Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Науково-теоретичні основи системного екологічного управління




використання землі, споживання води, палива й енергії або інших
природних ресурсів;

• скиди тепла, джерела шуму, пилу, вібрацій, зміни візуального вигля­ду об'єкта;

• специфічні впливи окремих дій на навколишнє середовище й екоси­стеми, виключаючи ефекти, що виникають унаслідок: нормальних умов функціонування;

відхилень від нормальних умов функціонування; інцидентів, аварій, інших потенційно небезпечних ситуацій; результатів минулої, поточної і майбутньої діяльності.

5. Проведення екологічного аудиту. Регламент вимагає організації й про­
ведення  систематичного аналізу екологічного управління за допомогою
періодичного екологічного аудиту, який з'ясовує:

• чи виконується екологічне управління відповідно до екологічної про­грами і наскільки ефективне її впровадження;

• наскільки ефективно система екологічного управління реалізує еко­логічну політику.

Аудит виконується на конкретних об'єктах як власними (корпоративними) аудиторами, так і зовнішніми, що працюють на запрошення компанії. Аудит здійснюється з урахуванням тих обов'язкових складових, що наведені в п. 2.

Інтервал періодичності проведення екологічного аудиту має не переви­щувати 3 роки. Керівництво компанії визначає частоту перевірок для кож­ного виду діяльності на основі розрахунку:

• потенціалу інтегрованого впливу певного виду діяльності на навко­
лишнє середовище;

• масштабу і складності певного виду діяльності;

• джерел і масштабу викидів у навколишнє середовище, відходів, а
також інтенсивності споживання паливно-енергетичних ресурсів,
всеосяжності взаємодії з навколишнім середовищем;

• важливості і невідкладності вирішення проблем, що виявлені під час
аналізу початкового стану діяльності стосовно охорони навколишньо­го середовища або за результатами попереднього аудиту;

• історичних реалій розвитку екологічних проблем.

На основі висновків і рекомендацій екоаудиту керівництво коригує цілі, орієнтуючись на безперервне поліпшення характеристик екологічності.

6. Екологічна декларація. Компанія (корпорація), керуючись даними
проведеного екоаудиту, повинна підготувати екологічну декларацію. Ця
декларація має форму заяви, підготовленої компанією, у якій подаються ха­рактеристики екологічності об'єкта, його діяльності, що потім засвідчують­
ся спеціальною перевіркою уповноваженої особи.

Екологічна декларація доводиться до відома громадськості (це одна з основних відмінностей від стандарту ISO 14001).

7. Верифікація і підтвердження. Компанія зобов'язана проводити обсте­ження своєї системи екологічного управління за допомогою зовнішнього акредитованого аудитора, який перевіряє:

95












Глава 2










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 271.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...