Теоретико-методологічні основи системного екологічного управління

• визначення і задокументування відповідальності, повноважень і взає­модії основного управлінського персоналу;

• визначення відповідальності і повноважень працівників, які причетні до створення, впровадження, забезпечення функціонування системи екологічного управління;

• досягнення впевненості в тому, що персонал розуміє важливість вимог щодо системи екологічного управління, оцінює екологічні ас­пекти своєї діяльності, розуміє свою роль та відповідальність і знає послідовність дій у разі порушення нормальної роботи;

• ідентифікації потреб у навчанні, підвищенні кваліфікації та реалізації
такого навчання;

• розробки і підтримки процедури одержання, задокументування й пе­редавання інформації шляхом реалізації відповідних комунікацій
(внутрішніх і зовнішніх) для зацікавлених сторін, що мають відно­шення до екологічних аспектів;

• дослідження екологічних ефектів і створення реєстру найбільш зна­чущих із них;

• розробки функціональних процедур щодо планування і контролю діяльності, а також процесів, що впливають або можуть впливати на навколишнє середовище;

• розробки робочих інструкцій, які визначають діяльність персоналу та
інших осіб, що працюють на цілі компанії;

• розробки процедур, що виконуються підрядниками, постачальниками
з урахуванням вимог екологічної політики;

• забезпечення моніторингу і контролю відповідних характеристик процесів, пов'язаних із впливом на навколишнє середовище (викиди, скиди, відходи);

• забезпечення моніторингу всіх видів діяльності з реєстрацією і підтримкою в робочому стані записів про досягнуті результати;

• виявлення і коригування невідповідностей екологічної політики цілям і стандартам компанії;

• застосування контролю до інформації про ефективність превентивних дій;

• розробки документації, що розкриває зміст політики, цілі і програми,
вказує на ключові ролі й відповідальність персоналу, а також на взаємодію елементів системи екологічного управління;

• ведення записів (протоколів) для демонстрації відповідності системи
екологічного управління вимогам, що висуваються до неї, протоко­лювання змін запланованих цілей екологічної політики;

• створення, впровадження і налагодження систематичної ревізії про­грам екологічного аудиту.

4. Реєстрація екологічних ефектів:

• викиди в атмосферу, скиди у воду і ґрунт (контрольовані й неконтро­льовані);

• перелік твердих та інших відходів, зокрема небезпечних;

94