Нормативна методологія прийняття рішень

Технологія системного управління може бути безсистемною і систем­ною (управління, спрямоване лише на подолання труднощів). Ознаками безсистемного управління є непередбачене виникнення аварійних і кон­фліктних ситуацій, різних проблем, пошук шляхів подолання труднощів, на вирішення яких підприємство витрачає значні кошти, що в подальшому може призвести до банкрутства.

Головними ознаками системного управління є передбачуваність ситуа­цій, подій, проблем, ускладнень, розв'язання їх із якомога меншими витра­тами. Це, так би мовити, очевидні прописні істини, на які спирається системний підхід. Він або є (тоді збалансована превентивна діяльність управлінського персоналу забезпечує підраховану ефективність), або його немає (тоді маємо те, що маємо). Напівсистемний підхід застосовувати невигідно, бо ефект не виправдовує витрат.

Технологія системного управління складається з двох рівнів: процесно­го і функціонального. Провідним управлінським є процес підготовки, прий­няття і реалізації рішень. Він забезпечується, у свою чергу, обліковим, аналітичним та інформаційним процесами, які можуть бути ручними, напівавтоматизованими й автоматизованими з використанням обчислю­вальної техніки, програмного забезпечення. Сам процес прийняття рішень буває формалізованим, напівформалізованим і неформалізованим із вико­ристанням досвіду (інтуїції) управлінського персоналу. Характерним для си­стемного управління є напівформалізований процес, коли аналітична підго­товка рішень формалізується, а прийняття їх здійснюється з використанням досвіду (інтуїції) управлінського персоналу. Формалізація дає змогу досягти більшої об'єктивності й системності під час прийняття рішень, обрати більше альтернативних варіантів, тобто зробити ефективнішим увесь процес управління, скоротити його тривалість.

Схему типового процесу прийняття стратегічних рішень на основі сис­темного підходу з урахуванням навколишнього середовища, у тому числі природного, наведено на рис. 2.6.

Слід підкреслити, що перелічені етапи прийняття рішень виконуються не послідовно, а суміщено або паралельно. З перших кроків підготовки й прийняття рішення важливо визначитися з інформаційними технологіями, що підтримуватимуть процес.

Глава 2

Теоретико-методологічні основи системного екологічного управління

Технологія системного управління, як і будь-яка інша, може бути змо-дельована в частині аналітичної підготовки рішень, аналізу й контролю за їх реалізацією. Моделі прийняття рішень істотно полегшують впроваджен­ня методичних положень системного підходу до прийняття рішень.

Рис. 2.6 Типовий процес прийняття стратегічних рішень

2.4 Науково-теоретичні основи системного екологічного управління

Адекватність технологічних моделей управління (рис. 2.7) слід оцінюва­ти щонайменше з двох позицій:

• за відповідністю властивостям і можливостям методів побудови моде­лей і   експериментування з ними;

• за відповідністю вимогам управлінського завдання, яке розв'язується.

Рис. 2.7 Формування моделі управління й оцінка її адекватності

Теорія «зовнішніх ефектів» стверджує, що реальний результат діяльності не може бути визначений без урахування впливу виробничих процесів підприємства на навколишнє середовище. Щоб одержати точні результати, треба системно враховувати також екологічні (зовнішні) витрати. Підприєм­ство, що отримує значний прибуток, не може бути високорентабельним, якщо не враховувати витрати, пов'язані із завданням шкоди навколишньо­му середовищу.