розрізняє споживчу і мінову цінність. Корисність – не є мірилом мінової цінності. Мінова цінність - категорія відносна, яка знаходить свій прояв у певній кількості іншого товару. Р. розрізняє природну і ринкову ціну. Під природною він розуміє цінність, під ринковою – ціну.

 Гроші. Аналіз грошей і грошовий обіг. Гроші він розглядає, як товар що має цінність. Основа грошової системи – золото. Проте Р. відійшов від цієї правильної концепції і виступив як прихильник кількісної теорії грошей.

 Теорія розподілу. Основу його системи становить теорія заробітної плати, прибутку і ренти. Ці категорії він розглядає з точки зору їх величини і співвідношення.

 Земельна рента. Виникнення ренти Р. пов’язує з утвердженням приватної власності на землю. Основна теза – рента виплачується за користування землею лише тоді, коли кількість землі обмежена, а її якість не однакова. Рента за Р. – це надлишок цінності над середнім прбутком.

Проблема відтворення і кризи. Аналізуючи процес нагромадження капіталу Р. помилково зводив його до перетворення доходу лише у змінний капітал, в заробітну плату. Він твердив, що попит обмежується лише виробництвом. Велика заслуга Р. полягає у розробці теорії порівняльних витрат як основи спеціалізації країн у зовнішній торгівлі.