Історичні передумови виникнення та етапи розвитку меркантилізму.

 Першим проявом ідей буржуазної політекономії став меркантилізм. У Західній Європі він зародився вже в XV ст., але широке розповсюдження отримав у XVII ст. Головною передумовою генезису меркантилізму був розклад феодалізму та зародження капіталізму. Виникнення капіталістичного способу виробництва у країнах Західної Європи відносять до XVI ст.. Конкретна меркантилістська політика і теорія М. пройшли два етапи у своєму розвитку. Це ранній М., який Маркс назвав монетарною системою, і розвинутий М., що його Маркс характеризував як мануфактурну систему.

       Ранній (монетарний) меркантилізм виник до епохи великих геогр відкриттів. Найб відомими предст були – В.Стаффорд в АнглтаГ.Скаруффі в Іт. Ран-й М. грунтувався на теорії грошового балансу. Ця теорія мала два завд.:1-залучти в країну якомога більше грошей з-за кордону; 2-зберегти гроші в кр.

 Мануфактурний мерк-зм (Т. Мен у Англ, А Монкретьєн у Фр, А.Сєрра в Іт).Пізні мерк-сти ставили завдання скасування заборони вивезення грошей, обмежень імпорту, форсування експорту нац прод-ції; завоювання ринків На перший план висувалася політика протекціонізму.

 Отже в центрі уваги всіх мерк була проблема збагач кр. У головному й ранні , і пізні мерк-ти єдині – основою основ всієї системи їхніх поглядів було уявлення, що єдиним справжнім багатством кр є гроші.

Ідеї меркантилізму в Росії та Україні.

У Росії ця течія економічної думки була представлена І. Посошковим (1652 - 1726 рр.). Він написав "Книгу о скудности и богатстве", в якій доводив, що багатство країни визначається добробутом народу. Він відстоював обмеження споживання іноземних товарів, пропонував створити мануфактури для переробки вітчизняної сировини і експорту переважно готових товарів з тим, щоб забезпечити якомога більше надходження металевих грошей в країну.

Меркантилістичні ідеї І.Посошкова поєднувалися з вимогами поліпшення становища селян.

Ідеї меркантилізму в Рос та Укр.Ідеї меркантилізму набули розвитку в Рос 17-18ст. З 17 ст. почин новий період рос історії: остаточно ліквідується феод роздробленість і завершується процес створення централізованої держави. В центрі уваги російських меркантилістів був розвиток продовольчих сил країни. А. Ордін-Нащокін(1605-1680)“Псковське Положення “і “Новоторговий Устав” захищав інтереси купецтва. І.Посошков (1652-1726) “Книга про Вбогість та багатство”. Основною лінією ек-ної програми є всебічний розвиток торгівлі продовольчих сил , с/г, зміцнення ек-ної могутності Рос. Принципи викладені у творах цих мислителів , знайшли відображають у відомих реформах Петра 1

 Певні риси м-зму були власт й укр. соц-економічній думці кінця 17-поч. 18ст. Політика Б.Хмельницького базувалася на застос. принципу активн. втручання держ влади в господарське життя , заохочення вивезення товарів і обмеження вивезення коштовностей, встановлення захисного мита , пільг місця. підприємцям і купцям. Ф. Прокопович був прихильником господарського торг. Балансу, якого досягти можна лише безперервним розвитком  пром. ,с/г, торг, шляхів сполучення тощо. Палко підтримував реформи Петра 1 Граб’янка і С. Величко —ідеолог козацької старшини та шляхетства 1-ої половини. 18ст. мали таку ж думку.

Загальна характеристика класичної політичної економії.

На відміну від меркантилістів, які аналізували узагальнювали процеси, що відбуваються в обігу, класики переносять дослідження в сферу виробництва. Класики досліджують внутрішні залежності буржуазних відносин в-ва.      Представники класичної політичної економії заклали основи трудової теорії вартості. Класична політ. економія зародилася в Англії в кінці 17 ст., то у Франції на поч. 18 ст. Класики за предмет дослідження взяли сферу в-ва й поклали печаток науковому аналізу цієї сфери. Саме класична школа, зокрема праця А. Сміта перетворили політ. економію на повноцінну наукову дисципліну. Класики проголосили ідею природного порядку, дію об’єктивних екон. законів. Класична школа проголосила принцип екон. свободи, екон. лібералізму. Класики були противниками протекціонізму. Проблеми цінності вони вирішували переважно з позиції трудової теорії. Представниками класич. політ. екон. є економісти від Петті до Рікардо в Англії і від Буагільбера до Сісмонді у Франції.

Економічні ідеї фізіократів.

Фізіократи – французькі економісти другої половини ХVIII ст., представники класичної політичної економії. Назва школи походить від грецьких слів “фізіс”– природа і “кратос”– влада. Засновник Франсуа Кене(1694-1774). Продовжив дослідження Кене– Жак Тюрго(1727-1781). Основні праці– “Зерно”, “Фермери” та “Економічна таблиця”(надр.1758р.).

Положення: 1)розглядав сусп. як живий організм, розрізняв в ньому 2 стани– здоровий нормальний та хворобливий ненормальний. У здоровому стані сусп. має рівновагу; 2)досліджуючи ек-ні процеси як природні, які мають свої внутрішні закономірності, підійшов до розуміння екон-го закону.

    Основи ек.вч. Кене – є вчення про чистий продукт. Він вважав, що чистий продукт створ. лише в землеробстві. Під чистим продуктом розумів надлишок знов створених у землеробстві вартості товару над витратами виробн. Промисловість визначав як безплідну сферу.

 Кене не дійшов до поділу капіталу з точки зору його відтворення, але загальні поняття основного і оборотного капіталу він не дав. В “Економічній таблиці” була створена спроба розглянути вир-во як процес відтворення. Встановив структуру сучасного суспільства, виділив продуктовий клас, клас власників(монарха, духовенства, власників землі), безплідний клас(громадяни, що не зайняті в землеробстві). Кене проаналізував можливість простого відтворення в національному масштабі між класами.

 Жак Тюрго заклав основи теорії корисності. Основна праця – «Роздуми про створення розподіл багатства»(1776). Основою варт-ті товару вважав споживну вартість або корисність речі, яка суб’єктивно оцінюється продавцями та покупцями. Досліджуючи категорію прибутку, визначав його 3 складові: підприємницький дохід; оплату праці ризику і здібного підпр-ця; земельну ренту. Найм. працю пояснював через відсудження працівників від засобів виробництва.

 Основним предметом дослідження фізіократів було землеробство.