Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Методологія системно-екологічного підходу
2.3 Методологія системно-екологічного підходу ЗАГАЛЬНИЙ ПОГЛЯД НА ФОРМУВАННЯ Системний підхід — це свого роду фундаментальна методологія дослідження і вирішення проблем на міждисциплінарному рівні в усій сукупності системних взаємозв'язків та ієрархічних рівнів. Системно-екологічний підхід— це врахування всієї сукупності екологічних аспектів, їхніх системних властивостей та екологічних характеристик досліджуваних систем, як, зрештою, особливостей спеціальних методів і процедур, що використовуються для їх дослідження. Властивостями системи є емерджентність (властивість цілісності), багаторівнева структура, комунікативність і процедура контролю. Тобто в основі системно-екологічного підходу має бути системно-екологічне бачення світу. Саме за такого підходу система розглядається цілісно, а не як набір окремих підсистем. її оптимізація здійснюється в цілому, а не для підвищення тільки ефективності окремих її компонентів. Системний підхід ґрунтується на вмінні виокремлювати ключові чинники, що впливають на функціонування й розвиток системи, на формування ієрархії цих чинників залежно від сили їхнього впливу на систему в тісному взаємозв'язку із зовнішнім і внутрішнім середовишем. Головна перевага системного підходу — це здатність глибшого осягнення проблемних чи інших ситуацій. Той, хто послуговується таким підходом, краше орієнтується і знаходить оптимальні вирішення проблеми, враховуючи минулий досвід і передбачувані перспективи. На стадії розробки (проектування) системи застосовуються «жорсткі» методології системного підходу з дослідженням операцій. Після узгодження змін у подальшому переходять до «м'яких» (гнучких) методологій системного підходу з використанням ситуаційних моделей для підсистеми людської діяльності та її впливу на навколишнє природне середовище. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ Системний підхід знайшов практичне застосування в управлінні в США наприкінці 50-х років XX ст. Як зазначають М. Мексон, М. Альберт і Ф. Хедоурі у своїй праці «Основи менеджменту», системний підхід слід розглядати не як набір керівних настанов чи принципів, а як спосіб мислення стосовно організації та управління. Глава 2 |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 279. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |