Теоретико-методологічні основи системного екологічного управління

Системний аналіз для «м'якого» системного (або ситуаційного) підходу містить:

• розгляд проблемної ситуації з позиції застосування системи ціннос­
тей з екологічною компонентою;

• виклад проблемної ситуації життєдіяльності;

• основні визначення діяльності системи (життєдіяльності), спрямова­
ної на досягнення цілі, збалансованості;

• концептуальні моделі системи, викладені в базових визначеннях;

• порівняльний аналіз моделей із реальною дійсністю;

• зміни, бажані з погляду системи і можливі з позиції нових цінностей,
культури, екології;

• дії, спрямовані на поліпшення проблемної ситуації життєдіяльності,
розвитку.

Мета цього аналізу — створення кількох ситуаційних моделей дій­сності, що дає можливість оцінити відповідність реальним ситуаціям життєдіяльності.

Системи екологічного управління ґрунтуються на системному аналізі ситуаційного підходу і за своїми цілями можуть бути лише «м'якими» сис­темами управління. Однак функціонувати вони можуть і в «жорстких» загальних системах управління, відповідно до дії закону балансу консерва­тивності і мінливості. Зазначимо, що будь-яка система, яка розвивається, складається з двох структурних підсистем: одна — зберігає й зміцнює її бу­дову та функціональні особливості, інша — сприяє видозміні й навіть само­руйнуванню системи зі створенням нової функціонально-морфологічної специфіки, як правило такої, що відповідає середовищу існування системи, яке оновлюється.

2.4

Науково-теоретичні основи системного екологічного управління

Теоретико-методологічна основа системного екологічного управління складається не тільки з базової природничо-філософської методології сис­темного підходу, що є цементувальною або системоутворювальною, а й зі структурних складових, які визначають теоретичну, нормативну, функ­ціональну і менеджерську методології.

Розглянемо їх, використовуючи при цьому принципи ієрархічної орга­нізаціїабо принцип інтегрованих рівнів, що є загальними принципами фор­мування ієрархій (дублювання порівняно різноякісних структур, які станов­лять у своїй організованій сукупності щось нове, тобто демонструють наявність властивості емерджентності, визначеність функціональної ме­ти організації в межах зв'язків із середовищем і внутрішні можливості системи).

²⁴

Науково-теоретичні основи системного екологічного управління